четвер, 28 травня 2015 р.

«Професійні навчальні поїздки : вивчення досвіду провідних бібліотек України».

27 травня 2015 року Жовківську ЦРБ для дорослих відвідали працівники бібліотек із всіх областей  України, які увійшли в групу «Альтернативна бібліотека» в рамках конкурсу «Професійні навчальні поїздки : вивчення досвіду провідних бібліотек України».  Бібліотекарі    ретельно готувалися, аби зустріти колег  в кращих українських традиціях з українською піснею. День професійного спілкування пройшов цікаво і корисно.

 Гості ознайомилися з роботою  районної  бібліотеки, їхніми напрацюваннями та цікавим досвідом.









Мікро-проект « Зустріч з традиціями, культурою та кухнею польсько- українського пограниччя».

  Мікро – проект під назвою  « Зустріч з традиціями, культурою та кухнею польсько- українського пограниччя»   реалізувався культурними осередками Жовкви і Лащова (район Томашева. Польща).





 Пропонуємо  увазі користувачів три брошури, які видані за матеріалами мікро- проекту.

«Зустріч з традиціями, культурою та кухнею польсько- українського пограниччя»




У виданні  описані різдвяні та великодні традиції на польсько – українському кордоні, в околицях Томашівського і Жовківського районів. Реалізація проекту скерована на ознайомлення зі схожістю і відмінностями їх святкових обрядів. Також вона дає можливість пригадати старшому і заохотити молодше покоління до розвитку звичаїв і  традицій.


Збірник польсько- української поезії «Написані серцем»



Брошура подає матеріали про польсько українські зустрічі митців слова. Представлено  вірші Богуслави Ланкамер, Францішки Огоновської, Агнєшки Мазуркевич – Дронжек, Галини Фесюк, Богдана Бовшика, Наталії Полоцької.


Регіональна кухня польсько – українського прикордоння.




 Кулінарні семінари, організовані в рамках проекту дали можливість дізнатися і скуштувати щоденні, а також і святкові страви регіональної кухні. В брошурі зібрані рецепти, які передавалися з покоління в покоління, перш за все в усній формі. Видавці сподіваються, що рецепти, які тут описані, багатьом нагадають смаки з дитинства, а іншим будуть натхненням, щодо дослідження кулінарних традицій регіону.



четвер, 21 травня 2015 р.

Перше знайомство з бібліотекою

 Проводячи суботні екскурсії для учнів молодших класів  Жовківської спеціальної загальноосвітньої школи- інтернату  I-III ступенів по місту  діти завітали у Жовківську ЦРБ для дорослих. Бібліотекар Тішаєва Н. Є. провела для них цікаву  подорож в країну книг.

Учні отримали уявлення про бібліотеку,  із задоволенням  розглянули експонати  у краєзнавчій кімнаті, ознайомилися з основними правилами користування бібліотекою.



четвер, 14 травня 2015 р.

Сторінками краєзнавчого календаря

Іван Гущак – душа рідної землі

Рідний краю, думами про тебе
Хлібороба зоране чоло.
Тому родить хліб під мирним небом
І заходить щастя у село…

Село Мацошин розташоване між пасмами горбів Гараю.  Воно, хоча і не дуже велике, має цікаву історію походження починаючи ще із 1368 року. Саме в такому мальовничому селі 7 травня 1930 року в сім`ї селянина народився майбутній поет Іван Васильович Гущак.
 Перші освітянські кроки Іван Гущак зробив у Мацошинській семирічній школі. Потім продовжував навчання у Нестерівській (тепер Жовківській) середній школі. Вищу освіту здобував у Львівському сільськогосподарському інституті, який закінчив у 1954 році і почав працювати агрономом.
Згодом переходить у журналістську та видавничу роботу. Співпрацює з районною газетою «Нове життя», обласною – «Вільна Україна» і республіканськими : «Комсомольське знам`я » та «Сільські вісті», з видавництвом «Каменяр» (м. Львів). Пізніше став старшим редактором видавництва «Каменяр».
Іван Гущак – активний учасник національного відродження України, боротьби за її Незалежність, Член Національної спілки письменників України, старійшина «Народної Партії». Окремі поезії письменника перекладено білоруською, російською, англійською, польською, єврейською, молдовською мовами, покладено на музику.
         Лауреат літературної премії імені Маркіяна Шашкевича та міждержавної  (СНД) – «Пісня-2001». До 15 - тиліття Незалежності України  його нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України.
Помер 9 вересня 2011 (81 рік) похований на Личаківському цвинтарі.

Бібліографічний огляд літератури :

Гущак, Іван. Злам [Текст] : Поема / Іван Гущак. – Львів : «Каменяр», 1990. – 108 с.

Відколи чайка – птах свободи
Черкнула крилами Дніпро,
Плекаєш в серці ,мій народе
У правду Віру і в Добро.

У поемі «Злам» автор відобразив своє прагнення до Свободи. Описує життя простих селян в різні періоди української історії.

Гущак, Іван. Лози Шумлять [Текст] / Іван Гущак. – Львів : Ліга – Прес, 2006. – 192 с.


Шириною тематики, проблемністю приваблює  книжка Івана Гущака – поета, прозаїка. У ній – і про складні політично – соціальні обставини на західноукраїнських землях у післявоєнні часи («Батько дизертира», «Повстанець», «Щавлик»), і твори про наше сьогодення (повісті «Аза - Аничка», «Не поле перейти», «Лози шумлять»). У серцевині усіх подій – тривога, надія, велика любов до України, жертовність заради її Свободи, Державності, гідного життя.

Гущак,  Іван. Мазепа [Текст] : Поема / Іван Гущак. – Львів : Ліга – Прес, 2004. – 102 с.



В поемі  автор розповідає про героїчну і втой же час найдраматичнішу долю івана Мазепи – гетьмана України, видатного полководця і політика свого часу. Тут можна прочитати цікаві статті «Письма Мазепи до Мотрі», «Універсали Івана Мазепи», «Лист до Стародубського полковника Івана Скоропадського», «Мазепа. Родовід». Книга проілюстрована талановитою художницею Оксаною Мазур.

Гущак, Іван. На вістрі тривоги [Текст] : Поезії / Іван Гущак. – К. : Український письменник, 1998. – 182 с.


 Книга відомого українського поета має жанрово – тематичні розділи : «Надломлена віть», «Знак добра», «Криниця душі». Тут і поезії, пройняті духом боротьби за незалежність і у далекому минулому (образи Хмельницького, Підкови, Калнишевського), і нинішні тривоги з вірою в щасливе майбутнє рідного краю. Завершують книгу вірші про любов,  про красу людської душі, пейзажні картини.


Гущак, Іван. Під знаком добра [Текст] : Поезії / Іван Гущак. – К. : «Радянський письменник», 1987. – 134 с.



« Ми зростали під знаком добра
Падав сніг нам
І цвів одквітав…
За прожите життя
Звітувати пора».

Збірка поета складається з розділів «Доземний уклін» - поезії, в яких переплелась історія з сучасністю; «Калини жар» - переважно інтимна та пейзажна лірика. Завершує розділ «Сільська околиця» - роздуми про любов до рідного краю і народу.

Гущак,  Іван. Плеяда заборонена, призабута [Текст] : Книга третя. Покликані історією. – Львів : Ліга – Прес, 2002. – 212 с.


 У книзі третій «Плеяди забороненої, призабутої»автор продовжує розмову про невідоме у відомих, покликаних історією на боротьбу за Національне відродження України, її державність. У розділах «Перші серед перших», «На Олімпі і поза ним» «Квартет славних маестро» - про поета, правозахисника. Вченого Миколу Руденка, рухівця В`ячеслава Чорновола, письменників Олеся Гончара, Миколу Жулинського, Володимира Яворівського, композиторів Станіслава Людкевича, Миколу Колесси, Анатолія Кос – Анатольського, Богдана Янівського, художника Володимира Патика, скульптора Василя Гурмака. Завершують книгу розділи «Невідоме у призабутих», «З власного архіву», у якому – виїмки з щоденника, про свої і чужі ювілеї…

Для зацікавлених українознавством, широкого кола користувачів.
“Всяк до серденька матері горнеться” 


Для користувачів які завітали 8 травня у Жовківську ЦРБ для дорослих  проводились інформхвилинки: “Всяк до серденька матері горнеться”, які присвячувалися  Дню матері.


четвер, 7 травня 2015 р.

Всіх пам`ятаємо і мертвих і живих

7 травня 2015 року в Жовківській ЦРБ було оформлено книжково – ілюстративну виставку та проведено бесіду -  спомин під назвою  «Всіх пам`ятаємо і мертвих і живих» до вшанування 70 – річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70 – річниці завершення Другої світової війни.




Коротка історична довідка

Дру́га світова́ війна́ — наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 і тривала 2 194 дні[1] до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японії перед союзними державами. Друга світова війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна (80 % населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн.
Датою початку війни прийнято вважати 1 вересня 1939 року, коли Німеччина розпочала окупацію Польщі, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз. Велика Британія та Франція оголосили війну Німеччині через два дні, що дозволяє вважати початком світової війни саме цю дату. Інші дати, що розглядаються деякими авторами як дати початку війни: початок японської інтервенції в Манчжурію 13 вересня 1931, початок другої японсько-китайської війни 7 липня 1937 року та початок угорсько-української війни[2] 14 березня 1939 року.

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3 – 4 млн. військових і підпільників.



 Понад 5 млн. цивільних загинуло через окупаційний терео та голод в тилу. До 5 млн. жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. 



Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8 – 10 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд. тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій пострадало понад 700 міст та містечок,  5, 6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.
Нова традиція святкування 8 і 9 травня
Мак – це символ пам`яті

Україна розпочинає нову традицію святкування 8 і 9 травня в європейському дусі пам`яті та примирення. Символом цих днів є червоний мак. Про це йдеться в Указі Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70 – річниці перемоги над фашизмом у Європі та 70 – річниці завершення Другої світової війни» і Законі «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років».
Мак – це символ пам`яті жертв війни в Україні – вперше використали торік. За ініціативи Українського інституту національної пам`яті та Національної телекомпанії України розроблено графічне зображення, що є своєрідною алюзією : з одного боку – це квітка маку, а з іншого – кривавий слід від кулі.
Квітка маку в українській міфології має дуже багато значень. Це – символ сонця, безконечності буття і життєвої скороминущості, краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили,  а  також хлопця – козака, крові, смерті. Квітка часто згадується в народних піснях та думах. Особливо козацької доби, Образ маку нерідко символізує козака, котрий героїчно загинув. Боронячи Україну.

Україна. Президент.
    Про заходи з відзначення у 2015 році 70 – ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70 – ї річниці завершення Другої світової війни [Текст] : указ від 24 берез. 2015 р. № 169 / 2015 // Уряд. Кур`єр. – 2015. – 26 берез. – С. 7.

Коваленко, Ірина. Мак – це символ пам`яті [Текст] : нова традиція святкування 8 і 9 травня / Ірина Коваленко // Експрес. – 2015. – 7 – 14 трав. – С. 11.


вівторок, 5 травня 2015 р.

Українські Січові Стрільці : визвольна ідея і збройний чин

Гей, видно село, широке село під горою,
Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою.
Іде, іде військо крізь широке поле,
Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи!
                                      (Л. Лепкий)
Щоб вшанувати  пам'ять Українських Січових Стрільців, пройтися   минулим і важким історичним часом, який був не легкий для тих людей, які боролися за волю України у Жовківській  ЦРБ було проведено огляд літератури «Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері-України».


Історія України... Забуті імена, викреслені з пам'яті цілі сторінки, зруйновані могили, поламані хрести, понищені церкви. Сьогодні ми хочемо воскресити в пам'яті одну із забутих сторінок нашої історії — про українських січових стрільців.
Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері-України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – життя. Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава. Вони гордо і мужньо підняли національні синьо-жовті знамена, ідучи визволяти з 300-літньої неволі Російської імперії своїх наддніпрянських братів-українців. До цього їх кликали віра, надія, синівська любов. Вони були патріотичними і сміливими, щирими і чесними. Майже роздягнені, босі і голодні, вони, як свідчать очевидці, не вчинили жодного мародерства.

Стрільці - це наша гордість, і наша честь, наша слава.

То хто ж вони, Українські Січові Стрільці Української Галицької Армії, мужні сини і дочки України? Звідки почалася їхня слава, мученицька історія? Звідки почалася вірність присязі, мужність, нескореність, патріотизм і сила?

Мала фотоенциклопедія Українських січових стрільців [Текст] . – Львів : Галицька видавнича спілка, 2004. – 128 с., 311 фото.



За матеріалами Бродівського історико-краєзнавчого музею; у виданні зібрано 311 історичних фотографій українського національного військового формування Австро-Угорської імперії - Українських Січових Стрільців, на яких зображено більше 1000 відомих і невідомих учасників історичних подій. Наведені довідки про учасників Легіону УСС та його історичний шлях. Видання може бути корисним для наукових працівників та усіх зацікавлених цим періодом історії України.


Святослав, Липовецький.  "Обличчя звитяги (Стрілецькі світлини)"[Текст] / Святослав Липовецький. -  Львів, Видавнича компанія "АРС", 2012 р. -  96 с.: іл..



Видання вперше пропонує читачеві широку підбірку фотографій із Віденського (нині Бродівського) архіву УСС. Окрім більш 100 оригінальних світлин, у книзі вміщено біографічні довідки вояків, цікаві зразки документів, спогадів та стрілецьких поезій.

Українські Січові Стрільці, 1914-1920 [Текст ]. – Львів : Слово , 1991.– 160с.


 Фотоальбом, який побачив світ у Львові 1935 року і був підготовлений на відзначення двадцятирічного ювілею створення УСС, містить унікальні фотографії, що супроводжуються детальними науковими коментарями. Ілюстрації дають змогу ознайомитись не тільки з героїчними змаганнями УСС, але й суворими буднями борців за незалежність України.



Хома, Іван. Січові Стрільці. Створення, військово – політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917 – 1919 рр [Текст] / Іван Хома. – К. : Наш час, 2011. – 104 с. : іл..


Книгу присвячено військовому формуванню Січових Стрільців, яке було створене і діяло у складі українських армій за Центральної Ради, Гетьманату та Директорії в 1917—1919 pp. На основі багатого історіографічного і джерельного матеріалу висвітлено створення, організацію командної вертикалі, структуру та всі реорганізаційні процеси. Приділено увагу військово-політичним подіям, які безпосередньо та опосередковано відбувалися за участі стрілецтва і були з ним пов'язані. Розглянуто участь стрільців у боротьбі проти збройної агресії більшовицької Росії, а також протистоянні з російською білогвардійською армією генерала А. Денікіна. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією України.