Йосип Олеськів : сторінками краєзнавчого календаря

Дорогі Друзі! Цього року виповнюється 160 років від дня народження Йосипа Олеськіва -  професора Вищої рільничої школи в Дублянах, талановитого науковця, активного діяча товариства “Просвіта” родом із Жовківщини. За іронією долі його більше знають у Канаді, аніж в Україні. Саме там вдячні українці поставили йому пам’ятник і назвали батьком української еміграції. І тільки віднедавна пам'ять про нього відроджується в рідній Україні.

Хто такий Йосип Олеськів і чому його ім’я шанують і пам’ятають багато українців Ви дізнаєтесь переглянувши віртуальну довідку :

Йосип Олеськів  народився 28.09.1860 у  с. Нова Скварява,  Жовківського району  Львівської області – ботанік, фахівець з питань сільськогосподарського рослинництва, плодоовічник, агроном, садівник,економіст, громадський діяч. 

Прожив лише 43 роки, життя його   було коротким  але самовідданим, діяльним і насиченим. Після успішного завершення навчання в гімназії, студіював науку у Львівському університеті, захистив дисертацію, стажувався в Ерфуртському університеті в Німеччині, згодом читав лекції у Вищій рільничій школі у Дублянах.  Й. Олеськів працював доцентом рільництва та ботаніки. Саме в цей період він здійснював дослідження змін пір року і їх вплив на плодові культури. Його праці були дуже корисні у практичному садівництві. Агрономічна наукова діяльність Й. Олеськіва пов’язана з діяльністю «Просвіти», де він активно пропагував ідею розвитку садівництва, городництва, молочарства. Також він приділяв увагу організаційним питанням сільського господарства краю. Враховуючи його знання і досвід, в 1892 р. на засіданні Головної управи «Просвіти» Й. Олеськіва обрано членом управи цієї організації. Стаття Й. Олеськів «Розвій селянського господарства у Східній Галичині 1848–1898»; Книга «Про садівництво, городництво і молочарство»; Стаття Й. Олеськіва «Фенологічні записки плодових дерев» (Kosmos. 1889. s. 59–63).

Й. Олеськіва вважають ініціатором української еміграції до Канади у 90-х роках 19 ст. Дослідник життя та діяльності Й. Олеськіва, професор Львівського університету ім. І. Франка С. Качараба зазначає, що масовий рух емігрантів з українських земель за океан розпочався наприкінці 60-х – на початку 70-х рр. XIX ст. Еміграційний потік галицьких селян первинно був спрямований в Аргентину, Бразилію, США. Й. Олеськів опікувався українськими емігрантами з Галичини до Канади у 90-х роках XIX ст.. Він не шкодував ні своїх життєвих сил, ні часу, ані коштів, щоб лишень допомогти українцям емігрувати. В 1895 р. Й. Олеськів зустрічався з державними урядовцями Канади, досліджував клімат та землі цієї країни, побував на багатьох канадських фермах.

 Саме відтоді еміграція українців до Канади стала масовою. Й. Олеськів створив комітет з питань еміграції, який здійснював фахове консультування селян. Канадський уряд надавав комітетові грошову допомогу впродовж 1898–1899 рр., а також дбав про духовне і культурне життя емігрантів. Стараннями цього комітету в 1897 р. до українських емігрантів прибув священик о. Нестор Дмитрів. Понад шість років опікувався Й. Олеськів українськими поселенцями в Канаді. Як підсумок, на 1903 р. в Канаді налічували 34 тис. українських емігрантів з Галичини. Про діяльність Й. Олеськіва газета «Свобода» у 1895 р. писала: «Серед наших багатьох патріотів справжнім великим і мудрим патріотом у Галичині є доктор Олеськів, професор сільського господарства в Педагогічній семінарії у Львові. Він справді свідомий українець, який на свої власні гроші прагнув дослідити еміграцію до Канади».

У Львові  в 2014 році було видано книгу «Йосип Олеськів : життя і діяльність». Видання, яке  розкриває життєві сторінки видатного українського вченого, батька української еміграції до Канади, Йосипа Олеськіва. У ній вперше подаються його праці, адаптовані до сучасної української мови, в яких викладені як історичні, так і природничі аспекти. У книзі чимало цікавезних публікацій. Особливо «Щоденник Івана Дорундяка» (ретельні записи селянина, який супроводжував Олеськіва до Канади). Листи Олеськіва з Німеччини до Франка. Окремо – листування Йосифи Олеськів із дружиною Франка – Ольгою. Зрештою, кожна стаття заслуговує на осмислене прочитання. А це – понад 400 сторінок.

У 1901-му році Й. Олеськів переїжджає до Сокаля на нову посаду директора Сокальської учительської семінарії і приступає до виконання службових обов’язків з вересня. Однак недовго довелося бути Й. Олеськіву директором Сокальської учительської семінарії. У1903 р. внаслідок тяжкої довготривалої недуги Й. Олеськів на 43-му році життя помер. Поховано Й. Олеськіва у Львові на Личаківському цвинтарі.