Як народилася
слов'янська абетка
Дорогі
наші бібліотечні Друзі! 24 травня українці разом з усіма іншими слов’янськими
народами відзначають День слов’янської
писемності й культури. Виникнення письма має надзвичайно
важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь
культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Протягом багатьох років учених цікавлять
такі питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка,
і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки.
Історична довідка
Тривалий час побутувала думка, що наша
писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було
завезено богослужебні книги. Ось як, наприклад, писав Аврелій Августин, відомий
як Августин Блаженний (354-430 р. н.е.): "Те суб'єктивно розумне, що існує
в нас, тобто те, що розумом обдароване й розумно-об'єктивне творить чи
керується ним, пов'язується певними природними зв'язками спілкування з тими, з
ким у неї цей розум спільний. Але оскільки людина не могла б установити
надійного спілкування з іншою людиною, якби вони між собою не розмовляли і
таким чином не передавали одна одній свої почуття й думки, то це
об'єктивно-розумне знайшло потрібним позначити предмети словами, тобто певними
звуками, що є знаками...".
Аврелій Августин, відомий як Августин Блаженний (354-430 р. н.е.)
У багатьох місцях, де колись селилися
наші пращури, особливо в Північному Причорномор'ї, археологи не раз знаходили
на кам'яних плитах, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про
існування писемності в ті давні часи залишається відкритим. Перший історик
давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець
Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі
"Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського
письма.
Учений-чернець Чорноризець Храбр
Перший етап – коли слов'яни
ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після
прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими
письменами.
І
було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і
Мефодієм не був створений алфавіт.
Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій,
стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського. Глаголиця – то давня система
слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне
вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування
Київської держави в рукописах XI-XV століть.
Глаголиця
Кирилиця є вдосконаленою
системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася
протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських
народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.
Кирилиця
Молода
європейська держава Україна із здобуттям своєї незалежності також вшановує
слов'янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому
становленню й української писемності. Під час присяги першого президента
України Леоніда Кравчука на вірність народові України поряд з Конституцією та
Актом проголошення незалежності України лежала розкішно оздоблена рукописна
книга. Це було Пересопницьке Євангеліє – перший відомий дотепер з перекладів
євангельського тексту літературно-писемною мовою переклад, який зробили Кирило
і Мефодій.
Пересопницьке Євангеліє
Брати Кирило і Мефодій стали символом
слов’янської культури в усьому християнському світі. Ми вшановуємо пам’ятьі
віддаємо подяку цим святим братам.
Рекомендований
список літератури :
Брайчевський, М
Походження слов'янської писемності[Текст]
/ М . Брайчевський. – К. : Академія, 2002. – 154 с.
Дорошенко Д. І.
Слов'янський світ у його минулому й сучасному [Текст] / Дмитро Дорошенко. - Ужгород : Ґражда, 2005. - 400
с.
Київ
і слов'янські літератури [Текст] : збірник /
упоряд. Д. Айдачич. - Київ : Темпора, Београд : SlovoSlavia, 2013. - 430 с.
Купчинський О.
А.
Найдавніші слов'янські топоніми України
як джерело історико-географічних досліджень [Текст] : географічні назви / О. А. Купчинський ; АН Української РСР, Ін-т
сусп. наук. - Київ : Наукова думка, 1981. - 250 с.
Орос О. М.
Грушівський монастир і початки кириличного
слов'янського книгодрукування : штрихи з історії українського друкарства[Текст] / О. Орос. -
Ужгород : Закарпаття, 2001. - 268 с.
Попов П. М.
Початки друкарства у слов'ян [Текст] / П.М. Попов. - К. : Київ-Друк, 1924. - 35 с.
Станівський , М.
Ф.
Старослов’янська мова [Текст] / М. Ф. Станівський. – К. : Вища школа, 1983. –
264 с.
Укладач бібліограф Софія Кіх
Немає коментарів:
Дописати коментар