середу, 18 грудня 2019 р.


Жовківська районна централізована бібліотечна система
Жовківська центральна районна бібліотека
Краєзнавчий календар на 2020 рік
(Скорочений варіант)
Від упорядника
 Видання містить матеріали про відомих діячів Жовківського краю, ювілейні дати які відзначатимуться у 2020 році.Призначене працівникам культосвітніх закладів, краєзнавцям, студентам, учням старших класів загальноосвітніх шкіл району, всім шанувальникам Жовківщини. Сподіваємося, що цей краєзнавчий календар “Славетні імена Жовківщини” буде Вашим помічником у організації дозвілля, проведенні масових заходів.

Моїй Жовкві
Одвіку кожного із нас,
Мов нареченого невіста,
У світлий чи негожий час —
Завжди чекає рідне місто.

Ти народився тут — не десь,
Зробив свої найперші кроки,
Місто леліяло тебе,
благословило в світ широкий.

О Жовкво! Ти — мій оберіг!
Моя колиска калинова!
До тебе з далечі доріг
Я повертаюсь знов і знову.

В легендах прадідів-дідів
Живе твоя незборна сила,
Хоч сива паморозь віків
Твоє чоло припорошила.

Ти пережила біль і страх,
Перетерпіла лихоліття —
І знову квітнеш на очах,
Й цвістимеш не одне століття!

Квітуй же, як весною сад,
Моя маленька Батьківщино,
Твоя немеркнуча краса —
Мов купина — неопалима!

Цього року виповнюється :
·  400 років із дня смерті Станіслава Жолкевського  (1547-1620) Польський шляхтич, коронний гетьман. У 1598 році осадив містечко Винники, яке розбудував і назвав Жовквою.
·  280 років із дня смерті Йова Кондзелевича (1667-1740). Український живописець, ієромонах, іконописець із міста Жовкви. Написав ікони «Успіння», «Вознесіння», «Таємна вечеря», «Розп’яття».
·       340 років від дня народження Василя Петрановича (бл. 1680-12.08.1759 м. Жовква). Український живописець, який намалював ікони «Трійця», «Зішестя святого духа», портрети королів. Розписав іконостаси у Крехові, Жовкві, Підгірцях.
·       425 років від дня народження Богдана Хмельницького(бл. 1595-27.07.(6.08) 1657). Гетьман України, полководець. Є версія. Що він народився у селі Туринка.. Жив і працював у Жовкві. 1648 року перебував у Крехівському монастирі.
·       65 років від дня народження Степана Баковського(6.01. 1955). Живе у селі Забір’я, організатор усіх шкільних і сільських заходів, керівник церковного хору, активіст товариства «Просвіта», засновник і організатор шкільного музею «Наша світлиця».
·       90 років від дня народження Віри Вітик (4.01.1930 – 4.10. 1978). Народилася у селі Потелич. 15 – ти річною вступила в ОУН, де виконувала обов’язки зв’язкової. Працювала бібліотекарем в м. Рава – Руська. Після смерті у 2003 році вийшла  авторська поетична збірка у видавництві «Каменяр».
·       65 років від дня народження Володимира Герича (22. 02. 1955). Багаторічний директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовква.  Архітектор, кандидат економічних наук. Автор та співавтор біля 30 наукових публікацій з проблематики регіонального розвитку культурної спадщини. Член президії Львівської обласної організації УТОПІК. Член дорадчої групи при директорові Музею-Палацу в Віланові (Варшава). Викладач Вищої школи менеджменту і управління в м. Замость.
·  Президент Агенції регіонального розвитку « Транс-Тракт». Президент Фонду «Міжнародна співпраця для Жовкви».
·     70 років від дня народження  Євдокії Федюри (21.02.1950). Уродженка села Лавриків. Працювала бухгалтером «Червона зірка» в місті Теофіполі, що на Хмельниччині. Була секретарем та головою Виконкому Сільської Ради. Вчителем української мови та літератури в рідному селі. Збірки поезій  «Присмак полину», « Ой полечко, поле».
·       70 років  від дня народження  Михайла Іващука (27.04.1950 ).  Уродженець села Забір’я. Журналіст, публіцист, поет, з 1980 року член Національної спілки журналістів України. Нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України (2005р.). У 2007 році став дипломантом Всеукраїнського конкурсу «Соціальний журналіст».
·       165 років  від дня народження  Сильвестра Дрималика (3.04.1855-28.12.1923).  Талановитий музикант, співак, доктор медицини родом із села Туринка. За заслуги перед церквою Папа нагородив його Римським орденом. Працював міським лікарем у Жовкві, певний час керував «Народною лічницею» у Львові. У 1906 році вийшов друком його «Лікарський порадник у слабостях людей», а у 1921 році доповнена версія «Порадник лікарський у всіх недугах людей».
·       90 років  від дня народження  Івана Гущака (7.05.1930 ).Поет, прозаїк, родом із села Мацошин, автор більше 20 – ти поетичних збірок, книжок для дітей. Автор поеми «Мазепа».  Мацошин.
·       135 років  від дня народження  Юліана Буцманюка (3.07.1885-30.12.1967 ).Портретист, художник-монументаліст. Розписав церкву пресвятого Хримтового Серця о. Василіян у Жовкві (1931-1939 рр.)
·       80 років  від дня народження  Івана Сало  (24.08. 1940 ).  Народився у селі  Старе Село. Український письменник, автор низки оповідань, новел, редактор газети «Міліцейський кур’єр» у Львові. Написав книги прози «Стежка», «Завтра вранці». У 1991 році вийшла у світ нова книга – роман «Дятли на асфальті». В останні роки видрукував у періодиці кілька романів і повістей, зокрема «Чорнобиль над Солокією», «Розстріляне Розточчя», «Літопис самозванця»
·       65 років  від дня народження  Ольги Мазепи  (6.10.1955 ). Народилася в селі Жовтанці на Львівщині. У студентські роки брала участь у літературно-мистецькому об’єднанні ім. Леся Мартовича, що діяло у Жовкві. Написані вірші «Монолог життя»(1976), «Мій діду, Січовий стрілець», «Не вернемось у рабство темне знову». Авторка музичних творів «Неспалима купина», «Недоспівана пісня», «Повернення Євгена Коновальця».
·       75 років  від дня народження  Василя Сагайдака (22.10.1945-3.01.2006).  Добросин. Талановитий поет, народився у селі Добросин. Збірки «Порт», «Плекаю квіти», «Летюче стремено», «Сонетний двір», «Шипшина», «Яворові сани», «Повторення літа», «Сніданок з русалкою».
·       110 років  від дня народження  Євгенії Зарицької (9.11.1910-5.10.1979 ). Народилася у м. Рава –Руська. Українська співачка світового значення. ЇЇ тріумфальні виступи в театрах «Ла Скала», «Ковент-Гарден», «Сан Карло», «Де ля Монне».
·       80 років  від дня народження  Степана Кузів (31.12.1940 ). Народився в селі  Зашків, житель села Гряда. Був власним кореспондентом Львівської обласної газети «Вільна Україна». Видав дві книжки краєзнавчої літератури «Славське», «Червоноград» у 1984 та 1988 р. – дві книжки художньої прози «Травневий дощ», і «День для тебе». Автор багатьох віршів, що друкувалися в періодичній пресі : «Пролісок», «Зірниця», «На всякий випадок», «Моя любов».
Січень
Баковський Степан  (6.01. 1955) - 65 років від дня народження.    Живе у селі Забір’я, організатор усіх шкільних і сільських заходів, керівник церковного хору, активіст товариства «Просвіта», засновник і організатор шкільного музею «Наша світлиця».
Баковський, Степан
   Любов, що вилилась у пісню [Текст] / Степан Баковський // Відродження. – 1994. – 5 лют. – С. 3

Фесюк, Галина.
   Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С.49-51.


Вітик Віра  (4.01.1930 – 4.10. 1978)  - 90 років від дня народження. Народилася у селі Потелич. 15 – ти річною вступила в ОУН, де виконувала обов’язки зв’язкової. Працювала бібліотекарем в м. Рава – Руська. Після смерті у 2003 році вийшла  авторська поетична збірка у видавництві «Каменяр».

Вітик, Віра
     Дума про щастя [Текст] / Віра Вітик. – Львів. : Каменяр, 2003. – 80 с.

 Фесюк, Галина.
      Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С.54-59.
Лютий
Герич Володимир  (22. 02. 1955 ) - 65 років  від дня народження. Багаторічний директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовква.  Архітектор, кандидат економічних наук. Автор та співавтор біля 30 наукових публікацій з проблематики регіонального розвитку культурної спадщини. Член президії Львівської обласної організації УТОПІК. Член дорадчої групи при директорові Музею-Палацу в Віланові (Варшава). Викладач Вищої школи менеджменту і управління в м. Замость. Президент Агенції регіонального розвитку «Транс-Тракт». Президент Фонду «Міжнародна співпраця для Жовкви».

Галицька, Галина
       Міжнародна виставка у Ярославі [Текст] : делегація з Жовківщини на чолі з В. П. Геричом у Польщі / Галина Галицька // Відродження. – 1992. – 28 трав. – С. 1.

Гумницька, Зоряна
     Збережемо культурну спадщину для нащадків [Текст] : відкриття проекту «Скарби прикордоння – охорона культурної спадщини» / Зоряна Гумницька // Відродження. – 2014. – 22 трав. – С. 5.

        Діловитість вирішує все [Текст] : реформа влади на Жовківщині // Відродження. – 1992. – 21 трав. – С. 1.

          Жовківщина в особах [Текст] : бібліографічний краєзнавчий довідник / Упоряд. Г. Малишева. - Жовква, 1999. - С.11, 85, 108, 124.

Каліка, Ярослав
     Герич Володимир Петрович [Текст] / Ярослав Каліка // Відродження. – 1992. – 16 квіт. – С. 1.

Кандидат на голову Жовківської районної Ради народних депутатів Володимир Герич-представник Президента України [Текст] // Відродження. – 1994. – 18 черв. – С. 1.

Малиновська, Р.
    Місто Європейської та світової культури [Текст] : реставрація пам’яток архітектури за ініціативою В. П. Герича / Р. Малиновська // Відродження. – 1994. – 23 черв. – С. 2.

Фесюк, Галина.
   Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С. 128-129-77.


Федюра Євдокія (21.02.1950 ) - 70 років  від дня народження. Уродженка села Лавриків. Працювала бухгалтером «Червона зірка» в місті Теофіполі, що на Хмельниччині. Була секретарем та головою Виконкому Сільської Ради. Вчителем української мови та літератури в рідному селі. Збірки поезій  «Присмак полину», « Ой полечко, поле».

Байбула, Надія
     Плоди талантів [Текст] : презентація збірки поезій «Присмак полину» поетеси із Лаврикова – Єви Федюри / Надія Байбула // Відродження – 2010. – 16 квіт. – С. 5.

Кресало, Єва
      Ой полечко, поле поезії / Єва Кресало. – Львів : Каменяр, 2014. – 90 с.

Кресало, Єва
      Присмак полину [Текст] : поезії / Єва Кресало. – Львів : Каменяр, 2010. – 120 с.

Березень
Жолкевський Станіслав (1547-1620) - 400 років із дня смерті. Польський шляхтич, коронний гетьман. У 1598 році осадив містечко Винники, яке розбудував і назвав Жовквою.

Жовківщина в особах [Текст] : Бібліографічний краєзнавчий довідник. Уклад. Г. Малишева. – Жовква, 1999. – 25 с.
Жовква і її святині [Текст]. - Жовква, 1999. - С. 6 — 14.
Жовква -  ідеальне місто [Текст] // Відродження. - 2010. - 4 черв. - С. 1, 2.

 Жовквіщина [Текст] : Історичний нарис. Т. І. - Львів . - Балтимор, 1994. - С.13 - 18.
Кобилецький, М.
        Як Винники ставали містом[Текст] / М. Кобилецький // Відродження. - 2003. - №.15, 16,17. - С. 2.

Крип'якевич. І.
         З минулого Жовкви [Текст] : історична читанка / І. Крип'якевич // Відродження. - 2009. - №.1 - 19. - С.2.
10
 Місто - музей [Текст] : місто Жовква // Відродження. - 2000. - 29 листоп. - С. 2.
Монастир Різдва Христового [Текст] //Відродження. -  2003. - 15 листоп. - С. 3.
Недзвецький, М.
   З минулого Жовкви [Текст] / М. Недзвецький. - Львів, 1908. -72 с.

Парцей, М.
        Книга про королівське місто [Текст] : місто Жовква / М. Парцей  // Відродження. - 2005. - 5 січ. - С. 3.

Парцей, М. П.
    Стародавня Жовква  [Текст] / М. П. Парцей. - Львів: Світ, 2005. - С. 25 - 56. - ( Серія “Історичні місця України”).

Піхурко, У.
      Жовква [Текст] : До історії витоків поселення і розвитку міста / У. Піхурко, Д. Кривошеєва, Я. Чурилик // Вісник. – 1996. – Ч. 5. – С. 16 – 23.

Соломончук, Лесь.
      Засновник був один [Текст] : Станіслав Жолкевський і Жовква / Лесь Соломончук // Відродження. - 2003. - 15 листоп. - С. 3.

Станіслав Жолкевський і Жовква [Текст] : рекомендаційний краєзнавчий покажчик. Вип. 2 / упоряд. Галина Малишева. - Жовква : ЦРБ, 2010. - 15 с.
Чайка, Р.
    Таємниці древнього міста Жовква [Текст] / Р. Чайка, Т. Милян // Відродження. - 2001. - 15 верес. - С. 2.

Фесюк, Галина.
           Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична, літературно - мистецька Жовківщина в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. - С. 12 - 16.
Квітень 
Іващук Михайло (27.04.1950) - 70 років від дня народження. Уродженець села Забір’я. Журналіст, публіцист, поет, з 1980 року член Національної спілки журналістів України. Нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України (2005р.). У 2007 році став дипломантом Всеукраїнського конкурсу «Соціальний журналіст».  Із 1972 р. працював у тернопільських газетах : «Ровесник» із березня 1992р. «Свобода». Автор нарисів і статей в обласній і республіканській періодиці, колективних збірниках. Михайло Іващук – автор поетичної збірки «День лише вдосвіта досконалий» (2003р. «Воля»), книги життєвих спостережень «Сюжети про людські стосунки» (2008 р. «Збруч»), «Все повертається…»(2009 р. «Збруч»).

Іващук, М. Г.
      Сюжети про людські стосунки : із книги життєвих спостережень [Текст] / М. Г. Іващук. – Тернопіль : Збруч, 2008. – 208 с.

Фесюк, Галина.
   Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С. 125-127.

Дрималик Сильвестр (3.04.1855-28.12.1923) - 165 років  від дня народження.  Талановитий музикант, співак, доктор медицини родом із села Туринка. За заслуги перед церквою Папа нагородив його Римським орденом. Працював міським лікарем у Жовкві, певний час керував «Народною лічницею» у Львові. У 1906 році вийшов друком його «Лікарський порадник у слабостях людей», а у 1921 році доповнена версія «Порадник лікарський у всіх недугах людей».
Лащівська, Уляна
      Лікар скривджених [Текст] : лікар Сильвестр Дрималик / Уляна Лащівська // Відродження. – 2014. – 3 квіт. – С. 5.

Травень
Гущак Іван  (7.05.1930) - 90  років від дня народження. Поет, прозаїк, родом із села Мацошин, автор більше 20 – ти поетичних збірок, книжок для дітей. Автор поеми «Мазепа».  Мацошин.

Гущак, Іван
       Мазепа [Текст] : поезії / Іван Гущак. – Львів : Ліга-Прес, 2004. – 102 с.

Гущак, Іван
       Лози шумлять [Текст] : поезії / Іван Гущак. – Львів : Ліга-Прес, 2006. – 192 с.
12
Гущак, Іван
       Любов, любов на схилі  [Текст] : поезії / Іван Гущак. – Львів : Ліга-Прес, 2005. – 160 с.

 Гущак, Іван
       На вістрі тривоги  [Текст] : поезії / Іван Гущак. – К. : Українській письменник, 1998. – 182 с.

Гущак, Іван
       Сонети моєї осені  [Текст] : поезії / Іван Гущак. – Львів : Кобзар, 1996. – 111 с.

Гущак, Іван
       Чин  [Текст] : прозові твори та вірші / Іван Гущак. – Львів : СПОЛОМ, 2010. – 320 с.
Жовківщина в особах [Текст] : Бібліографічний краєзнавчий довідник. Уклад. Г. Малишева. – Жовква, 1999. – 25 с.
Фесюк, Галина.
   Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С.91-94.


Петранович Василь (бл. 1680-12.08.1759 м. Жовква) - 340 років від дня народження. Український живописець, який намалював ікони «Трійця», «Зішестя святого духа», портрети королів. Розписав іконостаси у Крехові, Жовкві, Підгірцях.

Жовківщина в особах [Текст] : Бібліографічний краєзнавчий довідник. Уклад. Г. Малишева. – Жовква, 1999. – 25 с.
Жовківщина [Текст] : рекомендаційний бібліографічний краєзнавчий покажчик. – Жовква, 1995. – 37 с.

Фесюк, Галина.
   Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С. 125-127.

Червень
Хмельницький Богдан (бл. 1595-27.07. (6.08) 1657) - 425 років від дня народження. Припускається, що найбільш вірогідною батьківщиною гетьмана можуть бути Чигирин, Суботів, Переяслав та Черкаси. Виявляється, що цілком імовірним місцем, де з’явився на світ Божий Богдан Хмельницький, може бути галицька Жовква, де при дворі польного, а далі коронного гетьмана Станіслава Жолкєвського служив батько майбутнього козацького полководця Михайло Хмель. 

 Брехуненко,  Віктор
      Богдан Хмельницький [Текст] / Віктор Брехуненко. – К, 2007. – 72 с.

Гуржій, О. І
Історія козацтва. Держава – військо – битви [Текст] / О. І. Гуржій, Т. В. Чухліб. – К. : Арій, 2015. – 464 с.

Історія України в особах : Козаччина [Текст] . – К. : Україна, 2013. – С. 31 – 47.

Жовквіщина [Текст] : Історичний нарис. Т. І. - Львів . - Балтимор, 1994. - С.13 - 18.
Жовківщина в особах [Текст] : Бібліографічний краєзнавчий довідник. Уклад. Г. Малишева. – Жовква, 1999. – 25 с.
Костомаров, М. І.
Богдан Хмельницький: Історична монографія / М. І. Костомаров. – Дніпропетровськ: Січ, 2004. – 843 с.

Кралюк, П. М.
Богдан Хмельницький  легенда і людина [Текст] / П. М. Кралюк. – Харків : Фоліо, 2017. – 282 с.

Реєнт О. П., Коляда І. А.
Усі гетьмани України [Текст] / О. П. Реєнт, І. А. Коляда. – Харків : Фоліо, 2007. -  С. 59 – 96.

Чухліб, Т. В.
Гетьмани України – Русі [Текст] / Т. В. Чухліб. – Донецьк : ТОВ «БАО», 2012. – С. 42 – 62.

Гетьман Хмельницький [Текст] // Відродження. – 1995. – 14 черв.- С. 2.

Каліка, Ярослав
Де народився Богдан Хмельницький? [Текст]/ Ярослав Каліка // Відродження.- 1994. – 16 лип.- С.1.

Каліка, Ярослав
«Козацької слави повік не забудем» [Текст]: Про гетьмана Богдана Хмельницького / Я. Каліка, Г. Чемерис, Н. Байбула // Відродження. – 1995. – 11 жовт. – С. 3.

Крип'якевич, Іван
Богдан Хмельницький [Текст].- 2-е вид/ Іван Крип'якевич. – Львів : Світ, 1990.- 406 с.

Крип’якевич, Роман
     Іван Крип’якевич про Жовкву і Богдана Хмельницького [Текст] / Іван Крип'якевич// Відродження. – 1994.- 5,18 жовт.

Малишева, Галина
    «Божою милістю генералісимус.., вождь усіх козаків заророзьких» [Текст]: Про Богдана Хмельницького/ Галина Малишева // Відродження. – 1996. – 24 січ. – С. 2.

Серкіз, Ярослав
    Богдан Хмельницький і Жовківщина [Текст]/ Ярослав Серкіз // Відродження. – 1999. – 5 трав. – С. 3.

Смолій В. А.
        Богдан Хмельницький  : Хроніка життя та діяльності[Текст]/ В. А . Смолій.- К.: Наукова думка,

Фесюк, Галина.
   Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С.108-113.

Липень
Буцманюк Юліан (3.07.1885-30.12.1967 ) - 135 років  від дня народження. Портретист, художник-монументаліст. Розписав церкву пресвятого Христового Серця о. Василіян у Жовкві (1931-1939 рр.) «Святий рівноапостол князь Володимир», «Свята княгиня Ольга», «Святий євангеліст Марко», «Херувим» (у каплиці), «Орнаментальні мотиви», «Покрова Пресвятої Богородиці». Особливої уваги заслуговує розпис у каплиці «Богоматір з Дитям на престолі». Саме цю картину художник намалював з натури, використовуючи живі образи жовків’ян.
Жовква і її святині [Текст]. – Жовква, 1999. – С. 107.

Жовква крізь століття [Текст]. – Вип. II . – Львів : «Растр-7», 2012. – С. 311-320.

Парцей, Мирон
  Стародавня Жовква [Текст] / Мирон Парцей. – Львів : «Світ», 2005. – С. 101.

Яремич, Галина
Дорога до храму [Текст] / Галина Яремич. – Львів : «Місіонер», 2000. – С. 21.
Серпень
Сало Іван (24.08. 1940 ) -  80 років  від дня народження  Івана Сало  .  Народився у селі  Старе Село. Український письменник, автор низки оповідань, новел, редактор газети «Міліцейський кур’єр» у Львові. Написав книги прози «Стежка», «Завтра вранці». У 1991 році вийшла у світ нова книга – роман «Дятли на асфальті». В останні роки видрукував у періодиці кілька романів і повістей, зокрема «Чорнобиль над Солокією», «Розстріляне Розточчя», «Літопис самозванця». Ряд оповідань та новел письменника перекладених на російську, польську і
словацьку мови, вийшли в українських часописах США, Англії, Канади, Польщі, Словаччини.

Жовківщина в особах [Текст] : Бібліографічний краєзнавчий довідник. Уклад. Г. Малишева. – Жовква, 1999. – 28, 85 с.
Сало, Іван
       Бескиди [Текст] : Оповідання / Іван Сало // Відродження. – 1991. – 28 лют. – С. 2.

Сало, Іван
       Маруся  [Текст] : Оповідання / Іван Сало // Відродження. – 1992. – 6 черв. – С. 3.

Сало, Іван
       Ліс  [Текст] : Оповідання / Іван Сало // Нове життя . – 1990. – 31 берез. – С. 3.

Сало, Іван
       Пішки до Польщі  [Текст] : сновидіння на українсько-польському кордоні  / Іван Сало // Відродження . – 1975. – 29 берез. – С. 3.

Сало, Іван
       Твори  [Текст] : Повісті. Т. 2 / Іван Сало . – Львів, 2000. – 452 с.

Бучко, А.
     Дуже важливо залишити в літературі чи журналістиці хороший слід [Текст] : Іван Сало / А. Бучко // Відродження. – 2006. – 19 серп. – С. 8.

Харко, Л.
       Футбол… зі сльозами [Текст] : презентація книги Івана Сала про футбол / Л. Харко // Відродження. – 2007. – 31 берез. -  С. 4.

Федорович, Ярослав
        Нова книга земляка [Текст] : про повість Івана Сала «Завтра». – Нове життя. – 1986. – 25 січня. – С. 2.
Фесюк, Галина.                               
 Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С.194-197.
Вересень
Кондзелевич Йов (1667-1740) - 280 років із дня смерті. Український живописець, ієромонах, іконописець із міста Жовкви. Написав ікони «Успіння», «Вознесіння», «Таємна вечеря», «Розп’яття».

Бернакевич, Л.
     Іконостас Кондзелевича винесли нав люди [Текст]  // За вільну Україну. – 2005. – 19 листоп. – С. 8.

Жовквіщина [Текст] : Істори- мемуарний збірник. Т. IV. –Жовква -  Львів  - Балтимор, 2002.  - С.91.
Жовківщина в особах [Текст] :Бібліографічний краєзнавчий довідник. Уклад. Г. Малишева. – Жовква, 1999. – 25 с.
Козаріз, О.
Життя і творчість Йова Кондзелевича [Текст] / О. Козаріз // Відродження. – 1991. – 19 лют. – С. 2.

Малишева, Галина
Йов Кондзелевич- художник із Жовкви [Текст] : Пам`ятка читачеві. : Вип. 4 / Галина Малишева, Марія Довгань. – Жовква, 2002. – 8 с.

Павлик, М.
     Повернення реліквії [Текст] :Реставрація Богородичанського іконостаса Йова Кондзелевича /  М. Павлик // Експрес. – 2006. – 10 берез. – С. 4.

Степовик, Д.
      Ікони козацької доби [Текст] :про Жовківських художників Рутковича і Кондзелевича / Д. Степовик // Укр. культура. – 1997. - №1. – С. 4 – 26.

Степовик, Б
           Хто ховався за криптонімом ? [Текст] : Про українського живописця XVII ст., який народився в місті Жовква Йова Кондзелевича / Б. Степовик  // Людина і світ. – 1968. - № 2. – С. 42 – 43.

Український Рафаель [Текст] :Про Іоана Кондзелевича // ВІідродження. – 1997. – 29 січ. – С. 3.

Фесюк, Галина.                               
 Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно —
мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С.194-197.
 Жовтень
Мазепа Ольга (6.10.1955 ) - 65 років  від дня народження . Народилася в селі Жовтанці на Львівщині. У студентські роки брала участь у  літературно-мистецькому об’єднанні ім. Леся Мартовича, що діяло у Жовкві. Написані вірші «Монолог життя»(1976), «Мій діду, Січовий стрілець», «Не вернемось у рабство темне знову». Авторка музичних творів «Неспалима купина», «Недоспівана пісня», «Повернення Євгена Коновальця».

Мазепа, Ольга
       Вічність мудрості [Текст] : вірш / Ольга Мазепа // Відродження. – 2011. – 30 верес. – С. 8.

Мазепа, Ольга
       Надію й віру несемо  [Текст] : вірш / Ольга Мазепа // Відродження. – 1992. – 15 лют. – С. 2.

Мазепа, Ольга
       Недоспівана пісня  [Текст] : вірш / Ольга Мазепа // Відродження. – 1992. – 21 трав. – С. 3.

Мазепа, Ольга
       Пам’ять спадкоємців [Текст] : вірш / Ольга Мазепа // Відродження. – 2004. – 4 лют. – С. 3.

Мазепа, Ольга
       Рідний Куликів  [Текст] : вірш / Ольга Мазепа // Відродження. – 1999. – 15 верес. – С. 1.

Мазепа, Ольга
       Ти воскресла  [Текст] : вірш про церкву / Ольга Мазепа // Відродження. – 2002. – 4 верес. – С. 4.
Фесюк, Галина.                               
         Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С.162-164.

Сагайдак Василь (22.10.1945-3.01.2006) - 75 років  від дня народження. Талановитий поет, народився у селі Добросин. Збірки «Порт», «Плекаю квіти», «Летюче стремено», «Сонетний двір», «Шипшина», «Яворові сани», «Повторення літа», «Сніданок з русалкою». Згодом ще вийшло дві книжечки Василя Сагайдака – «Так говорив Сковорода» і «Гастролі мандрівного театру».
Мойсак, Н
        Пам’яті поета [Текст] : про Василя Сагайдака / Н. Мойсак // Відродження. – 2006. – 11 лют. – С. 6.

Фесюк, Галина.                               
         Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С.190-192.
Листопад
Євгенія Зарицька (9.11.1910-5.10.1979 ) - 110 років  від дня народження. Народилася  у відомій мистецькій родині в м. Рава –Руська.  У 1938 році блискуче закінчує навчання й виїзджає до Відня. Протягом 1939-1945 років оперна співачка виступає на сценах Львова, Варшави, Рима, Неаполя, Венеції, з великим успіхом виконує українські народні і церковні пісні. Українська співачка світового значення. ЇЇ тріумфальні виступи в театрах «Ла Скала», «Ковент-Гарден», «Сан Карло», «Де ля Монне».Померла Євгенія Зарицька 5 жовтня 1979 року у своєму будинку в передмісті Парижа. Де й похована.
Фесюк, Галина.                               
         Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С.115-116.
Грудень
Кузів Степан (31.12.1940 ) -  80 років  від дня народження  . Народився в селі  Зашків, житель села Гряда. Був власним кореспондентом Львівської обласної газети «Вільна Україна». Видав дві книжки краєзнавчої літератури «Славське», «Червоноград» у 1984 та 1988 р. – дві книжки художньої прози «Травневий дощ», і «День для тебе». Автор багатьох віршів, що друкувалися в періодичній пресі : «Пролісок», «Зірниця», «На всякий випадок», «Моя любов».

Кузів, Степан
     Екологічні замальовки [Текст] : вірші / Степан Кузів // Нове життя. – 1990. – 5 черв. – С. 4.

Кузів, Степан
     Екологічні замальовки  [Текст] : вірші / Степан Кузів // Нове життя. – 1984. – 20 верес. – С. 4.

Кузів, Степан
     Олесині цукерки  [Текст] : новела  / Степан Кузів // Нове життя. – 1977. – 26 лют. – С. 3.

Кузів, Степан
    Село біля Львова  [Текст] : історія села Гряда  / Степан Кузів // Відродження. – 1994. – 14 груд. – С. 3.
Фесюк, Галина.                               
         Свічадо Жовківського краю [Текст] : Історична. Літературно — мистецька Жовківщина  в іменах / Галина Фесюк. - Львів : ПАІС, 2004. – С.140-141.



908 Славетні імена Жовківщини [Текст]: краєзнавчий календар на 2020 рік / упоряд. С. Кіх. - Жовква: ЦРБ, 2020. -  25 с.

Упорядник:
Бібліограф Жовківської  РЦБС   -    С. Кіх
Комп'ютерний набір:
Бібліограф Жовківської  РЦБС   -    С. Кіх

Для ознайомлення з повною версією  буклета запрошуємо у бібліотеку. За бажанням є можливість роздруку документа.