Увага!!! Книжкові
новинки!!!
(Бібліографічний
огляд нових надходжень у фонд Жовківської ЦРБ для дорослих)
Римська драма [Текст] : Т. М. Плавт : Близнюки / П. Т. Афр : Форміон / Л. А. Сенека : Федра. – дрогобич : Коло, 2004. – 272 с.
Том «Римська
драма» із серії «бібліотека античної літератури» (БАЛ) містить три римські
твори – комедію Плавта «Близнюки», комедію Теренція «Форміон» та трагедію Сенеки
«Федра». Усі ці драми об`єднує історія цього жанру в Римі, але й ім`я
перекладача – Юрія Мушака (1904-1973), видатного вченого в царині класичної
філології, педагога, якого любили всі його учні, і талановитого перекладача з
давньогрецької та латинської мов. Твори Плавта, Теренція і Сенеки Ю. Мушак
переклав ще у 60-х роках минулого століття, але до сьогодні вони не були
опубліковані.
Володимир Винниченко - Розалія Ліфшиць [Текст] : Епістолярний діалог (1911 - 1918) / упорядкув.,вступ, комент. та прим. Надії Миронець. - Дрогобич : Коло, 2012. - 288 с.
Подано виявлене у центральних архівах України та УВАН (США) листування видатного українського письменника і політика В. Винниченка з нареченою, а потім дружиною Розалією Ліфшиць від перших днів закоханості до того часу, коли він очолив перший уряд Української Народної Республіки, а потім пішов у відставку. У листах відображено почуття та інтимні стосунки учасників епістолярного діалогу, їхня участь у громадському та культурному житті, роздуми над морально-етичними проблемами, обставини написання й публікації деяких творів Винниченка та постановки його п`єс, умови повсякденного життя Винниченка в еміграції та нелегального життя в дореволюційній Росії тощо.
Для всіх, хто цікавиться історією та літературним життям України перших десятиліть XX ст.
У новій книзі Роман Іваничук колоритно змальовує свій шлях у велику літературу, свою хресну літературну матір – Нанашку Ірину Вільде і письменників старшого покоління львівської обителі Муз – Юрія Мельничука, Михайла Яцкова, Михайла Рудницького, Володимира Ґжицького, Тараса Мигаля та ін. й цікаво характеризує новаторство шістдесятників. Та з особливою силою Роман Іваничук пише про в огні розбуджену Україну під час Революції Гідності. Окрадена, знівечена, розтерзана, стлумлена домашніми чварами, загрожена неситим сусідом, не потрібна самовдоволеному світові, безпорадна й зневажена Україна нарешті таки відроджується для величного життя на подив чужим народам. А в останній частині триптиху під пером письменника оживає земне дно під небесами – рідне село Трач, родина, світ дитинства і перше кохання – зеленоока Анничка, любов до якої проніс до кінця свого життя. Зворушливі спогади Майстра яскраво відображають також суспільні й духовні підвалини, на яких зросла творчість патріарха української історичної прози.
Рубчак, Богдан
Міти метаморфоз, або пошуки доброго світу [Текст] : Есеї / Богдан Рубчак. - Львів : ЛА "Піраміда", 2012. - 484 с.
У книзі есеїв одного із найінтелектуальніших представників Нью-Йоркської групи - відомого поета і науковця Богдана Рубчака "Міти метаморфоз, або пошуки доброго світу" вперше в Україні представлено надзвичайно яскравий і вагомий його здобуток в царині літературознавства.
У полі зацікавлень Богдана Рубчака - творчість Тараса Шевченка, молодомузівців, Євгена маланюка, Наталі Лівицької-Холодної, Богдана Нижанківського, поетів Нью-Йоркської групи - Юрія Тарнавського, Патриції Килини та Віри Вовк, а також елітарного Олега Зуєвського і незламного шістдесятника Василя Стуса.
Ця книга є захоплюючою інтелектуальною мандрівкою вченого у таємничий світ української поезії та українського духу.
Чулак, Марія
Бісерні прикраси Карпатського краю [Текст] / Марія Чулак. - Львів : Апріорі, 2015. - 168 с. : іл.
У книжці вперше досліджено походження та розвиток художників виробів з бісеру на Прикарпатті. Найбільшу увагу зосереджено на жіночих прикрасах з бісеру як небуденних вишуканих компонентах вбрання XIX - XX ст. Описано технологію виготовлення сучасних бісерних виробів, а також представлено майстрів бісеро - плетіння сьогодення.
Авторка розповідає про таємниці майстерності як народних майстрів, так і свої. Прагне зберегти для сучасників традицію виготовлення народних прикрас з бісеру, особливо силянок і герданів Гуцульщини.
Призначено для широкого кола читачів.
Чумарна, Марія
Камінь навернення [Текст] : афоризми і притчі / Марія Чумарна. - Львів : "Апріорі", 2015. - 240 с.
Притча - це маленька піщинка, в якій відображено універсальні закони океану людського буття. Вона пробуджує розум. душу і уяву людини, аби навернути її серце до істинних цінностей життя. "Камінь навернення " - третя книжка Марії Чумарної, яка продовжує поетичний діалог автора з носіями древніх знань, розпочатий у книжках "Озеро істини" та "Фоліант мудрості". Вона відкриє читачам нові грані магічного кристала людської мудрості.
Чумарна, Марія
Фоліант мудрості [Текст] : афоризми і притчі / Марія чумарна. - Львів : "Апріорі", 2015. - 240 с.
Серце кожної людини - відкриті ворота у світ безмежного Знання і безмірної Любові така ідея осягнення радості, віднайдення сенсу земного життя пронизує всю притчеву мудрість різних народів. "Фоліант мудрості" - друга книжка Марії Чумарної, яка продовжує поетичний діалог автора з носіями древніх знань, розпочатий у книжці "Озеро істини". вона принесе читачам чисту воду одкровень, які не згоряють у полові часу.
Книжка Вольфганга Шивельбуша, німецького соціяльного історика, який вивчає корені свідомости сучасного індустріяльного суспільства, є блискучим зразком дослідження з історії повсякденности, написаного в антропологічному, а не фактологічному ключі, що міг звестися до переліку екзотизмів.
Це історія речовин, що їх люди навчилися ковтати або вдихати, щоб отримати приємні відчуття. Автор не обмежує дослідницьку мету описанням способів отримання насолоди з допомогою хімічних збудників (наприклад, у XVIII сторіччі тютюн переважно нюхали, хоч раніше його курили за допомогою люльки, а пізніше - в сигарах та сигаретах), а зосереджується на питаннях : як ці речовини вплинули на історію людства? У який спосіб нові предмети розкоші - харчові продукти - з`явилися в Європі?
Чи була кава, чай і тютюн лишень випадковими наслідками колоніяльних відкриттів? Зрештою, чому пристрасть до приправлених орієнтальними прянощами страв. така виразна в Середні віки, так раптово зникає у XVII сторіччі? Чому деякі речовини, що протягом сторіч були дозволеним джерелом насолоди (як -от опій чи гашиш), наприкінці XIX сторіччя раптом зазнали заборон і таврування?
Вольфганг Шивельбуш показує як жага прянощів спричинилася до Великих географічних відкриттів, вказує на особливості соціяльної структури феодальної Європи, що зумовлювали таку жагу описує суспільний розподіл засобів отримання насолоди як статусних символів і маркувальних знаків (кава як символ поміркованого й тверезого способу життя буржуазного третього стану на противагу шоколадному напою - символові аристократичної витончености та розманіжености чи алкоголю - символові нестриманого середньовічного рицарства та селянства).
Він указує на зв`язок робітничої класової свідомости з уживанням лікеру (горілки), яке сприяло виникненню робітничого "резонерства", а відтак - і робітничого "громадянського суспільства". Ранкова чашка кави або чарка суботнього вечора, що приносять людині втіху, можуть привязати її до суспільства міцніше, ніж це роблять перевірені духовні, культурні та політичні засоби.
Для широкого кола читачів, що цікавляться глобальними питаннями розвитку людства.
Володимир Винниченко - Розалія Ліфшиць [Текст] : Епістолярний діалог (1911 - 1918) / упорядкув.,вступ, комент. та прим. Надії Миронець. - Дрогобич : Коло, 2012. - 288 с.
Подано виявлене у центральних архівах України та УВАН (США) листування видатного українського письменника і політика В. Винниченка з нареченою, а потім дружиною Розалією Ліфшиць від перших днів закоханості до того часу, коли він очолив перший уряд Української Народної Республіки, а потім пішов у відставку. У листах відображено почуття та інтимні стосунки учасників епістолярного діалогу, їхня участь у громадському та культурному житті, роздуми над морально-етичними проблемами, обставини написання й публікації деяких творів Винниченка та постановки його п`єс, умови повсякденного життя Винниченка в еміграції та нелегального життя в дореволюційній Росії тощо.
Для всіх, хто цікавиться історією та літературним життям України перших десятиліть XX ст.
Іваничук, Роман
Словом і вогнем [Текст] : Літературно-політичні записки. Триптих / Роман Іваничук. - Львів : ЛА "Піраміда", 2015. - 188 с. У новій книзі Роман Іваничук колоритно змальовує свій шлях у велику літературу, свою хресну літературну матір – Нанашку Ірину Вільде і письменників старшого покоління львівської обителі Муз – Юрія Мельничука, Михайла Яцкова, Михайла Рудницького, Володимира Ґжицького, Тараса Мигаля та ін. й цікаво характеризує новаторство шістдесятників. Та з особливою силою Роман Іваничук пише про в огні розбуджену Україну під час Революції Гідності. Окрадена, знівечена, розтерзана, стлумлена домашніми чварами, загрожена неситим сусідом, не потрібна самовдоволеному світові, безпорадна й зневажена Україна нарешті таки відроджується для величного життя на подив чужим народам. А в останній частині триптиху під пером письменника оживає земне дно під небесами – рідне село Трач, родина, світ дитинства і перше кохання – зеленоока Анничка, любов до якої проніс до кінця свого життя. Зворушливі спогади Майстра яскраво відображають також суспільні й духовні підвалини, на яких зросла творчість патріарха української історичної прози.
Рубчак, Богдан
Міти метаморфоз, або пошуки доброго світу [Текст] : Есеї / Богдан Рубчак. - Львів : ЛА "Піраміда", 2012. - 484 с.
У книзі есеїв одного із найінтелектуальніших представників Нью-Йоркської групи - відомого поета і науковця Богдана Рубчака "Міти метаморфоз, або пошуки доброго світу" вперше в Україні представлено надзвичайно яскравий і вагомий його здобуток в царині літературознавства.
У полі зацікавлень Богдана Рубчака - творчість Тараса Шевченка, молодомузівців, Євгена маланюка, Наталі Лівицької-Холодної, Богдана Нижанківського, поетів Нью-Йоркської групи - Юрія Тарнавського, Патриції Килини та Віри Вовк, а також елітарного Олега Зуєвського і незламного шістдесятника Василя Стуса.
Ця книга є захоплюючою інтелектуальною мандрівкою вченого у таємничий світ української поезії та українського духу.
Чулак, Марія
Бісерні прикраси Карпатського краю [Текст] / Марія Чулак. - Львів : Апріорі, 2015. - 168 с. : іл.
У книжці вперше досліджено походження та розвиток художників виробів з бісеру на Прикарпатті. Найбільшу увагу зосереджено на жіночих прикрасах з бісеру як небуденних вишуканих компонентах вбрання XIX - XX ст. Описано технологію виготовлення сучасних бісерних виробів, а також представлено майстрів бісеро - плетіння сьогодення.
Авторка розповідає про таємниці майстерності як народних майстрів, так і свої. Прагне зберегти для сучасників традицію виготовлення народних прикрас з бісеру, особливо силянок і герданів Гуцульщини.
Призначено для широкого кола читачів.
Чумарна, Марія
Камінь навернення [Текст] : афоризми і притчі / Марія Чумарна. - Львів : "Апріорі", 2015. - 240 с.
Притча - це маленька піщинка, в якій відображено універсальні закони океану людського буття. Вона пробуджує розум. душу і уяву людини, аби навернути її серце до істинних цінностей життя. "Камінь навернення " - третя книжка Марії Чумарної, яка продовжує поетичний діалог автора з носіями древніх знань, розпочатий у книжках "Озеро істини" та "Фоліант мудрості". Вона відкриє читачам нові грані магічного кристала людської мудрості.
Чумарна, Марія
Фоліант мудрості [Текст] : афоризми і притчі / Марія чумарна. - Львів : "Апріорі", 2015. - 240 с.
Серце кожної людини - відкриті ворота у світ безмежного Знання і безмірної Любові така ідея осягнення радості, віднайдення сенсу земного життя пронизує всю притчеву мудрість різних народів. "Фоліант мудрості" - друга книжка Марії Чумарної, яка продовжує поетичний діалог автора з носіями древніх знань, розпочатий у книжці "Озеро істини". вона принесе читачам чисту воду одкровень, які не згоряють у полові часу.
Шивельбуш, Вольфганг
Смаки раю [Текст] : Соціяльна історія прянощів збудників та дурманів / Вольфганг Шивельбуш. - К. : Критика, 2007. - 255 с. Книжка Вольфганга Шивельбуша, німецького соціяльного історика, який вивчає корені свідомости сучасного індустріяльного суспільства, є блискучим зразком дослідження з історії повсякденности, написаного в антропологічному, а не фактологічному ключі, що міг звестися до переліку екзотизмів.
Це історія речовин, що їх люди навчилися ковтати або вдихати, щоб отримати приємні відчуття. Автор не обмежує дослідницьку мету описанням способів отримання насолоди з допомогою хімічних збудників (наприклад, у XVIII сторіччі тютюн переважно нюхали, хоч раніше його курили за допомогою люльки, а пізніше - в сигарах та сигаретах), а зосереджується на питаннях : як ці речовини вплинули на історію людства? У який спосіб нові предмети розкоші - харчові продукти - з`явилися в Європі?
Чи була кава, чай і тютюн лишень випадковими наслідками колоніяльних відкриттів? Зрештою, чому пристрасть до приправлених орієнтальними прянощами страв. така виразна в Середні віки, так раптово зникає у XVII сторіччі? Чому деякі речовини, що протягом сторіч були дозволеним джерелом насолоди (як -от опій чи гашиш), наприкінці XIX сторіччя раптом зазнали заборон і таврування?
Вольфганг Шивельбуш показує як жага прянощів спричинилася до Великих географічних відкриттів, вказує на особливості соціяльної структури феодальної Європи, що зумовлювали таку жагу описує суспільний розподіл засобів отримання насолоди як статусних символів і маркувальних знаків (кава як символ поміркованого й тверезого способу життя буржуазного третього стану на противагу шоколадному напою - символові аристократичної витончености та розманіжености чи алкоголю - символові нестриманого середньовічного рицарства та селянства).
Він указує на зв`язок робітничої класової свідомости з уживанням лікеру (горілки), яке сприяло виникненню робітничого "резонерства", а відтак - і робітничого "громадянського суспільства". Ранкова чашка кави або чарка суботнього вечора, що приносять людині втіху, можуть привязати її до суспільства міцніше, ніж це роблять перевірені духовні, культурні та політичні засоби.
Для широкого кола читачів, що цікавляться глобальними питаннями розвитку людства.
Немає коментарів:
Дописати коментар