ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СПРАГИ

17 червня 1995 року Генеральна Асамблея проголосила «Всесвітнім днем боротьби з опустелюванням і посухою» у зв’язку з річницею з дня прийняття Конвенції Організації Об’єднаних Націй по боротьбі з опустелюванням 17 червня 1994 року. День 17 червня всім країнам пропонувалося присвячувати підвищенню інформованості про необхідність співпраці в цьому питанні, про наслідки, до яких може призвести посуха, і про заходи, які вживаються державою у рамках підписаної Конвенції.

Опустелювання — це не тільки глобальна екологічна, але і величезна соціально-економічна проблема. Сьогодні опустелювання, тобто втрата біологічної продуктивності земель, являє собою одну з найбільш серйозних загроз сучасного суспільства. Більш ніж 100 країн світу піддаються цій проблемі, тобто, загрозі піддається одна п'ята частина населення нашої планети. Опустелювання може послужити причиною міграції 60 мільйонів людей з посушливих районів Африки до Європи чи Північної Африки. Також опустелювання призводить до щорічних втрат урожаю на сільськогосподарських плантаціях, які сягають 42 мільярдів доларів США.

Більшість людей в Україні не сприймають загрозу опустелення, посух серйозно, мовляв,- це можливо лише десь там, у Сахарі. Але треба зрозуміти, що опустелювання – це деградація земель у результаті дії різних факторів, включаючи зміну клімату і діяльність людини, а посуха – природне явище, що виникає, коли кількість опадів є значно нижчою від звичайних зафіксованих рівнів, що несприятливо відбивається на продуктивності земельних ресурсів. Тобто і на землях України, якщо не буде вжито завчасно адекватних заходів, внаслідок безгосподарної людської діяльності цілком навіть реально можуть виникнути ділянки, не придатні для господарювання, а пізніше відбудеться і їх опустелювання.

Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони. Причинами опустелювання є надзвичайно високий рівень розораності і деградація полезахисних лісосмуг. 4 липня 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України №61-IV про приєднання до Конвенції. Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку ґрунту приводить до погіршення стану земель.

Землі країни зазнають суттєвого впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія, забруднення, підтоплення територій. Винос поживних речовин з ґрунтів в землеробстві постійно перевищує їх надходження, відповідно виникають щорічні втрати гумусу в ґрунті.

В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим щорічно родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації.

Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі ґрунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження ґрунтозахисно-меліоративної та агроландшафтної організації території.

ВИДАТНИЙ АВТОР ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

Джованні Боккаччо - знаменитий італійський письменник і поет, видатний представник гуманістичної літератури Відродження.

Народився 16 червня 1313 року в Чертальдо або Флоренції (точних даних немає). Його батько був багатим і впливовим флорентійським комерсантом і вів торгові справи навіть у Франції. Батько Боккаччо сподівався зробити з сина свого спадкоємця, але той не відчуває ніякої схильності до комерції, обтяжується дрібною опікою користолюбного і скупого батька. Тому вирішує лишитися назавжди в Неаполі і вчитися там канонічного права, тобто стати юристом — фахівцем з релігійних і церковних справ. Якщо у Флоренції хлопець знав тільки жадібних торговців, банкірів або безпринципних, спритних політиків, то тут, в Неаполі, він потрапив у середовище учених-гуманістів і поетів. Його запросив до свого двору місцевий король — Роберт Анжуйський, який сам писав вірші і протежував мистецтвам. Особливо він любив поезію і наблизив до себе самого Франческо Петрарку (1304-1374) — «короля» італійської поезії. Петрарка мав величезний вплив на Боккаччо, став його найближчим другом на все життя і ввів у коло придворних поетів та вчених. За роки перебування в Неаполі (1330-1340) майбутній автор «Декамерона» дістає добру освіту, опановує грецьку і латинську мови,починає писати вірші і одночасно вчені трактати (латинською мовою).

У 1340 році батько вимагає його повернення у Флоренцію. Боккаччо покидає Неаполь на цілих п'ять років. За роки розлуки і страждань він створює значні, глибокі поеми про кохання у дусі античних пасторалей, пройняті живим щирим відчуттям. З них найбільш відомі «Ф'єзоланські німфи» — (1343), а також невеликий прозаїчний твір «Ф'ямметта» (1343). Це фактично перший досвід психологічного роману в Європі, що привертає і сьогодні силою та інтенсивністю зображених в ньому відчуттів жінки, що сумує через розлуку зі своїм коханим, який її щойно покинув. У1345 році письменнику вдалося повернутися до Неаполя. До цього другого приїзду в улюблене місто він став вже знаменитим письменником, а також визнаним ученим-гуманістом і авторитетним юристом-каноніком. До його послуг вдаються головні діячі церкви, у тому числі і її глава — римський папа, який регулярно доручає Боккаччо складні дипломатичні і юридичні місії.

У Неаполі вже немає Роберта Анжуйського. Престол успадкувала його внучка — молода Іоанна Неаполітанська, жінка темпераментна, схильна до веселого, яскравого життя. Джованні Боккаччо почувався чужим у цьому оточенні. Але Іонна Неаполітанська та її наближені любили Боккаччо і захоплювалися його талантом. Їх привертав перш за все його надзвичайний дар оповідача. Пізніше він напише, що ідею «Декамерона» йому підказала неаполітанська королева, полонена майстерністю, з якою він потішав її та її друзів своїми усними розповідями.

Але справжнім поштовхом до написання Боккаччо «Декамерона» стала жахлива, не бачена ні до, ні після епідемія чуми 1348 року. Боккаччо, який перебував у цей час в Неаполі, чудом уцілів, але втратив безліч рідних і близьких, зокрема батька і молоду мачуху. Весь вільний час Боккаччо віддає літературним і науковим працям. Дещо заспокоївшись після потрясінь, спричинених епідемією чуми 1348 року, він в 1350 році починає роботу над «Декамероном» і публікує його в 1353 році.

Цей твір приніс йому світову славу і увічнив його ім'я. Написаний прекрасною італійською мовою, він став еталоном літературної мови; «генієм італійської прози» нарекли Боккаччо його співвітчизники. «Декамерон» (10-денні розповіді) — збірка 100 повістей, розказаних товариством із семи жінок і трьох чоловіків, які під час чуми переселилися в село і там забавлялися цими розповідями. Розповіді висловлені витонченою, легкою мовою, насиченою багатством слів і виразів, і дихають життєвою правдою і різноманітністю. В них зображені люди різного віку і характеру, найрізноманітніші пригоди, починаючи з найвеселіших і смішних і завершуючи найтрагічнішими і зворушливими. «Декамерон» перекладений майже всіма мовами, з нього черпали натхнення багато письменників, і більше за всіх Шекспір.

«Декамерон» Дж. Боккаччо — внесок до літературної спадщини епохи Відродження. Жвавістю викладу, кипучою життєлюбністю або ж, навпаки, гострим драматизмом змісту він і до сьогодні привертає увагу читачів. Кожен, хто хоч один раз в житті брав у руки цю книгу, ніколи не забуде відчуття пекучого хвилювання і вражаючої захопленості, яке він відчув, особливо якщо читав її в юності.

 «ТІЛЬКИ БОРОТЬБА ДАЄ СВОБОДУ»

Він керувався девізом "Краще засвітити одну свічку, ніж усе життя проклинати пітьму". Сьогодні Михайлу Гориню - видатному організатору самвидаву, правозахиснику, громадському та політичному діячу виповнилося б 90 років.

Народився Михайло Горинь 17 червня 1930 року в с. Кнісело Жидачівського р-ну Львівської обл. в патріотичній родині.

У грудні 1944-го Михайло з матір`ю був депортований радянською владою, та по дорозі на заслання їм удалося втекти. Переховувалися в родичів по сусідніх селах.

1949 р., щоб не вступати в колгосп, сім’я перебралася в м. Ходорів. 1949 – 1954 рр. навчався на відділенні логіки і психології Львівського університету. 1953 р. був виключений за відмову вступити в комсомол, але, завдячуючи ректорові академіку Євгену Лазаренку, відновлений. Мав зв`язки з підпіллям ОУН, виготовляв і розповсюджував листівки.

1954 – 1961 рр. працював учителем логіки, психології, української мови і літератури, директором шкіл, завідував районним методкабінетом, був інспектором Стрілківського райвно.

З 1961р. на науковій роботі. Був одним з організаторів першої в СРСР експериментальної науково-практичної лабораторії психології і фізіології праці при Львівському заводі автонавантажувачів. Автор низки методичних розробок для вчителів, статей у галузі психології праці. Готував дисертацію, склав кандидатський мінімум.

У травні 1962 р. налагодив контакти з київськими шістдесятниками Іваном Дзюбою, Іваном Драчем, Іваном Світличним, Дмитром Павличком та іншими. Один з організаторів і член президії Львівського Клубу творчої молоді “Пролісок” (1963).

Налагодив виготовлення та розповсюдження в Україні літератури самвидаву, політичної літератури, яка видавалася за кордоном. Заарештований 26 серпня 1965 року за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди. 18 квітня 1966 року на закритому засіданні Львівського обласного суду в одній справі з братом Богданом Горинем, Михайлом Осадчим і Мирославою Зваричевською засуджений на 6 років таборів суворого режиму.

Хвиля арештів 1965 року принесла в політичні табори Мордовії пожвавлення: там з’явився самвидав, був налагоджений вихід інформації в Україну і за кордон. Національні громади політв`язнів консолідувалися в акціях протесту.

За пропаганду і розповсюдження самвидаву серед в’язнів 18 липня 1967 року суд Зубово-Полянського р-ну Мордовської АРСР присудив Гориневі 3 роки ув’язнення у Володимирській тюрмі. Звідти він теж зумів передати в Україну інформацію про становище в’язнів. Тим часом Іван Гель видав самвидавом книжку М. Гориня "Листи з-за ґрат" (1971).

Звільнений 26 серпня 1971 року. У Львові, де мешкала сім’я, його не прописали. Під загрозою бути звинуваченим у “дармоїдстві” мусив улаштуватися машиністом на будівництві хімкомбінату в Рівненській обл.

З вересня 1972-го працював кочегаром у котельнях Львова, з 1977 – психологом на заводі “Кінескоп”. Опікувався родинами політв’язнів.

Брав участь у виробленні основоположних документів створеної 9 листопада 1976 року Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (Українська Гельсінкська Група), де визначив собі місце в другому ешелоні. Після арештів засновників УГГ бере на себе видання її Інформаційного бюлетеня, підготував №№ 4-7.

Упродовж 1981 року в помешканні Горинів було шість обшуків. 3 грудня 1981 року, після 13-годинного обшуку, Горинь знову заарештований. У слідства не було доказів проти нього. На знак протесту проти фабрикування “справи” він оголосив голодування і відмовився брати участь у попередньому розслідуванні. Десятого дня стався серцевий напад.

25 червня 1982 року М. Горинь засуджений за ст. 62 ч. 2 і ст. 179 КК УРСР (антирадянська агітація і пропаганда та відмова дати покази у справі Кандиби) на 10 років позбавлення волі в таборах особливого режиму та 5 років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

12 листопада 1982-го прибув етапом до табору ВС-389/36, с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл., де, нарешті, був прийнятий співкамерниками до УГГ. У травні 1984-го у Гориня стався інфаркт міокарда. 28 листопада 1986 року етапований до Львова, де після другого інфаркту його поклали до лікарні. Повернули етапом на Урал.

У зв`язку з "перебудовою" помилуваний 2 липня 1987 року, в 1990-му - реабілітований.

Уже в липні 1987 року В΄ячеслав Чорновіл і Михайло Горинь відновили видання машинописного журналу «Український вісник», який став органом УГГ. Улітку 1989 р. Горинь працює в Києві в оргкомітеті Народного Руху України за перебудову. На Установчому з’їзді (8 – 10 вересня) обраний головою секретаріату НРУ, був головою Політради і співголовою НРУ.

У березні 1990 – квітні 1994 – депутат Верховної Ради України. Михайло Горинь ініціював і організував найбільші загальнонаціональні акції, що сприяли консолідації нації і призвели до проголошення та утвердження незалежності України: "Ланцюг злуки" між Києвом і Львовом 21 січня 1990 року, Свято козацької слави (Запоріжжя, літо 1990), Конґрес національних меншин (Одеса, листопад 1991), “Дитяча дипломатія” (поїздки дітей зі Східної України в Західну і навпаки на Різдво і Великдень), Ліґа партій країн Балто-Чорноморського реґіону (1994), 50-річчя Української Головної Визвольної Ради (1994).

З травня 1992 до жовтня 1995 рр. Горинь – голова Української Республіканської партії. Один із засновників Республіканської Християнської партії (травень 1997), член її Центрального Проводу. З грудня 1992 року очолював Конгрес національно-демократичних сил (КНДС). 1996 р. заснував Центр досліджень проблем громадянського суспільства.

19 травня 2000 р. обраний Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР). На чолі делегацій УВКР з метою досліджень та співпраці з закордонним українством відвідав українські громади європейських країн, зокрема, Польщі, Росії, країн Балтії, Словаччини, Сербії, Бельгії, а також громади Сибіру – в Тюмені, Новосибірську, Приморському та Хабаровському краях, на Камчатці та Сахаліні, про що в УВКР видана книжка "Ми – українці". Пішов у відставку з посади Голови УВКР 19 серпня 2006.

Брати Горині – відомі політичні діячі: Богдан – політв`язень у 1965-1968 рр. і народний депутат України в 1990-1998 рр.; Микола – голова Львівської обласної Ради і облдержадміністрації (1992-1996).

Михайло Горинь був нагороджений орденом "За заслуги" (Польща), українським орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, орденом "За заслуги" ІІ ступеня, орденом "За мужність" І ступеня. 2009 року "за вагомий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави Гориня було нагороджено орденом Свободи.

Помер 13 січня 2013 р. і похований у Львові.

Щаслива дитина-успішна країна

Дорогі користувачі! Давайте продовжимо вчорашню тему – літо, батьки і діти. Але сьогодні поговоримо не про те, чим зайняти свою дитину, а розглянемо сам процес виховання. Напевно більшість батьків виховуючи власних дітей  спираються на досвід, який отримали від своїх батьків. Тому й виховуємо своїх дітей так, як колись виховували нас. Але  іноді ми задаємо собі запитання чи добре ми виховуємо власних дітей?

 Тому пропоную Вам переглянути бібліографічний огляд книг у яких Ви знайдете  поради,як досягти розуміння і гармонії у стосунках із дітьми, як навчати дитину тих необхідних навичок, що допоможуть їй бути успішною, впевненою в собі і щасливою. Ваша дитина - це людина, з якою треба будувати стосунки. Мала чи велика - це, насамперед, людина".

Бикова, Анна

    Як подружити дітей з емоціями. Поради «Лінивої мами» [Текст] / Анна Бикова.- К. : Book Chef, 2018.- 128с.

Цього разу "лінива мама" Анна Бикова замірилася потішити не лише молодих мам порадами щодо виховання й розвитку дитини, а й залучити дітей до читання її нової книги й познайомити їх із людськими реакціями на різні ситуації, що трапляються в житті. З цієї книги-тренінгу з розпізнання емоцій батьки й діти довідаються про основні емоції, які в них виникають, навчаться розрізняти їх у рідних і друзів, а заразом спробують намалювати свої відчуття різними барвами й навіть позбутися тих емоцій, які завдають прикрощів. 

Гресь, Анна

   Дівчата та хлопці. Виховувати по-різному? [Текст] / Анна Гресь. – Х. : Ранок, 2019. – 176с.

У цій книзі ми розповімо, чим відрізняються хлопчики від дівчат і чим вони схожі. І робитиме це не для порівняння, хто кращий. Мета інша: допомогти виховати дівчинку спокійною, ніжною, креативною та спортивною, а хлопчика — сильним сміливим та позитивним. А ще спробуємо з’ясувати, як застосовувати пропоновані знання в житті.

Демарьов, Олександр

   Виховання шахами [Текст] / Олександр Демарьов. – К. : Знання України, 2018. – 191с.

Ця книжка – не посібник і не методичні рекомендації. Це – зібраний докупи досвід молодого вчителя шахів, котрий не має педагогічної освіти і не є професійним шахістом. В легкій художній формі автор показує: виховує усе, усі та завжди. Перш за все це книжка про дітей, а тільки потім – про шахи. Адресується всім, чия діяльність пов’язана із вихованням, особливо батькам і тим, хто готується ними стати.

Дмітрієва, Вікторія

  Це ж дитина! [Текст] / Вікторія Дмітрієва .- К. : Book Chef, 2019.- 352с.

Виховання дитини – справжнє мистецтво. У цій нелегкій справі батькам доводиться знаходити розумні рішення, вимикати емоції, застосовувати краплю фантазії, а інколи – перетворюватися на дитину. Все це – аби досягти розуміння і гармонії у стосунках із дітьми. Але не завжди легко впоратися із різноманітними ситуаціями самостійно. Щоб бути готовими до труднощів, складних ситуацій, знати відповіді на важливі питання, рекомендуємо озброїтися книгою «Це ж дитина» Вікторії Дмитрієвої. Цей посібник для батьків варто прочитати навіть тим, хто лише готується до появи на світ малюка. Усе, що ви мали знати про сон, режим, вікові кризи, хвороби, поведінку, безпеку дитини – в одній книзі. Конкретні рішення для тих, в кого обмаль часу на роздуми.

Єфременкова, С

  20 важливих навичок, які допоможуть підготувати дитину до життя [Текст] / С. Єфременкова. - Х. : Ранок, 2019. – 96с.

Ця книга створена для того, щоб навчити дитину насолоджуватись життям і виховувати всі необхідні для цього навички не тільки в дитини, але і в батьків. Адже батьки завжди будуть першим і головним прикладом, який бачить дитина. Кожна глава книги допомагає виховати в дитини конкретну навичку, яка стане у пригоді для створення не просто успішного, а натхненного, радісного і щасливого життя. Вона про те, що потрібно робити, щоб дитина зростала, маючи перед очима приклад щасливих людей (батьків), а також як саме працювати для цього з дитиною.
Крокуючи сторінками цієї книги, ви зможете пройти разом із дитиною дорогою захопливого, неймовірного і радісного життя.

 Єфременкова, С

 Я зможу виховати щасливу дитину [Текст] / С. Єфременкова . - Х. : Ранок, 2019. – 96с.

Намагаючись виховати дитину щасливою, ми часто перечитуємо багато літератури, шукаємо техніки та вправи, щоб вплинути на виховання дитини. Та ми забуваємо про те, що для цього впливати слід не лише на дитину, але й на себе. Ця книжка містить стратегію розвитку дитини і себе як прикладу для наслідування. Вона покликана створити такі умови для дитини, в яких малюк зростатиме в любові, повазі та прийнятті й матиме прекрасний приклад того, як можна зробити своє життя щасливим. Лише 50 % цієї книги написано про виховання щасливої дитини, інші 50 % — про виховання щасливих себе. Адже приклад того, як стати і бути щасливою людиною — це найкраще, що ви можете дати своїм дітям!

Курсінка, Мері Шіді

    Виховання надзвичайної дитини [Текст] / Мері Шіді Курсінка. – Х. : Наш формат, 2018. – 432с.

Ця книжка Мері Шіді Курсінки — справжнє рятівне коло для батьків надзвичайних дітей. Цей посібник допоможе впоратися і знайти спільну мову з надто активними, емоційними, вразливими, чутливими і наполегливими дітьми. «Виховання надзвичайної дитини» — книжка про те, як зробити життя батьків і дітей значно легшим, цікавішим, змістовнішим і, головне, щасливішим.

Лохвицька, Любов

  Виховання здорової дитини в сучаснїй сім’ї. Сім’я – берегиня здоров’я дитини [Текст] / Любов Лохвицька, Тетяна Андрющенко. – К. : Мандрівець, 2011. -228с.

У посібнику розкрито особливості виховної роботи з дошкільниками з метою формування, збереження і зміцнення їхнього здоров’я. Подано характеристику дітей віком 3–6 років, запропоновано систему розвивальних ситуацій, цікаву інформацію, поради, добірку художньої літератури, тестові запитання. Посібник є складовою навчально-методичного комплекту, до якого ввійшли видання “Дошкільникам про основи здоров’я: Навчально-методичний посібник”, “Веселка здоров’я: Хрестоматія для читання дітям дошкільного віку”, “Навчи мене бути здоровим! Зошит з основ здоров’я для дошкільнят (старший дошкільний вік)”.

Максименко, Д

  Вчимося бути батьками. Школа для молодих батьків» [Текст] / Д. Максименко. – К. : Центр навчальної літератури, 2018. – 200с.

В книзі зібрано матеріали, які допоможуть молодим батькам у вихованні та розвитку дитини в перші три роки життя. Книга рекомендується для широкого кола читачів, батьків та педагогів.

Райшер, Еріка

  Супербатьки [Текст] : посібник з виховання. – К. : КМ – БУКС, 2018. – 208с.

«Супербатьки» — повний посібник з виховання, побудований на дотриманні 75 досить простих, однак по-справжньому ефективних правил. У ньому ви знайдете безліч корисних практичних порад стосовно розв’язання проблем, з якими батькам доводиться стикатися мало не щодня. Йдеться, зокрема, про аналіз можливих сценаріїв поведінки, приклади розподілу обов’язків в родині, принцип визначення основних пріоритетів. Досить докладно розповідається про такі ключові у справі виховання дітей техніки, як переосмислення, емпатія, повторення, справедливе попередження, припинення дії, винагорода, тренування емоцій. Загалом мета цього видання — допомогти вам створити сімейне життя своєї мрії. Для сучасних батьків, які  постійно     прагнуть    до         самовдосконалення.

Укладач бібліограф Софія Кіх

Батькам на замітку!

Дорогі користувачі! У кожного з Вас є діти чи онуки. Зараз коли майже вся малеча вдома, надворі літо, гуляючи в саду чи парком можна дітям розказувати цікаві легенди про комашок. Отож, для Вас маленька допомога, як розказувати дітям про комаху СОНЕЧКО…

За однією з легенд, в один особливо невдалий для хліборобів рік, аби не втратити весь врожай, вони стали старанно молитися Богородиці. Та у відповідь на їхні молитви послала на землю жуків, які і врятували врожай. Жуків назвали «жуками Божої Матері», а пізніше назва скоротилася до «божої корівки». Переважна частина сонечок — ненажерливі хижаки, і лише деякі їхні види рослиноїдні. Останні харчуються обмеженим раціоном, якоюсь певною рослиною і нічого більше до рота не візьмуть. Хижі сонечка надзвичайно ненажерливі й можуть з’їсти за добу до сотні дрібних комах — попелиць, павутинних кліщів, червеців, білокрилок. І не лише дорослих особин, а й не шкодують їхні личинки та яйця. А ЩЕ — СИМВОЛ УДАЧІ. В Європі - поширене зображення на поштових марках і листівках із побажаннями добра і щастя. В 55 світових мовах існує понад триста назв цих комах і вони завжди пов‘язані з добром.

 Малик, Галина

     Як сонечко крапочку загубило [Текст] Галина Малик. – Львів : Видавництво старого Лева, 2017. – 12с.

Маленьким діточкам цікаво слухати історії про комашок. Вони ближче до них, помічають стрибучих зелених кузьок у траві, різнобарвних метеликів і блискучих жуків. А якщо це історія про сонечко, те рідненьке червоне кругле у цяточку сонечко, що матуся садила на пальчика і співала разом з маленьким примовку, тим більше не залишить байдужими наймолодших слухачів. І ця книжка Галини Малик саме про нього!   Про маленьке сонечко, яке  заснуло під дощем, і він змив крапочки з його плащика. На щастя, у сонечка є добрий приятель – Кузька, який знає, як зарадити лихові… А ще з  книжкою-картонкою Галини Малик ваш малюк може потихеньку вчитися читати.

А також в Жовківській центральній районній бібліотеці на абонементі оформлено тематичний  куточок «Для матусь та діточок». Чекаємо Вас у бібліотеці!

ВІН – ЦЕ І Є ОКЕАН

(до 110-річчя від дня народження Жака-Іва Кусто)

Французький дослідник морських глибин Жак-Ів Кусто відомий всьому світу не тільки як вчений, який разом з Емілем Ган’яном винайшов акваланг. Завдяки Кусто і його команді людство відкрило для себе досі невідомий підводний світ. У серії чудових фільмів про підводне царство Жак-Ів Кусто підняв завісу морських таємниць і загадок затонулих кораблів, познайомив глядачів з унікальними представниками підводної флори і фауни, навчив нас бачити прекрасне в тих куточках світового океану, де, здавалося б, немає і не може бути нічого цікавого.

Майбутній дослідник Жак-Ів Кусто народився 11 червня 1910 року в невеликому французькому містечку Сент-Андре-де-Кюбзак. Ще з юного віку цікавився морем. У 20 років він закінчив морську школу і вступив у військово-морську академію.

У 1936 році Кусто став інструктором на крейсері Сюфрен. Саме з нього він здійснив своє перше занурення у водонепроникних окулярах, після якого зрозумів, якій справі присвятить своє життя. Він разом з Філіпом Тайє і Фредеріком Дюма захоплюються дослідженням моря. Але для більш ретельного і детального вивчення морських глибин їм був необхідний апарат, що дозволяє перебувати під водою тривалий час. І в 1943 році такий апарат був винайдений. Ним став перший в світі акваланг. Його творцями стали Жак-Ів Кусто та інженер Еміль Ган’ян. Цікавість до морських глибин і бажання якомога ретельніше вивчити підводний світ надихнули Кусто на винахід підводних відеокамер і «підводного блюдця» — невеликого підводного човна, що відрізняється підвищеною маневреністю. Пізніше Кусто винайшов першу підводну телевізійну систему.

Перший власний корабель у Кусто з’явився у 1950 році – це був легендарний «Каліпсо», який супроводжував дослідника чи не у кожну його експедицію.Після трьох років експедицій до Кусто прийшла справжня слава. У 1953 році він разом із Фредеріком Дюма написав книгу, що стала бестселером. Ця книга мала назву «У світі безмовності». Він же ж став режисером знятого за її мотивами фільму – першої документальної стрічки, яка отримала «Золоту пальмову гілку», а згодом і премію «Оскар». Завдяки Жак-Іву Кусто, його винаходам та дослідженням, ми сьогодні знаємо так багато про неймовірне життя, що вирує глибоко під водою. Перший акваланг Кусто і до сьогодні є прототипом сучасного спорядження. Жак-Ів був захоплений підводним світом і серйозно переймався наслідками людського втручання у його середовище. Так у 1981 році він заснував некомерційну організацію з охорони морського середовища «Фонд Кусто», яка діє донині.

Помер найвідоміший дослідник «блакитного континенту» у віці 87 років. Його фільми та книги, присвячені підводному світу, і досі залишаються на вершині популярності, адже ніхто не може розповісти про океан краще, ніж людина, яка і є цим океаном.

Літо – час відпочинку і книги!

Дорогі користувачі! Улітку потрібно обов'язково знайти час для читання – вийти з суєти суєт, заварити собі чаю з м'ятою, знайти затишне місце між стовбурами яблунь та повісити там гамак. А тим , хто живе в місті  залишайтеся з книгами наодинці, відкривайте вікна дозвольте лише співу птахів надворі  переривати  Ваший відпочинок. А для "літньої бібліотеки" раджу обрати такі книжки.

Бібліографічний огляд літератури

Барікко, Александро

     Море-океан [Текст] / Александро Барікко. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 320с.

Ця книжка – суцільна морська історія. Море у витіювато-метафоричному романі відомого італійського письменника більше ніж тло. Усі герої книжки зустрілися в химерному готелі «Альмаєр», що на березі моря-океану. Море скликало до себе шістьох геть різних людей: художника Плассона, що малює море морем; професора, який складає «Енциклопедію границь», прагнучи з’ясувати, де закінчується море й пише листа уявній нареченій; хвору дівчину, яка оздоровлюється морем і коханням; священика, який супроводжує хвору Елізевін і пише незвичні молитви; жінку, яка зрадила свого чоловіка й сама стала жертвою чужої помсти; і понівеченого морськими пригодами колишнього матроса Адамса. «Море-океан» – алегорійна казка, де море плещеться через край сторінок, шумить між рядками і розбивається піною о слова: «Я тут, за крок до моря, але так і не в змозі збагнути, де воно». Щоб дійти до самісінької суті, цю завуальовану книжку треба прожити й пропустити крізь себе.

 Гілберт, Елізабет

    Їсти, молитися, кохати [Текст] / Елізабет Гілберт. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 416с.

«Їсти, молитися, кохати» – надзвичайно щира розповідь жінки про духовне переродження і позитивні зміни у житті. Автор книги на власному прикладі довела, що навіть після найбільших криз можна не лише відновитися, а й відкрити в собі нові грані, можливості та рівні переживань. Героїня її роману – письменниця Ліз –  розчарована у сімейному житті та зневірена в особистому щасті. Жінка втрачає головне: сенс та смак до життя. Аби набратися сил та повернутися до життя, Ліз вирішує подорожувати. На її шляху три країни: Італія, Індонезія та Індія. Там вона вчиться їсти зі смаком, молитися з відкритим серцем та кохати, наче вперше.

Демська-Будзуляк, Леся

    Літо психіатра [Текст] /  Леся Демська-Будзуляк. – К. : Легенда, 2018. – 176с.

Молодий, але відомий психіатр Андрій Левинський за порадою кардіолога перериває свою роботу у Львові й вирушає до нібито цілком спокійного села в Карпатах, де колись мешкали його дід і баба. Однак неспокій починається вже в дідівській хаті. Причому не той неспокій, котрий мали б лікувати психіатри. В Андрієвих сінях то поночі, то за відсутності господаря хтось вештається. До того ж, як з’ясовується, непрохані гості — це зовсім різні особи. Спершу Левинський намагається розгадати загадки сам. Потім кличе на поміч зі Львова свого приятеля — слідчого Ростислава Белея і викриває довжелезний ланцюг злочинних таємниць.
Дупешко, Максим

     Історія, варта цілого яблуневого саду [Текст] / Максим Дупешко. – К. : Видавництво 21, 2017. – 160с.

Цей роман - історія одного (не)звичайного чоловіка, який казав про себе: «Ich bin ein Czernowitzer». Але дехто побачить у цій книжці насамперед історію міста з украденою душею, що протягом ХХ століття побувало у складі півдесятка держав. Той, хто шукає велике в малому, знайде тут недавню історію всієї Європи. Ще інший - свою особисту історію в декораціях минулого. Для декого цей текст буде романом-екскурсією місцями далеко не тільки туристичними. Хоч на перший погляд - це одна із мільйонів історій кохання, яку автор усе ж оцінив у цілий яблуневий сад.

Карп’юк, Василь

     Ще літо, але вже все зрозуміло [Текст] / Василь Карп'юк. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 160с.

Придивляючись до деталей, автор раз у раз відкриває органічну цілісність світу, частиною якого є людина. Стиль письма Василя Карп’юка близиться до розмовної простоти, не втрачаючи виразності особистого голосу, а плин його мови, як це часто буває в розмові, легко переходить від побутових справ до питань метафізичних. Для всіх, хто любить зупинятись і неквапом рушати далі.

 Корній, Дара

  Чарівні істоти українського міфу. Домашні духи [Текст] / Дара Корній. – К. : Vivat, 2019. -

Книжка «Чарівні істоти українського міфу: домашні духи» поведе вас у дивовижний і самобутній світ українських вірувань. Гортаючи її сторінки, ви дізнаєтесь про поважного домовика, надійного захисника роду, познайомитесь із добрим покутнім, який нашепче вам своє благословення, зазирнете на гостину до справедливого хлівника, який доброму господареві в усьому сприяє, а ледацюг карає. А якщо пощастить, привабите духа щастя з талановитою сприйєю, які підуть пліч-о-пліч з вами. Однак стережіться роздоріжжя, бо там духи-перевертні заманюють у потойбіччя стомлених мандрівників. Перед вами постане величезний шар культурної спадщини давніх українців, химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований Дарою Корній.

Матіяш, Дзвінка

     Дорога святого Якова [Текст] / Дзвінка Матіяш. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 224с.

Каміно-де-Сантьяґо, або ж дорога святого Якова — це 900 кілометрів пішки з наплічником на спині через усю Іспанію до міста Сантьяґо-де-Компостела і до мису Фіністерра — Кінця Землі. Це унікальний досвід, який авторка книжки переживає разом зі своїм чоловіком. Стан перебування у дорозі, фізичні й моральні зусилля, без яких не подолати такий шлях, знайомства з людьми з різних країн, що вирішили пройти Каміно, історії людей, яких можна було би зустріти тепер і багато років тому, — про все це можна прочитати у книжці «Дорога святого Якова».

 Підмогильний, Валер’ян

   Місто[Текст] : Роман / Валер’ян Підмогильний. – Х. : Фоліо, 2014. – 240с.

Головний герой твору Степан Радченко приїздить до Києва разом із друзями приїздить на навчання. Хлопець марить «завоюванням» столиці, як і інші юнаки та дівчата, котрі тисячами потягнулися з села до міста у 20-х роках минулого століття. Гарячий роман для гарячого літа: ідеальний для читання на пляжі, у парку, в улюбленому ліжку. Це історія про місто, село, про спокуси, можливості та пошуки себе. Гарантоване нове знайомство з класичним текстом української літератури. Ілюстрації від Максима Павлюка та Лєри Схємки.

 Савка, Мар’яна

     Дванадцять неймовірних  жінок [Текст] / Мар’яна Савка. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 208с.

Дванадцять жінок, дванадцять цінностей, дванадцять відвертих розмов. Ма­р’я­ні Савці вдалося створити особливий комунікаційний простір, у якому витворився жіночий обмін думками та ідеями про найголовніше: любов, справедливість, милосердя, толерантність... Такий, у якому ми вчимося думати по-новому, вголос говорити про те, що важливо. У цій книжці — цікаві ідеї, життєвий досвід, думки та роздуми про те, що на­пов­нює людське життя, що збагачує його по-справжньому.

 Тайлер, Енн

     Блакитне мереживо долі [Текст] / Енн Тайлер. – К. : Наш формат, 2016. – 336с.

Коли від кінця не очікуєш різких поворотів. Правда ж хочеться від розповіді несподіванки? Це саме той текст. Тільки приготуйтеся, що інтригу ніхто не накручуватиме, а вся сіль сімейних взаємин вийде назовні раптово, втім, як це часто і відбувається в житті. Власне це історія одного дому, в якому виросло кілька поколінь. Він, зрештою, втрачає своє значення для великої родини. Це історія сімейних стосунків – з усіма складнощами, які прийнято замовчувати, з усією радістю, якою так і хочеться ділитися. Історія маленької провінційної Америки в позірно пастельних тонах.

 Янсон, Туве

     Літня книжка [Текст] /Туве Янсон. -  Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 160с.

Софія з бабусею і татом проводять літо в хатинці на острові, оточені природою і майже на безлюдді. Тут неспішно минають дні, узбережжя обвівають вітри й оминають рибацькі човни, вряди-годи навідуються нечасті гості, а морем до берега прибиває залишені кимось «скарби». Бабуся з онукою вибираються на прогулянки і говорять про все на світі: про птахів і квіти, про Бога і страхи, про ночівлю в наметі, забобони, нестерпних родичів. І хоч вони й словом не згадують про найважливіше: про смерть мами і самотність, — любов і взаємне прийняття пронизують кожну хвилину їхнього маленького затишного літа.

Укладач бібліограф Софія Кіх

Секрети успішної консервації 

для хороших господинь ...

Дорогі користувачі та учасники групи! Настало довгоочікуване літо, а це пора коли ми починаємо підготовку, щоб робити домашню консервацію на зиму. Всім відомо, що  кожна хороша господиня має блокнот, у якому записує свої найкращі та найвдаліші рецепти. Але якщо Ви перебуваєте у пошуках нових шедеврів консервації, то раджу Вам звернути Вашу увагу на бібліографічний огляд літератури «Секрети успішної консервації для хороших господинь»...

Домашня консервація [Текст]. -  Х. : Vivat , 2017. – 48с.

Втомилися від постійного пошуку нових рецептів? Не впадай у відчай! Вас виручать прекрасно ілюстровані кулінарні книги «Bon Appetit»! Зібрані в них рецепти стануть в нагоді не тільки новачкові, але і досвідченому кулінарові. А приготовані за ним страви перетворять ваш будинок в справжній рай для гурмана. М'ясо і риба на плиті і відкритому вогні, салати і закуски до столу і про запас, випічка та десерти - такий достаток вразить уяву всіх гурманів. Смачного!

 Домашнє консервування [Текст]. -  Х. : Vivat , 2012. – 96с.

У книзі, яку ви тримаєте в руках, зібрані рецепти різноманітних салатів, джемів, асорті, сиропів. Дотримуючись наших порад, ви навчитеся консервувати неповторні огірочки і помідори, баклажани і перчик, варити дивовижні варення, а також використовувати найнесподіваніші поєднання пікантних і ароматних спецій.

 Консервуємо гриби та соуси [Текст]. – Х. : Талант, 2017, - 64с.

53 сторінки перевірених рецептів смачних заготовок із грибів і добірка рецептів ароматних соусів. Докладні рецепти, красиве оформлення, 10 сторінок для запису       власних         рецептів.Кравецька, Леся

     Цікаві заготовки на весь рік [Текст] / Леся Кравецька. - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 96с.

Рецепти, зібрані в цій книжці, — не проста консервація, а справжні шедеври в цікавих інтерпретаціях від Лесі Кравецької. Ви навіть не уявляєте, наскільки вишуканим стане класичний джем із лісових суниць, якщо додати до нього білий шоколад! А як щодо маринованих огірків із чорною смородиною? Буденні мариновані помідори спробуйте замаринувати з калиною. Додавайте прянощі, трави, сухоцвіт, каву, цитрусові, шоколад та інші «родзинки». Незвично? Так і хочеться скуштувати ці традиційні заготовки з новим смаком!Мірошниченко,С.

    Золота енциклопедія домашнього консервування [Текст] / С. Мірошниченко. – К. : Кристал Бук, 408с.

Книга про заготівлю продуктів харчування. Це є один із способів забезпечити родину смачною,натуральною і корисною їжею протягом довгої та суворої зими. Видання вміщує в собі необхідні рекомендації та найкращі поради з домашнього консервування різних плодів, овочів, ягід. Розкривається велика кількість секретів та хитрощів наприклад таких, як зберігати різноманітні харчові продукти, не втрачаючи при цьому їхні смакові якості. У книжці наводиться багато рецептів консервування — як популярних, так і маловідомих що допоможе кожному запастись на зиму. Видання розраховане на широкий читацький загал.

 Сокол, Ірина

      Золота книга консервування та домашніх заготівель [Текст] / Ірина Сокол. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 496с.

Оригінальні рецепти. Детальний опис технології консервування. Способи термообробки. Рекомендації по вибору посуду. Поради зі зберігання овочів, плодів і ягід. Соковиті помідорчики, хрусткі огірки, гострі закуски, пікантні овочі, апетитні салати-асорті — все це, приготовлене про запас влітку зі швидких методиками консервування, запропонованим в книзі, буде радувати вашу сім`ю неповторним смаком літа круглий рік. Домашні заготовки фруктів, овочів, грибів, зелені з збереженням харчової цінності. Традиційні способи і новинки консервування. Стерилізація і пастеризація. Соління, мочіння, квашення й маринування. Варка, сушка, заморожування, в`ялення. Компоти, соки, сиропи. Варення, джеми, мармелад, цукати. Пюре, желе, конфітюри, мед. Пасти, приправи, соуси, фруктові оцти. Салати, заправки для супів і борщів, лечо, аджика та інші овочеві та фруктові закуски. Консервування м`яса і риби: балики, бастурма й ін. Зручний пошук потрібних рецептів.

Сокол, Ірина

    745 рецептів швидкого та легкого консервування [Текст] / Ірина Сокол. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 496с.

У кожної господарочки є свої фірмові рецепти консервації: у когось на славу вдаються мариновані огірочки, у когось - солоні гриби або розкішні аджики, є справжні чарівниці щодо варення та джемів. Із цією книжкою у вас буде вдаватися все! З неї ви довідаєтеся безліч традиційних і нових способів засолу, закваски, маринування, сушіння та в'ялення овочів і фруктів, заготівлі заправок для перших страв. Ви більше не мусите витрачати багато часу й зусиль на консервування. 745 простих і швидких рецетів заощадять ваш час і дозволять забезпечити родину найнеобхіднішим, найсмачнішим і найкориснішим на рік уперед.

   Швидке консервування. Кращi домашнi рецепти [Текст]. – К. : БАО, 2009, 256с.

Консервування продуктів харчування — це спосіб забезпечити родину смачною і корисною їжею протягом осінньо-зимового періоду. Видання містить рекомендації та поради з домашнього заготовлення плодів, овочів, ягід. Відмінність цієї книжки в тому, що пропоновані рецепти не потребують значних витрат часу. Кожний рецепт перевірено на практиці. Видання розраховане на широкий читацький загал.

    Швидке консервування [Текст] : холодне і гаряче / І. Сокол. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 288с.

Нові оригінальні рецепти до сезону консервації! Вам не буде потрібно багато часу і сил, щоб приготувати ці смакоту як холодним, так і гарячим способом консервування. Ви зможете зберегти вітаміни і корисні речовини в овочах і фруктах і круглий рік балувати себе і близьких апетитними заготовками. Приготуйте перець, фарширований яблуками, консервовану кукурудзу, овочеве асорті, ніжні помідорчики з аличею, гостренькі патисони з часником, ягідний мармелад або тане в роті сливове повидло і переконайтеся - це дуже смачно!Укладач бібліограф Софія Кіх