Йосип
Олеськів : сторінками краєзнавчого календаря
Дорогі Друзі! Цього року виповнюється 160
років від дня народження Йосипа Олеськіва - професора Вищої рільничої школи в
Дублянах, талановитого науковця, активного діяча товариства “Просвіта”
родом із Жовківщини. За іронією долі його більше знають у Канаді, аніж в
Україні. Саме там вдячні українці поставили йому пам’ятник і назвали батьком
української еміграції. І тільки віднедавна пам'ять про нього відроджується в
рідній Україні.
Хто такий Йосип Олеськів і чому його ім’я
шанують і пам’ятають багато українців Ви дізнаєтесь переглянувши віртуальну
довідку :
Йосип
Олеськів народився 28.09.1860 у с. Нова Скварява, Жовківського району Львівської області – ботанік, фахівець з
питань сільськогосподарського рослинництва, плодоовічник, агроном,
садівник,економіст, громадський діяч.
Прожив
лише 43 роки, життя його було коротким але самовідданим, діяльним і насиченим. Після
успішного завершення навчання в гімназії, студіював науку у Львівському
університеті, захистив дисертацію, стажувався в Ерфуртському університеті в
Німеччині, згодом читав лекції у Вищій рільничій школі у Дублянах. Й.
Олеськів працював доцентом рільництва та ботаніки. Саме в цей період він
здійснював дослідження змін пір року і їх вплив на плодові культури. Його праці
були дуже корисні у практичному садівництві. Агрономічна наукова діяльність Й.
Олеськіва пов’язана з діяльністю «Просвіти», де він активно пропагував ідею
розвитку садівництва, городництва, молочарства. Також він приділяв увагу
організаційним питанням сільського господарства краю. Враховуючи його знання і
досвід, в 1892 р. на засіданні Головної управи «Просвіти» Й. Олеськіва обрано
членом управи цієї організації. Стаття Й. Олеськів «Розвій селянського
господарства у Східній Галичині 1848–1898»; Книга «Про садівництво, городництво
і молочарство»; Стаття Й. Олеськіва «Фенологічні записки плодових дерев»
(Kosmos. 1889. s. 59–63).
Й.
Олеськіва вважають ініціатором української еміграції до Канади у 90-х роках 19
ст. Дослідник життя та діяльності Й. Олеськіва, професор Львівського
університету ім. І. Франка С. Качараба зазначає, що масовий рух емігрантів з
українських земель за океан розпочався наприкінці 60-х – на початку 70-х рр.
XIX ст. Еміграційний потік галицьких селян первинно був спрямований в
Аргентину, Бразилію, США. Й. Олеськів опікувався українськими емігрантами з
Галичини до Канади у 90-х роках XIX ст.. Він не шкодував ні своїх життєвих сил,
ні часу, ані коштів, щоб лишень допомогти українцям емігрувати. В 1895 р. Й.
Олеськів зустрічався з державними урядовцями Канади, досліджував клімат та
землі цієї країни, побував на багатьох канадських фермах.
Саме відтоді
еміграція українців до Канади стала масовою. Й. Олеськів створив комітет з
питань еміграції, який здійснював фахове консультування селян. Канадський уряд
надавав комітетові грошову допомогу впродовж 1898–1899 рр., а також дбав про духовне
і культурне життя емігрантів. Стараннями цього комітету в 1897 р. до
українських емігрантів прибув священик о. Нестор Дмитрів. Понад шість років
опікувався Й. Олеськів українськими поселенцями в Канаді. Як підсумок, на 1903
р. в Канаді налічували 34 тис. українських емігрантів з Галичини. Про
діяльність Й. Олеськіва газета «Свобода» у 1895 р. писала: «Серед наших
багатьох патріотів справжнім великим і мудрим патріотом у Галичині є доктор
Олеськів, професор сільського господарства в Педагогічній семінарії у Львові.
Він справді свідомий українець, який на свої власні гроші прагнув дослідити
еміграцію до Канади».
У
Львові в 2014 році було видано книгу «Йосип
Олеськів : життя і діяльність». Видання, яке розкриває життєві сторінки видатного
українського вченого, батька української еміграції до Канади, Йосипа Олеськіва.
У ній вперше подаються його праці, адаптовані до сучасної української мови, в
яких викладені як історичні, так і природничі аспекти. У книзі чимало
цікавезних публікацій. Особливо «Щоденник Івана Дорундяка» (ретельні записи
селянина, який супроводжував Олеськіва до Канади). Листи Олеськіва з Німеччини
до Франка. Окремо – листування Йосифи Олеськів із дружиною Франка – Ольгою.
Зрештою, кожна стаття заслуговує на осмислене прочитання. А це – понад 400
сторінок.
У
1901-му році Й. Олеськів переїжджає до Сокаля на нову посаду директора
Сокальської учительської семінарії і приступає до виконання службових
обов’язків з вересня. Однак недовго довелося бути Й. Олеськіву директором
Сокальської учительської семінарії. У1903 р. внаслідок тяжкої довготривалої
недуги Й. Олеськів на 43-му році життя помер. Поховано Й. Олеськіва у Львові на
Личаківському цвинтарі.
Немає коментарів:
Дописати коментар