Громадський інформаційний центрСторінки

Сторінки

Сторінки

середа, 25 березня 2020 р.

Славетні Імена Жовківщини
У 2020 році минає 400 років з дня смерті Станіслава Жолкевського-засновника міста Жовква, одного з найвидатніших полководців в історії Речі Посполитої.
Станіслав Жолкевський (1547-1620)
Інформаційно-бібліографічна довідка
Парадоксально, але одним з найцікавіших міст біля Львова, що повстало наприкінці XVI ст. є Жовква. Чому село Винники стало місцем де повстало нове місто? Відповідь на це питання лежить на географічній мапі. У атласі «Руських земель» Олександра Яблоновського зазначені лише два шляхи, що виходять на північний-захід та на північ зі Львова. Якщо перший шлях одразу повертає на захід і прямує через Янів, Яворів, Краківець, Радимно на Ярослав й далі до Кракова; то другий – веде нас через Куликів до Рави-Руської, Томашова, Замостя й аж до Любліна. Перша зупинка на ніч ймовірно мала б бути за 30 км від Львова, якщо їхати у справах до нової столиці Варшави. Можливо це і стало однією зпричин, чому польний гетьман вирішив закласти нове місто біля с. Винники, аби нове місто стало першим на шляху зі Львова і першим перед столицею Руського воєводства, якщо їхати з півночі. Але давайте трохи зануримося в історію.
Королівський замок побудований на замовлення Станіслава Жолкевського в 1594- 1606 роках як оборонну споруду у стилі ренесансу
Вигляд палацового корпусу замку. Малюнок кінця XVIII ст.

1547 року у Туринці від шлюбу знатного шляхтича Станіслава Жолкевського та Софії Липської народився Станіслав Жолкевський-молодший. Сталася ця подія в 10 кілометрах від міста, де з часом постане засноване ним і назване в його честь місто Жовква.
1567 року у чині поручника Жолкевський командує кавалерійським ескадроном і здійснює свій перший похід під Данціг у складі військ короля Стефана Баторія, який воював з Московським царством.
У 1594-1596 роках він очолює польське військо, скероване на придушення козацького повстання Северина Наливайка. У травні 1996 року Жолкевський остаточно перемагає козаків у Солоницькій битві під Лубнами.
У 1601-1602 роках уже разом із козаками воює проти шведів у Лівонії. А 24 червня 1610 року отримує блискучу перемогу над московсько-шведським військом Василя Шуйського під Клушином. Як наслідок, поляки 20 вересня того ж року зайняли Москву і привели на її престол Владислава Вазу.
Атака "крилатих" гусар Жолкєвського проти московсько-шведського війська у битві під Клушином (1610). Малюнок середини XVII-го сторіччя
У 1611-1620 роках він з перемінним успіхом керує польсько-українським військом у боях проти турецької армії на Поділлі. Свій останній похід 73-річний полководець здійснив у 1620 році під Цецору на підтримку молдавського господаря Гаспара Граціані. Але будучи зрадженим останнім, вступив зі своїм військом у нерівний бій з набагато чисельнішою турецько-татарською армією. 7 жовтня Жолкевський поліг на полі бою, а його відрубану голову турки привезли у подарунок султану і демонстрували на вулицях Стамбула.
"Смерть Жолкєвського". Картина Валерія Радзиховського Поруч із гетьманом стоїть його син Іван - з офіцерським пірначем, в обладунках, з оселедцем на голові
Згодом дружина загиблого Регіна Гербурт викупила голову за неймовірні на той час 3 мільйони злотих і поховала разом з тілом у костелі св. Лаврентія в Жовкві.
Костел Святого Лаврентія- пам'ятник архітектури і культури в м. Жовква, гробниця сім'ї Жолкевських
Крипта з тілом коронного гетьмана Станіслава Жолкевського
Не менш цікавим є й цивільне життя одного з найвидатніших полководців в історії Речі Посполитої. Серед його чисельних посад – королівський секретар, львівський каштелян, київський воєвода, староста барський, кам’янський, яворівський, рогатинський і калуський. З 1618 року Жолкевський – великий коронний гетьман.
У 1588 році він оселився у селі Винники. Через 15 років він отримав привілей короля Сигізмунда ІІІ Вази на право збудувати там місто і назвати на свою честь. А поміж тим, 1591 року, Жолкевський ще й засновує Єзуїтський колегіум у Львові.
У Станіслава Жолкевського було троє дітей. Син Ян та доньки Катерина і Софія. Софія вийшла заміж за каштеляна львівського, воєводу руського Івана Даниловича. Їхній онук – знаменитий король Ян ІІІ.
У очах своїх сучасників Жолкевський залишився славним і мужнім військовим, котрий з честю прийняв смерть на полі бою; вправним дипломатом і розсудливим політиком, котрий намагався вгамовувати пристрасті на сеймиках і сеймах, був арбітром між родинами, свої дії у закордонній політиці намагався співставити з інтересами і можливостями Речі Посполитої. Не дивно, що його правнук Ян Собеський зробив гідну свого предка військову кар’єру (4), в 1674 р. був обраний польським королем, а в 1683 року захистив Відень від турецької навали.
Рекомендований список літератури
Жовківщина в особах [Текст] : Бібліографічний краєзнавчий довідник. Уклад. Г. Малишева. – Жовква, 1999. – 25 с.
Жовква і її святині [Текст]. - Жовква, 1999. - С. 6 — 14.
Жовква - ідеальне місто [Текст] // Відродження. - 2010. - 4 черв. - С. 1, 2.
Жовквіщина [Текст] : Історичний нарис. Т. І. - Львів . - Балтимор, 1994. - С.13 - 18.
Кобилецький, М.
Як Винники ставали містом[Текст] / М. Кобилецький // Відродження. - 2003. - №.15, 16,17. - С. 2.
Крип'якевич. І.
З минулого Жовкви [Текст] : історична читанка / І. Крип'якевич // Відродження. - 2009. - №.1 - 19. - С.2.
10
Місто - музей [Текст] : місто Жовква // Відродження. - 2000. - 29 листоп. - С. 2.
Монастир Різдва Христового [Текст] //Відродження. - 2003. - 15 листоп. - С. 3.
Недзвецький, М.
З минулого Жовкви [Текст] / М. Недзвецький. - Львів, 1908. -72 с.
Парцей, М.
Книга про королівське місто [Текст] : місто Жовква / М. Парцей // Відродження. - 2005. - 5 січ. - С. 3.
Парцей, М. П.
Стародавня Жовква [Текст] / М. П. Парцей. - Львів: Світ, 2005. - С. 25 - 56. - ( Серія “Історичні місця України”).
Піхурко, У.
Жовква [Текст] : До історії витоків поселення і розвитку міста / У. Піхурко, Д. Кривошеєва, Я. Чурилик // Вісник. – 1996. – Ч. 5. – С. 16 – 23.
Соломончук, Лесь.
Засновник був один [Текст] : Станіслав Жолкевський і Жовква / Лесь Соломончук // Відродження. - 2003. - 15 листоп. - С. 3.
Станіслав Жолкевський і Жовква [Текст] : рекомендаційний краєзнавчий покажчик. Вип. 2 / упоряд. Галина Малишева. - Жовква : ЦРБ, 2010. - 15 с.
Чайка, Р.
Таємниці древнього міста Жовква [Текст] / Р. Чайка, Т. Милян // Відродження. - 2001. - 15 верес. - С. 2.
Фесюк, Галина.
Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична, літературно - мистецька Жовківщина в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. - С. 12 - 16.
Укладач бібліограф Софія Кіх

субота, 21 березня 2020 р.

Поетична творчість рідного краю
Шановні користувачі! Щорічно 21 березня за ініціативою ЮНЕСКО святкують Всесвітній день поезії. Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Наша Жовківщина щедра на літературні таланти. Можемо пишатися нашою поеткою Маріанною Кіяновською, уродженкою м. Жовква, яка здобула Національну премію імені Тараса Шевченка 2020 року за книгу поезій «Бабин Яр. Голосами». Отож, давайте сьогодні ми перегорнемо сторінки поезій наших земляків.

Бібліографічний огляд літератури

Артимович, Мирослав
Повінь осолоди [Текст] : Поезії / Мирослав Артимович. – Львів, 2018. – 123 с.
Пізнання слова-душі-слова поета Мирослава Артимовича обов’язкого продовжиться через сторінки його нової книги, його слово даруватиме кожному із його читачів Свято… У віршах-освідченнях Мирослава Артимовича живеш, а читаючи його громадянську поезію – бачиш-переживаєш не раз дуже болючу любов до України.., аж раптом – вдарить обпікально у серце краплина козацької крові – й словом народиться - запече, болючим словом обов’язку – й покличе на варту України. Отож, зуміймо почути й наслухаймо велемовну молитовну тишу слова у піано-музиці поезії-любові-пісні Мирослава Артимовича.., – вдихнімо її, візьмімо і увійдімо душею… До збірки увійшли твори написані на протязі 2014-2018 років.
Бовшик, Богдан
Два крила [Текст] : Збірка пісень на слова Богдана Бовшика / Богдан Бовшик. – Львів : ТеРус, 2012. – 76 с.
Ліричний герой поезій Богдана Бовшика – аскрава особистість, що прагне гармонії зі світом і собою. І так його приваблює це непросте життя, що він… співає ! А пісня – сила крилата ! І знову наш Митець летить над сьогоденням , а єство його переповнене словами і мотивами, які не залишать байдужого ні одну живу душу.
Годісь, Галина.
Ягоди кохання [Текст] : Поезії / Галина Годісь. – Львів : «Плай», 2013. – 56 с.
Немає нічого вагомішого у житті, як любов. Галина Годісь – сонячна жінка із поетичною душею. Такі люди особливі, тому що свої почуття можуть передати віршами, написані з натхненням та любов`ю. До першої поетичної збірочки «Ягоди кохання» увійшли вірші про найпотаємніші куточки людської душі. Кожний, переповнений тонким відчуттям любові, наділений ліричністю та словами – зарисовками, що стосуються живої людської природи.
Гущак, Іван.
Любов, любов на схилі літ [Текст] : поезії / Іван Гущак. – Львів : Ліга – Прес, 2005. – 160 с.
« Любові всі літа підвладні !» - такий лейтмотив збірки. Те, що відстоялося у серці, - пам`ятне, вічне, як сама любов. Інтим автора – осінній, оповитий смутком листопаду. Та крізь пожовтіле опадаюче листя світиться спогад – теплий спогад любові і надії на зустріч з нею на схилі літ
Дах, Ігор.
Крізь роки [Текст] : поезії, проза, пісні, світлини / Ігор Дах. – Львів : «Ініціатива», 2012. – 88 с.
До збірки поета і прозаїка Ігора Даха увійшли поезії про кохання «Тебе , кохана, маю я зустріти», «Весняна пісня»… Хочеться вірити, що збірка принесе задоволення у спілкуванні з творами усім, кому небайдуже ліричне поетичне слово. У поезії Ігоря Даха бринять і сумні нотки: нерозділеного кохання, втрата життєвої перспективи, плинність нинішнього тривожного часу.
Дах, Ігор.
На перехресті всіх вітрів [Текст] : Збірка поезій / Ігор Дах. – Львів : «Інститут технології бізнесу і права», 2002. – 153 с.
У збірці вміщено поетичний доробок самобутнього автора з Червонограда Ігора Даха. Шахтар за професією, але поет за покликанням, він залюблений у красу рідного краю, у його людей і свої щирі почуття виливає у довершені за формою вірші. Автор, прихильник народно-фольклорної традиції,торкається вічних тем, зокрема патріотизму, кохання, любові до рідної землі, етнічного права бути українцем. Як бачимо, через милозвучність поезія автора читається легко і невимушено. А от почуття ліричного героя – зболено вистраждані, здається, всім серцем продиктовані. Їх же клади на нотний стан – і співай, співай, співай…
Дах, Ігор.
На струнах журавлиних крил [Текст] : Збірка поезій / Ігор Дах. – Львів : «Плай», 2007. – 104 с.
Нова збірка сучасного українського поета Ігора «Даха На струнах журавлиних крил» - лірична поезія в якій є все Бог, Україна, Віра, Люди- дороги, одухотворена природа, Кохання , оцінка прожитого життя.
Дирик, Анна.
Пам`ять серця [Текст] : Поезії. Проза / Анна Дирик. – Сирий, 2007. – С. 63 – 68.
До книжки «Пам`ять серця» увійшли вірші про перше кохання та трепетні переживання. Пропонуємо Вашій увазі вірші про перші почуття та зріле кохання : «Не клич», «Загублене щастя», «Прилинь»….
Зелена, Любов.
Сад моєї долі [Текст] : Збірка вибраних поезій / Любов Зелена. – Жовква, 2009. – 66 с.
Любов до України, до всього прекрасного на землі, кохання – ось що надихає творити поетесу. Тема кохання висвітлена у розділі «Зорепад кохання». Перечитуючи її вірші «Я б тобі весь світ подарувала», «Запроси мене в сни»….пірнаємо у вир почуттів і знаходимо там себе.
Зінько, Олена.
Від щирої душі [Текст] : Поезії / Олена Зінько. – Львів : «Місіонер», 1997. – С. 42 – 73.
«Любов ніжна, щира відкриває очі на красу земну, навіть серед ночі. А хто любові не знає, той щастя не має». Олена Зінько – українська жінка, яка вміло виразно підносилася над буденним. Спогади про перші свої почуття та зріле кохання поклала в ритмізовані рядки, які дихають її щедрістю душі, надихають кохати і біти коханими.
Кіянка, Ірина
Мелодія миті[Текст] : Поезії/ Ірина Кіянка. – б/м, б\в. 20… - 59 с.
«Ця книга не просто збірка віршів чи есе, а скоріше роздумів, написана недавно відносно для себе, своїх друзів колег , знайомих і навіть незнайомих людей. Людині, яка мислить, творить, імпровізує, помиляється, губиться і знову знаходить своє власне «Я». Незважаючи на життєві перипетії , людина залишається Людино зі своєю історією, з емоціями, амбіціями. Згодом починаєш розуміти, що життя дарує багато несподіванок, які несуть в собі маленьку таємницю. Думаю, що кожний знайде в ній своє: свою маленьку драму, свою ілюзію…»
Кіяновська, Маріанна
Бабин Яр. Голосами [Текст] : Поезії / Маріанна Кіяновська. – К. : Дух і література, 2017. – 112 с.
До книги увійшли вірші Маріанни Кіяновської присвячені пам’яті Бабиного Яру. Маріанна Кіяновська — поетка, перекладач, літературознавець, член Асоціації українських письменників та Національної Спілки письменників України. У книзі використані ескізи Ади Рибачук та Володимира Мельниченка для проекту пам’ятника жертвам Бабиного Яру, роботу художника Зіновія Толкачова «Талескотен», серії «Майданек», 1944 р., а також фотографія Дмитра Пейсахова з циклу «Бабин Яр». Наша авторка, поетка Маріанна Кіяновська здобула Національну премію імені Тараса Шевченка 2020 року! Вона перемогла у номінації ‘’Література’’ із книгою поезій «Бабин Яр. Голосами». Вірші Маріанни Кіяновської – свого роду монологи жертв трагедії в Бабиному Яру або її свідків. Твори пані Маріанни перекладено англійською, німецькою, італійською, шведською, азербайджанською, грузинською, польською, сербською, чеською, словацькою, словенською, литовською, білоруською, російською мовами та івритом.
Ковальчук, Світлана.
Набруньковано веснами [Текст] : Поезія / Світлана Ковальчук. – Львів : СПОЛОМ, 2008. – С. 25 – 50.
Поезія Світлани Ковальчук вражає дивною оригінальністю, дихає і сучасністю, і не цурається вічністю. У своїх віршах про кохання авторка чується вільно і розкрилено, яка вважає що « Сильніша все ж Любов ». Перечитуючи її вірші - спогади про почуття можна захоплюватися, і боліти болями поетеси.
Кресало, Єва.
Ой полечко, поле [Текст] : Поезії / Єва Кресало. – Львів : Каменяр, 2014. – 90 с.
Прийде - час – і я тебе прополю, Прийде час – ти знову заростеш… Поле, поле, рідне моє поле, Тут роботи, поки не помреш… Основою для цієї збірки поетеси є її залюбленість у рідний край, у рідне село Лавриків, славне своєю історією і своїми людьми. Окремий розділ «Дитячі сторінки» об`єднав вірші для дітей.
Кресало, Єва.
Присмак полину [Текст] : Вірші / Єва Кресало. – Львів : Каменяр, 2010. – С.6 – 12.
Своєю першою ластівкою – збіркою авторка з села Лаврикова, поетично розповідає про те, що її хвилює і болить : рідна мова, ненька Україна, рідне село. Про відчуття щему і швидкоплинності миті, любов, біль , розраду – усе, що торкається її серця ви можете дізнатися читаючи розділ поезій « З днів весни».
Кулієвич, Стефанія
Лети моє слово [Текст] : Вірші / Стефанія Кулієвич. – Львів : Каменяр, 2007. – 136 с.
У новій збірці сучасна поетеса із Рави- Руської , розвиває теми любов до рідного краю, Вітчизни, до рідного слова.
Фесюк, Галина.
До тебе, Господи, іду [Текст] : Поезії / Галина Фесюк. – Львів : «Фенікс», 2004. – С. 162 – 176.
«Від нелюбові струна рветься, І в`януть весен паростки, Калина плаче і день меркне. Не будь черствим. Кохай! Живи !» У збірці багато розділів, та ми пропонуємо розділ «Весни юності – ключі до мого серця». Героїнею збірки є сама авторка, - усе в розділі, з власного пережиття, все це не вигадане, все – щире, правдиве.
Фесюк, Галина.
Із полум’я любові [Текст] : Поезія / Галина Фесюк. - Львів : Плай, 2015. – 232 с.
Мати – берегиня. Щохвилини на Планеті її Величність Мати дає нове життя. Вона породжує тепло і доброту, береже затишок і вогнище в домі, працює і творить. З жінкою ми ототожнюємо й нашу рідну Україну з її неповторними краєвидами та красою. Саме жінці матері, неньці-Україні та любові до Бога присвячена збірка Галини Фесюк «Із полум’я любові».
Фесюк, Галина.
Слова душі моєї [Текст] : Поезія / Галина Фесюк. - Львів : Галицька видавнича спілка, 2008. – 178 с.
«Від нелюбові струна рветься, І в`януть весен паростки, Калина плаче і день меркне. Не будь черствим. Кохай! Живи !» У збірці багато розділів, та ми пропонуємо розділ «Весни юності – ключі до мого серця». Героїнею збірки є сама авторка, - усе в розділі, з власного пережиття, все це не вигадане, все – щире, правдиве.
Юрочко, Віктор.
Вогонь добра та правди [Текст] : Вибрані поезії / Віктор Юрочко. – Жовква : «Відродження», 2009. – С. 34 – 43.
Одвічна тема кохання в збірці віршів Віктора Юрочка відображена у розділах «Мотиви весни», «Інтимні мотиви». Як багато в них таїться, скільки почуттів і пристрасті ховається між рядків. Радимо прочитати і захопитися геніальністю романтичного слова!

Насправді перелік поезій наших земляків набагато ширший. Про їхнє життя і творчість більше можна дізнатися з краєзнавчих календарів та інформаційних буклетів, які розробляються бібліографом.
Укладач бібліограф Софія Кіх
Дорогі користувачі . До Вашої уваги віртуальний історичний екскурс , щоб зануритися в події нашого минулого.
"Доба Української Центральної Ради. Сторінками історії"
Історичний екскурс
20 березня 2017 року у Києві було завершено створення Української Центральної Ради та обрані її перші керівні структури. Головою Ради заочно був обраний визнаний лідер українського руху Михайло Грушевський, який на той час ще не повернувся із заслання.
Повалення самодержавства в Росії дало поштовх легалізації різних політичних партій, створенню численних громадських організацій та їх об'єднань. 16 (3) березня 1917 року, щойно інформація про Російську революцію потрапила на сторінки київських газет, у приміщенні клубу «Родúна» у будинку по вул. Великій Володимирській, 42 зібрались багатолюдні збори представників українських партій та організацій, скликані з ініціативи Товариства українських поступовців (ТУП) — міжпартійної громадсько-політичної організації, що постала у 1908 році і з того часу була на чолі українського громадсько-політичного життя.
На зборах обговорювалась ідея створення загальноукраїнського керівного центру, характер якого, принципи організації, завдання та програмні гасла викликали гостру кількаденну полеміку. ТУПівці, насамперед Людмила Старицька-Черняхівська, Сергій Єфремов, Дмитро Дорошенко, Андрій Ніковський, вважали, що ТУП сама має стати загальним об'єднуючим органом українських сил. Між тим представники українських соціалістів, зокрема Іван Стешенко та Дмитро Антонович наполягали, що має бути створена нова рада, до якої б увійшли представники від всіх українських організацій.
16 (3) — 20 (7) березня 1917 року в суперечках і консультаціях між представниками різних політичних, громадських, наукових, культурних і кооперативних осередків було узгоджено рішення про створення Української Центральної Ради, означення «українська» в якій мало підкреслювати національний характер об'єднання, яке відбулось на основі вимог територіальної автономії України, державної української мови та забезпечення прав національних меншин.
До тимчасового складу Центральної Ради увійшли представники Українського наукового товариства, Українського технічно-агрономічного товариства, Українського педагогічного товариства, Національного українського союзу, представники кооперативних, студентських організацій, робітництва, війська, українських соціал-демократів та інші. Ініціатори створення Ради — ТУПівці — не посіли в ній домінуючого становища, натомість українські соціал-демократи отримали значну кількість місць.
20 (7) брезня 1917 року були обрані перші керівні структури Української Центральної Ради, що, фактично, й ознаменувало її створення як київської міської громадсько-політичної організації. Головою Ради заочно обрали визнаного лідера українського руху Михайла Грушевського, який на той час ще не повернувся із заслання з Москви. До складу президії увійшли також його заступники — Федір Крижанівський і Дмитро Дорошенко, товаришем (заступником) голови став Дмитро Антонович, писарем — Сергій Веселовський, скарбником — Володимир Коваль.
22 березня 1917 року Українська Центральна Рада прийняла свій перший документ — відозву «До Українського народу», яка починалася словами: «Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя після більш як двохсотлітнього сну. Уперше Український тридцятиміліонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати».
З часом під впливом революційних подій Українська Центральна Рада перетворилась на лідера національно-визвольного руху, а після проголошення 20 (7) листопада 1917 Української Народної Республіки виконувала роль вищого законодавчого державного органу. Вона розпущена гетьманом Павлом Скоропадським після державного перевороту 29 квітня 1918 року, а видані нею закони — скасовані.
Треба визнати й те, що Центральна Рада згуртувала навколо себе найкращі кадри українських працівників різних фахів. Усі вони, за невеликими винятками, залишилися працювати у міністерствах і після гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року.
Бібліографічний огляд літератури
Верстюк В.Ф.
Діячі Української Центральної Ради [Текст] : Біографічний довідник/В. Ф Верстюк, Т. С. Осташко . – К., 1998. – 254 с.
У довіднику подається стисла характеристика діяльності Української Центральної Ради та її діячів. Уміщено також списки членів Ради, її органів і структур, хронологічно найважливіших подій 1917-1918 рр.
Вестюк, Владислав
Українська Центральна Рада [Текст] : Навчальний посібник / Владислав Верстюк. – К. : Заповіт, 1997. – 344 с.
Пропонований навчальний посібник — один з перших, в якому робиться спроба системно викласти історію Центральної Ради — лідера українського національно-визвольного руху 1917 р., ініціатора й організатора проголошення Українсько! Народної Республіки. Діяльність Центральної Ради була короткою в часі, але надзвичайно складною; насиченою подіями, позначеною важливими для нашої держави політичними здобутками і втратами.
Висвітлюються основні напрями діяльності УЦР, вміщуються її найголовніші документи. В окремому розділі подається хроніка найважливіших подій. Для студентів вищих навчальних закладів.
Грушевський, Михайло
Твори у 50 томах [Текст] .- Том 4. Книга 1. Суспільно-політичні твори. Доба Української Центральної Ради. Березень 1917 - квітень 1918 рр./ Михайло Грушевський. – К. : «Світ», 2007. – 432 с.
Перша книга четвертого тому 50-томного зібрання праць М. Грушевського продовжує серію суспільно-політичних творів і вміщує публіцистичний доробок видатного історика й державного діяча доби Української Центральної Ради. Статті, промови та звернення М. Грушевського, видруковані на сторінках періодичних видань упродовж березня 1917 р. - квітня 1918 р., а також ширші праці, що вийшли окремими брошурами, стали вагомим внеском у розробку концепції Української революції та залишилися важливим джерелом для вивчення й осмислення бурхливих поточних подій зазначеного історичного періоду.
Кучерук, Олександр
Українська Центральна Рада : історія будинку [Текст] / Олександр Кучерук . – К.: «Наш формат» , 2010. – 130 с.
Автор на основі документів, періодики, архіву архітектора П.Альошина дослідив історію київського будинку по вулиці Володимирській, 57, в якому у 1917-1918 роках працював перший український парламент - Українська Центральна Рада. Книга містить велику кількість ілюстрацій, зокрема понад сто портретів членів Центральної Ради. Значна частина фотографій публікуються вперше. Видання розраховане на широкий читацький загал.
Файзулін, Ярослав
Українська Центральна Рада. Історична карта [Карта] / Ярослав Файзулін, Володимир Грицеляк, Юрій Лоза та ін. – К.: Українська картографічна группа, 2018. – 2с.
Карта «Українська Центральна Рада» висвітлює час від початку революції в березні 1917 р. до Гетьманського перевороту у квітні 1918 р. Видання містить основну та вісім додаткових карт, численні оригінальні ілюстрації (серед них перші українські гроші і марки) та багату текстову інформацію. На карті показано території Української Народної Республіки та землі, на які вона претендувала, висвітлено основні події українського національного руху, включно з Далеким Сходом, зображено задекларований адміністративно-територіальний поділ України на землі. Подано карту Києва з розміщенням перших українських державних установ 1917-1918 рр. На лицевій стороні вміщено також карти, що відображають передумови створення УНР: «Українські землі у складі двох імперій» та «Українські землі у роки Першої світової війни». На звороті подано хронологію подій і розкрито такі теми як «Політичні сили», «Національний конгрес», «Третій універсал», «Четвертий універсал», «Персоналії», «Культура та освіта», «Створення армії», «Перша російсько (більшовицько) – українська війна» та «Міжнародні відносини». Три останні доповнені картами. Тут також вміщено оригінальну рукописну карту УНР 1918 р.
Укладач бібліограф Софія Кіх
Ліна Костенко – поетеса епохи
Біографія Ліни Костенко – приклад для українців. Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї за всіх часів . Зараз вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори.
Бібліографічний огляд літератури
Брюховецький, В. С.
Ліна Костенко[Текст] : нарис творчості / В. С. Брюховецький. – К. : Дніпро, 1990. – 262 с. – (Літературний портрет).

Нарис присвячено становленню і еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова. В її багатогранній творчості трансформувалися кращі традиції українського фольклору і класичної літератури.
Костенко, Ліна
Берестечко [Текст] : історичний роман / Ліна Костенко . – К. : Либідь, 2010. – 232 с.
У своєму виданні поетеса наводить свідчення про одну з найбільших трагедій української історії – битву під Берестечком. Роман у віршах творився на різних етапах протистояння України та її боротьби за незалежність – від середини 1960-х до кінця 1990-х. ХХ століття. Перемога над поразкою – основний філософський і психологічний код цього твору. Ця книга з необхідності бути написаною переросла для автора в необхідність бути опублікованою.
Костенко, Ліна
Записки українського самашедшого [Текст] / Ліна Костенко. – Вид. 3-тє. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с. – (Перлини сучасної літератури).
За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики. Це перший опублікований прозовий роман видатної української поетеси.
Костенко, Ліна
Мадонна перехресть [Текст] : поезії / Ліна Костенко. – К. : Либідь, 2012. – 110 с.
До цієї книги увійшли нові, а також раніше не друковані поезії різних років, тобто вся високовольна лінія духу поета, сформована протягом десятиліть. Це книжка дуже особиста: вона присвячена коханій доньці – Оксані. Збірка поєднує простір особистісного, гранично відвертого й навіть родинно-інтимного (передовсім через використання у ній світлин із родинного альбому).
Костенко, Ліна
Маруся Чурай [Текст] : історичний роман у віршах : для ст. шк. віку / Ліна Костенко. – К. : Веселка, 1990. – 159 с.
Роман Ліни Костенко «Маруся Чурай» є видатним явищем в українській художньо-історичній романістиці. У ньому зображено не тільки особисте життя героїні, а й соціально-політичні перипетії суспільного життя України XVII ст., очевидцем яких є легендарна Марія Чурай. Роман виховує в читача почуття любові до свого народу. В ньому втілено болі і страждання всього суспільства. Образ Марусі Чурай виступає в єдності з образом України.
Ліна Костенко [Текст] : навчальний посібник-хрестоматія / упоряд., інтерпретація творів Г. Клочека. – Кіровоград : Степова Еллада, 1999. – 320 с. – (Рідне слово в рідній школі).
У навчальному посібнику читач може ознайомитися з біографією поетеси, з її вибраними творами, в тому числі й знаменитим романом у віршах "Маруся Чурай", а також – з її інтерпретаціями, здійсненими відомим літературознавцем, академіком АН Вищої школи України Григорієм Клочеком.
Цей посібник задовольнить інтереси вчителів-словесників, студенів-філологів, зрештою всіх, хто любить поетичне слово і прагне розвинути свою літературну освіченість.
Костенко, Ліна
Річка Геракліта [Текст] : поезії / Ліна Костенко ; упоряд. та передм. О. Пахльовської . – К. : Либідь, 2011. – 288 с.
Увазі читачів пропонуються вже раніше друковані та нові поезій Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою. Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну “поему” філософського осягнення Часу.
Костенко, Ліна
Сад нетанучих скульптур [Текст] : вірші, поема-балада, драматичні поеми / Ліна Костенко. – К. : Рад. письменник, 1987. – 207 с.
Ця збірка є одним з небагатьох примірників поезії Л. Костенко 1987 року. До неї входять твори, які не увійшли до її нової книги "Річка Геракліта" 2011 р. Поема-балада "Скіфська одіссея", драматична поема "Сніг у Флоренції", драматична поема "Дума про братів неазовських" та ін.
Поліщук, Ярослав
Патетика і провокація [Текст] : літературна критика Я. Поліщука на роман Ліни Костенко "Записки українського самашедшого. - Луцьк : Твердиня, 2011. – С. 99–117
У книзі висвітлено значення публіцистичного роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» для читача. Здійснено поглиблений аналіз природи художньо-образного мислення Л. Костенко у контексті її духовних осягнень людського буття. Досліджено своєрідність світовідчуття, світопереживання та світомислення поетеси у симбіозі філософської глибини поетичних візій з оригінальністю образного простору. Рекомендовано професійним словесникам, студентам і учням, а також усім, хто цікавиться сьогоденною художньою творчістю.
Укладач бібліограф Софія Кіх