Сторінками краєзнавчого календаря

Йов  Кондзелевич – художник із Жовкви.

«Йов Кондзелевич належить

До кола найбільших новаторів

За тисячолітню історію

Української ікони»

(Дмитро Степовик, доктор мистецтвознавства)

В історії українського образотворчого мистецтва особливе місце посідає період між 90 – ми роками XVII – 40 – ми роками XVIII ст. То був час могутніх творчих поривань, героїчних дерзань. Вершиною українського живопису є творчість видатного представника Жовківської школи малярства – Йова Кондзелевича. Рядки його біографії дуже скупі, мало дослідженні, але місто Жовква пишається цим видатним майстром пензля, нашим земляком.

Йов Кондзелевич – народився 1667 року в м. Жовква під Львовом. На той час у місті містився польський королівський двір Яна Собєського і при ньому діяла одна з кращих у Європі школа живопису. В ній Кондзелевич проходив складну науку малюнка і композиції. В молоді літа Кондзелевич переїхав на Волинь, до самої смерті жив у Луцьку (де він, можливо, викладав у братській школі), а головним чином — у Білостоцькому монастирі, який засновано у 1636 році луцьким земельним писарем Семеном Гуревичем Воютинським. До XVIII століття цей монастир вважався оплотом православ'я і був єпископською резиденцією. При монастирі існувало училище для дітей. І все ж, основним його заняттям  був іконопис, хоча є деякі намагання приписати йому ряд портретів. В 1710 році в акті обрання єпископа на Луцьку православну кафедру він згадується як ігумен Луцького Хресто-Воздвиженського братства, а в 1713 році його повторно обирають на цю посаду.

Одним із найперших творів митця вважають фрагменти іконостаса Білостоцького монастиря, що складаються із зображень шести апостолів та ікони «Успіння Богородиці».

Іконостас Білостоцького монастиря,

Також Йову Кондзелевичу можливо належить авторство ще двох ікон — «Богородиця-Замилування» та «Зішестя Святого Духа» створенних в 1690-тих рр., які знаходяться в церкві Св. Михаїла в с. Білосток (колишній Білостоцький монастир). У 1696 р. Кондзелевич виконує кіот для Чудотворної ікони Загорівської Божої Матерів для Загорівського монастиря на території Волині із зображеннями «Іоакима та Анни», «Старозаповітньої Трійці», «Хрещення в Йордані», «Мучениці Варвари», «Мучениці Катерини» та «Спаса Нерукотворного» (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького).

Загорівський монастир

Хрещення в Йордані

Успіння Божої Матері

 В 1698–1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скита Манявського. У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою Богородчанський іконостас.  У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий як Вощатинський іконостас), де його пензлю, на думку Бориса Возницького, належить дияконські двері із зображенням Архістратига Михаїла та Ангела-Охоронця, ікони «Різдво Богородиці», «Введення в храм» та «Нерукотворний Спас».

Нерукотворний спас

Останньою згадкою про Йова Кондзелевича, що дає можливість приблизно визначити час його смерті, є інвентар монастиря в місті Дубно, датований 27 січня 1748 року, де йдеться про намісні ікони «руки небіжчика Йова» з іконостаса в монастирській церкві Св. Георгія.[9]. Таким чином можна припустити, що Йов Кондзелевич помер десь між 24 травня 1740 року і 27 січня 1748 року, проживши понад 73 роки багатого на події та мистецькі звершення життя.

ЛІТЕРАТУРА:

Мистецтво України [Текст]. – К, 1997. – С. 314.

Островський, Г. Художні музеї Львова [Текст] / Г.Островський. – Львів, 1978. – 211с.

Український Рафаель [Текст] : про Й. Конзелевича // Відродження. – 1997. – 29 січ. – с. 3.

Козоріз, О. життя і творчість Йова Кондзелевича [Текст] / О. Козоріз // Відродження. – 1991. – 19 лют. – с. 2.