Сторінками краєзнавчого календаря

Іван Гущак – душа рідної землі

Рідний краю, думами про тебе

Хлібороба зоране чоло.

Тому родить хліб під мирним небом

І заходить щастя у село…

Село Мацошин розташоване між пасмами горбів Гараю.  Воно, хоча і не дуже велике, має цікаву історію походження починаючи ще із 1368 року. Саме в такому мальовничому селі 7 травня 1930 року в сім`ї селянина народився майбутній поет Іван Васильович Гущак.

 Перші освітянські кроки Іван Гущак зробив у Мацошинській семирічній школі. Потім продовжував навчання у Нестерівській (тепер Жовківській) середній школі. Вищу освіту здобував у Львівському сільськогосподарському інституті, який закінчив у 1954 році і почав працювати агрономом.

Згодом переходить у журналістську та видавничу роботу. Співпрацює з районною газетою «Нове життя», обласною – «Вільна Україна» і республіканськими : «Комсомольське знам`я » та «Сільські вісті», з видавництвом «Каменяр» (м. Львів). Пізніше став старшим редактором видавництва «Каменяр».

Іван Гущак – активний учасник національного відродження України, боротьби за її Незалежність, Член Національної спілки письменників України, старійшина «Народної Партії». Окремі поезії письменника перекладено білоруською, російською, англійською, польською, єврейською, молдовською мовами, покладено на музику.

         Лауреат літературної премії імені Маркіяна Шашкевича та міждержавної  (СНД) – «Пісня-2001». До 15 - тиліття Незалежності України  його нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України.

Помер 9 вересня 2011 (81 рік) похований на Личаківському цвинтарі.

Бібліографічний огляд літератури :

Гущак, Іван. Злам [Текст] : Поема / Іван Гущак. – Львів : «Каменяр», 1990. – 108 с.

Відколи чайка – птах свободи

Черкнула крилами Дніпро,

Плекаєш в серці ,мій народе

У правду Віру і в Добро.

У поемі «Злам» автор відобразив своє прагнення до Свободи. Описує життя простих селян в різні періоди української історії.

Гущак, Іван. Лози Шумлять [Текст] / Іван Гущак. – Львів : Ліга – Прес, 2006. – 192 с.

Шириною тематики, проблемністю приваблює  книжка Івана Гущака – поета, прозаїка. У ній – і про складні політично – соціальні обставини на західноукраїнських землях у післявоєнні часи («Батько дизертира», «Повстанець», «Щавлик»), і твори про наше сьогодення (повісті «Аза - Аничка», «Не поле перейти», «Лози шумлять»). У серцевині усіх подій – тривога, надія, велика любов до України, жертовність заради її Свободи, Державності, гідного життя.

Гущак,  Іван. Мазепа [Текст] : Поема / Іван Гущак. – Львів : Ліга – Прес, 2004. – 102 с.

В поемі  автор розповідає про героїчну і втой же час найдраматичнішу долю івана Мазепи – гетьмана України, видатного полководця і політика свого часу. Тут можна прочитати цікаві статті «Письма Мазепи до Мотрі», «Універсали Івана Мазепи», «Лист до Стародубського полковника Івана Скоропадського», «Мазепа. Родовід». Книга проілюстрована талановитою художницею Оксаною Мазур.

Гущак, Іван. На вістрі тривоги [Текст] : Поезії / Іван Гущак. – К. : Український письменник, 1998. – 182 с.

 Книга відомого українського поета має жанрово – тематичні розділи : «Надломлена віть», «Знак добра», «Криниця душі». Тут і поезії, пройняті духом боротьби за незалежність і у далекому минулому (образи Хмельницького, Підкови, Калнишевського), і нинішні тривоги з вірою в щасливе майбутнє рідного краю. Завершують книгу вірші про любов,  про красу людської душі, пейзажні картини.

Гущак, Іван. Під знаком добра [Текст] : Поезії / Іван Гущак. – К. : «Радянський письменник», 1987. – 134 с.

« Ми зростали під знаком добра

Падав сніг нам

І цвів одквітав…

За прожите життя

Звітувати пора».

Збірка поета складається з розділів «Доземний уклін» - поезії, в яких переплелась історія з сучасністю; «Калини жар» - переважно інтимна та пейзажна лірика. Завершує розділ «Сільська околиця» - роздуми про любов до рідного краю і народу.

Гущак,  Іван. Плеяда заборонена, призабута [Текст] : Книга третя. Покликані історією. – Львів : Ліга – Прес, 2002. – 212 с.

 У книзі третій «Плеяди забороненої, призабутої»автор продовжує розмову про невідоме у відомих, покликаних історією на боротьбу за Національне відродження України, її державність. У розділах «Перші серед перших», «На Олімпі і поза ним» «Квартет славних маестро» - про поета, правозахисника. Вченого Миколу Руденка, рухівця В`ячеслава Чорновола, письменників Олеся Гончара, Миколу Жулинського, Володимира Яворівського, композиторів Станіслава Людкевича, Миколу Колесси, Анатолія Кос – Анатольського, Богдана Янівського, художника Володимира Патика, скульптора Василя Гурмака. Завершують книгу розділи «Невідоме у призабутих», «З власного архіву», у якому – виїмки з щоденника, про свої і чужі ювілеї…

Для зацікавлених українознавством, широкого кола користувачів.