«Лілея золоторожева»- Ольга Петрівна Косач-Кривинюк

Дорогі друзі! 26 травня 1877 р. в Новограді-Волинському, в будинку панів Завадських народилася Ольга Петрівна Косач-Кривинюк (1877–1945) — молодша сестра Лесі Українки.  Походила з роду Драгоманових-Косачів. Чи ж кожна людина має таку мудру матір, якою була Олена Пчілка, і таку геніальну сестру, як Леся Українка, та дядька — духовного велетня, уособлення громадського сумління — Михайла Драгоманова! «Лілея золоторожева», «мій Лільчик золотий і рожевий», «mia rosa odorata» («моя троянда закатна») — такими епітетами й метафорами голубила Леся Українка свою сестру.

Інформаційно- бібліографічна довідка

Свідоме дитинство і юність Ольги проходять у Луцьку та Колодяжному. Ольга спочатку навчається вдома. Мати навчає її французької, німецької мови, брат — хімії, математики, фізики, інших предметів — приїжджі студенти. 

О.П.Драгоманова-Косач з донькою Ольгою. Фото 1880-х років

На уроки до родовитих іноземців її возять кіньми до Ковеля, учиться також у Луцьку, Києві. Але найбільшу і дивовижну увагу своїй учениці — сестрі приділяє Леся Українка. Вона пише для неї підручник з історії стародавніх народів Сходу за вказівками та матеріалами, що їх присилає із Софії Михайло Драгоманов. Ольга збирається до самостійного лету — мріє податися на медицину за кордон. Поступає в останній сьомий клас Київської жіночої гімназії А. Дучинської і у 1897 році закінчує її із золотою медаллю/  Ще один рік навчається у додатковому — восьмому — класі під керівництвом викладача К. Щербини, поглиблюючи знання з математики, які необхідні були при вступі до вищого медичного закладу. Блискуче склавши вступні іспити, стає слухачкою вищих жіночих медичних курсів у Санкт-Петербурзі.

Він’єтка випускниць Жіночого Медичного інституту. Фото 1906 року

З ліва на право: Оксана Старицька, Леся Українка,  Ольга Косач. 1896 р.

У 1904 році Ольга Петрівна вийшла заміж за Михайла Васильовича Кривинюка, якого Леся Українка у листах називала братом. У 1906–1908 роках Ольга перебувала у Києві, де брала активну участь у громадському житті (зокрема у «Просвіті»)/ Не маючи змоги одержати улюблену роботу лікаря на рідному Поліссі, знаходить її, нарешті, у 1910 році у Лоцманській Кам’янці біля Катеринослава. Крім лікарської практики, Ольга займається літературою, виступає на сторінках преси здебільшого під псевдонімом Олеся Зірка.

Ольга Косач-Кривинюк з чоловіком Михайлом. Фото 1905–06 років

1920-ті роки були дуже тяжкими: йшла громадянська війна, шалів голод, діяльність губернського земства була паралізована. У Кривинюків трапилося сімейне горе — померла донька, і Ольга не змогла вже працювати лікарем. Цього ж року заарештовано її чоловіка Михайла Васильовича Кривинюка, якого безпідставно звинувачено у ворожій діяльності в СВУ.

Після численних поневірянь Ольга Петрівна Косач-Кривинюк померла від хвороби в  таборі для переміщених осіб ДІ-ПІ 11 листопада 1945 року в німецькому Авгсбурзі. Похована на міському цвинтарі. На могильному камені напис: «Зоре моя! Твоє світло повік буде ясне!»

Життя Ольги Петрівни Косач-Кривинюк було у постійних тривогах за близьких, душа ж — у нестримних поривах до них. Не судилося повернутися їй в Україну. Вона навічно залишилася у чужій землі. Та для України, для нас вона залишила велику фундаментальну джерелознавчу працю про Лесю Українку, яка допоможе видати нову наукову біографію її любої сестри — коханої Зеї, дорогої Лесічки

Косач-Кривинюк,Ольга
      Леся Українка. Хронологія життя і творчостих [Текст] / Ольга Косач-Кривинюк. – Нью-Йорк, 1970. – 923 с.

Сестра Лесі Українки Ольга Петрівна Косач-Кривинюк (1877-1945) ще в 30-х роках, у Києві, розпочала свою працю над збиранням і упорядкуванням родинного архіву, а також над збиранням рукописів Лесі Українки, головне, її листів. Особливо наполегливо Ольга Петрівна працювала над цими матеріалами в останні два роки перед війною, а також і у важких умовах війни і еміграції. Праця О.П. Косач-Кривинюк має велике значення для об’єктивного вивчення життя і творчого шляху великої української поетки тому, що дає незфальшований образ цієї великої людини.

Рекомендований список літератури

Денисюк, І.

     Дворянське гніздо Косачів[Текст] /І. Денисюк, Т. Скрипка. — Львів : Академічний експрес, 1999. — 269 с.

   Леся Українка. Листи: 1876 –1897 [Текст]  /  Упорядк. Прокіп (Савчук) В. А., — К.: Комора, 2016. — с. 198

Міщук,  Р. С. 

  -Кривинюк Ольга Петрівна [Текст] / Р. С. Міщук // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 12.

Ротач,  П. 

   Розвіяні по чужині: Полтавці на еміграції. [Текст] : Короткий біобібліографічний довідник / П. Ротач. — Полтава : Верстка, 1998. — С. 73-74.

   Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості [Текст] / уклад. Просалова В. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Укладач бібліограф Софія Кіх