середа, 27 травня 2020 р.


Видатний майстер сценічного перевтілення: Саксаганський Панас
Інформаційно- бібліографічна довідка
Саксаганський Панас Карпович (справжнє прізв. — Тобілевич; 15(03).05.1859—17.09.1940) — актор, режисер, драматург.  Брат  І. Карпенка- Карого, М. К. М.Садовської. Народився в с. Кам’яно-Костувате Бобринецького повіту  (нині село Братського р-ну Миколаїв. обл.) в сім’ї збіднілого дворянина, управителя панського маєтку. Мати його, уроджена Садовська, за походженням була кріпачкою. Початкову освіту здобув у Бобринецькій початковій школі та Єлизаветградському реальному училищі, яке закінчив 1877. Вступив на військову службу, був направлений до Одеської  юнкерської школи (1878—80).
Почав виступати на сцені в аматорських виставах, ще навчаючись у старших класах. Із 1883 розпочав професійне творче життя на сцені Миколаїва. театру в трупі під керівництвом М. Л. Кропивницького та М. Старицького , зігравши роль Возного в "Наталці Полтавці". З 1885 р. — у трупі М. Кропивницького, з 1888 р. — у М. Садовського. У 1890 році організував разом зі своїм старшим братом Іваном власне товариство українських акторів на паях, де працював як директор та режисер. У репертуарі Товариства з’являлися нові драми І. Карпенка-Карого. Саме в Товаристві Саксаганський проявив себе як режисер. В 1907 р. помер Іван Тобілевич і Товариство припинило свою діяльність. У 1918 р. Панас Саксаганський очолював Державний Народний Театр, який мав завдання ставити побутовий, історично-побутовий і класичний репертуар. Коли у 1922 році театр припинив своє існування, Саксаганський заснував новий театр – імені Марії Заньковецької. 
Панас Саксаганський у сценічному образі, 1905 рік
За своє творче життя зіграв близько 100 основних ролей як комедійного, так і драматичного репертуару, а також багато епізодичних ролей: Пеньонжка ("Мартин Боруля"), Копач ("Сто тисяч"), Харко Ледачий ("Паливода ХVIII ст."), Цокуль ("Наймичка"), Феноген ("Хазяїн"), Іван ("Суєта"), Потоцький, Гнат Голий ("Сава Чалий"), Тарас ("Бондарівна"), Гнат ("Безталанна"), Юліан ("Лиха іскра…") — І.Карпенка-Карого; Богун ("Богдан Хмельницький"), Шпонка ("Як ковбаса та чарка…"), Кабиця ("Чорноморці"), Голохвостий ("За двома зайцями") — М.Старицького; Іван Непокритий ("Дай серцю волю…" М.Кропивницького), Стецько ("Сватання на Гончарівці" Г. Квітки-Основ’яненка , Карась ("Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського, Возний, Виборний ("Наталка Полтавка" І. Котляревського, Франц Моор ("Розбійники" Ф.Шіллера). І кожна з них — вершина акторського мистецтва. Створені ним сценічні образи стали класичними зразками акторської техніки й майстерності перевтілення. Саксаганський відомий і як талановитий режисер, він першим на українській сцені став створювати партитури ролей і вистав, тобто започаткував власну систему попередньої роботи над роллю. Автор комедій "Лицеміри" (1908) і "Шантрапа" (1913). Свої думки про створення сценічного образу виклав у статті "Моя робота над роллю" (1937).
Сценічний образ у виставі "Гайдамаки" - Панас Саксаганський 
Останній раз Саксаганський виступає у театрі 12 травня 1935 р., коли в офіційно-урочистій обстановці відзначалось 75-ліття його життя й 50-ліття сценічної діяльності.  Помер Панас Саксаганський 17 вересня 1940 р. у Києві.
До 160-річчя з дня народження актора НБУ випустив ювілейну монету, присвячену Панасу Карповичу.

Надгробок Панаса Саксаганського на на Байковому кладовищі в Києві

Бібліографія про життя і театральну творчість 
П. К. Саксаганського
Саксаганський,  Панас
    Думки про театр  [Текст] / Панас Саксаганський. - К.: Мистецтво, 1955. - 231с.

Саксаганський,  Панас
    Моя праця над роллю: біографія окремої особи [Текст]  / Панас Саксаганський. - К. : Мистецтво, 1937. - 39с.

Саксаганський, Панас
    Театр і життя: мемуари [Текст]  / Панас Саксаганський,. - Харків: Вид. "Рух", б.р. - С. 25-192.

Саксаганський, Панас
   Шантрапа. Жарт на одну дію [Текст] / П.Саксаганський. – Драматичні твори : збірка / укл.тексту О. М. Савченко. -  К.,: Елібре, 2008. – 604 с.
  
Геник, С.
  150 великих українців [Текст]   / С. Геник. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. - 297 с.

Коломієць, Р.
  Театр Саксаганського і Карпенка-Карого[Текст]    / Р. Коломієць. - К.: Мистецтво, 1984. - 100 с.

Коломієць, Р.
  Театр Саксаганського і Карпенко-Карого[Текст]    : монографія / Р. Коломієць. - К. : Мистецтво, 1986. - 98 с.

Мар’яненко, І.
  Сцена, актори, ролі [Текст]   / І.Мар’яненко. - К.: Мистецтво, 1964. - С.151, 152.

Мельничук-Лучко, Л.
    Саксаганський — актор [Текст]    / Л.Мельничук-Лучко. - Львів: Книжк.-журн. вид-во,1958. - 206 с.

    Панас Карпович Саксаганський. Статті і спогади про корифея української сцени [Текст]. - К.: Мистецтво, 1939. - 118 с.

      Спогади про Панаса Саксаганського [Текст]   : збірник / укл., авт. передм., комент. Р. Я Пилипчук. - К. : Мистецтво, 1984. - 190 с.

Стеценко, Л.
 Панас Саксаганський: нарис про життя і творчість[Текст]    / Л. Стеценко. - К.: Мистецтво, 1959. - 90 с.

Тобілевич, Б.
  Панас Карпович Саксаганський: 1859-1940: життя і творчість[Текст]    / Б. Тобілевич. - К., 1957. - 328 с.

 Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич[Текст]   : Вискористані пісні, записані від П. К. Саксаганського. – К.: Наукова думка, 1982. – 424с.

Чаговець, В.
   П .К. Саксаганський. Життя і творчість [Текст]    / В.Чаговець. - К.: Мистецтво, 1951. - 97 с.
Укладач бібліограф Софія Кіх

Немає коментарів:

Дописати коментар