У вишиванках, 
як в піснях, душа народу.

Всесвітній день вишиванки відзначають в третій четвер травня. В цей день українці вдягають вишиванки на роботу, навчання або просто прогулюються вулицями своїх міст і сіл. Свято покликане популяризувати українську культуру та  традиції, є самобутнім і не прив`язане до жодного державного чи релігійного.

18 травня в Жовківській ЦРБ відзначали День вишиванки «У вишиванках, як в піснях, душа народу». Під час свята відбувся флешмоб «Вишивка – оберіг українського народу», перегляд фільму «Історія української вишивки», звучала поезія, а бібліографічний огляд літератури «Вишивка – код нації» розкрив багатство  бібліотечного фонду з даної тематики.

Святкового настрою додала виставка – експозиція вишитих сорочок, рушників, серветок, запасок,  а спільне виконання пісень «Два кольори», «Мамина сорочка», «Вишивала дівчина вишиванку»  об`єднало учасників  та показало те, що ми українці – нація з багатою історією та глибоким корінням.

Вишивка – оберіг українського народу

(Флешмоб до Дня вишиванки)

Вона – любов, вона – печаль і втіха

Кожної миті на земній кулі народжуються діти. І перше, що бачать вони, відкривши оченята, - материнські очі, лагідні, сяйливі, радісні. Чи є в мові ніжніше, доступніше для немовляти, милозвучніше у своїй величі й простоті слово, аніж «МАМА» - слово, з якими приходимо у цей світ?

Вшановуючи День матері, 13 травня 2017 року в Жовківській ЦРБ відбулася поетична година «Вона – любов, вона – печаль і втіха». Перед проведенням заходу працівники біблотеки на вулиці міста вітали жінок та запрошували на свято.

З вступним словом про роль матері у житті людини виступила бібліотекар Дарія Висоцька. Історію заснування свята розкрила зав. відділом обслуговування Наталія Химиця.

Працівники бібліотеки Світлана Коман та Софія Кіх відтворили життя української жінки від часів Шевченка до сьогодення у інсценізаціях поетичних творів.

Учасники заходу Наталія Шимкович, Галина Лампіка, Ірина Сайко  розмірковували  про любов до матері та декламували вірші поетів Жовківщини Галини Фесюк, Олени Зінько, Любові Зеленої, Петра Галапаца, Михайла Максимика…

На завершення всі присутні вшанували матерів піснями «Рідна мати моя», «Чорнобривці», «Цвіте черешня в мами на городі».

Історія не має кордонів. Акція «Вісла» -  70 років після проведення

Акція «Вісла» -  завершальний етап примусової депортації українців комуністичною польською владою 28 квітня – 12 серпня 1947 року з прабатьківських земель Лемківщини,  Надсяння,  Холмщини та Підляшшя на «повернуті землі» (ті,  що після Другої світової війни відійшли від Німеччини до Польщі).

Поверненню пам`яті про трагічні дні 1947 року українців Закерзоння, про етнічний злочин, яким була акція «Вісла» і насильна депортація українського населення з рідних земель був присвячений круглий стіл «Історія не має кордонів. Акція «Вісла» -  70 років після проведення», який  організували   відділ культури і туризму, відділ освіти Жовківської РДА та працівники  Жовківської ЦРБ.

Вчителька географії Куликівської ЗОШ I – III ступ. Пилип Катерина Андріївна детально розповіла про причини та наслідки акції «Вісла», ознайомила з матеріалами  своєї  історичної розвідки про переселенців села Дев`ятир.

Вдалим доповненням став перегляд документального фільму «Вічний поклик серця»,  під якого глядачі  побачили і пережили весь трагізм вигнання  українців з рідної землі.

Спогадами своїх родичів про насильне переселення поділилися з присутніми Леся Богуш з с. Дев`ятира та Іванна Максимівна Мазур з с. Любелі.

Методист відділу освіти Омелян Олексійович Боровець доповнив розповіді учасників круглого столу маловідомими фактами  про ці трагічні  події.

 Начальник відділу культури і туризму Жовківської РДА Галина Фесюк наголосила на важливості висвітлення правди про операцію «Вісла» та закликала учасників заходу завжди пам`ятати про те, що ми - українська нація.

Запобігання 

упередженому ставленню до ВПО

Як будувати діалог та довіру в громаді? Як вирішувати конфлікти та непорозуміння, що виникають між переселенцями та місцевими мешканцями? Відповіді на ці запитання шукали учасники тренінгу "Запобігання упередженому ставленню до ВПО", який організувала Оленка Дуброва із командою у вигляді діалогу мовою форум - театру. У тренінгу активну участь взяла працівник Жовківської РЦБС Софія Кіх.
Форум-театр – це методика, яка ще мало поширена в Україні, хоча її давно і ефективно використовують в половині країн світу як засіб зробити суспільство щасливішим; як спосіб відкриття самого себе та інших, визначення та вираження наших бажань; як засіб зміни обставин, що завдають нещастя і біль, і засіб посилення того, що приносить світ. Форум-театр є мовою, яка допомагає зрозуміти й розвинути емоційні сфери свідомості (емоційний розум) і виробити креативний підхід до позитивного вирішення проблем.  Це  інтерактивна форма роботи, яку використовують для роботи з різними категоріями населення, техніка якої може бути застосована в різних ситуаціях з різною метою.Реалізація міні - проекту "Запобігання упередженому ставленню до ВПО у м. Львів шляхом проведення просвітницьких заходів в громаді" здійснюється ГО "Промінь змін" у рамках проекту "Активні громадські дії на подолання гуманітарної кризи в Україні", що реалізує Громадська спілка "освітній дім прав людини в Чернігові" при сприянні Національного фонду на підтримку демократії (NED).  Проект є частиною плану дій Всеукраїнської освітньої програми "Розуміємо права людини".
Результатом даного проекту є допомога в отриманні нового досвіду для вирішення проблеми, яка постала перед людиною, знайти спільний шлях її вирішення. 
У перший день форум - театру учасники познайомились, будували команду, були ведмедями та совами, грали в ігри, але і говорили на важливі теми, підіймали складні дискусійні питання стосовно життя ВПО у Львові, а також доречності самого терміну "переселенець". 

Другий день форум - театру був присвячений імпровізації та роботі з образами, учасниці та учасники  змогли побути глиною в руках скульптора, відтворити цікаві неочікувані образи та зобразити сценки в малюнках.

 

Третій завершальний день закінчився показом театралізованих імпровізацій під час яких джокери запрошували глядачів пропонувати та брати участь у виставі пропонуючи власні стратегії поведінки "акторів" для того, щоб змінити проблемні ситуації залучаючи глядачів до обговорення. 

Атмосфера в групі була дуже душевна і щира незважаючи на те, що учасники і учасниці були з різних сфер зайнятості.