Дорогі наші бібліотечні Друзі! Сьогодні весь світ святкує  міжнародний День сміху. Отож, давайте забудемо трохи про всі проблеми та хвороби, організуємо собі позитивний і веселий день!

Зануримося в давнину і дізнаймося про історію та традиції свята.

В Україні найвеселіше святкування 1 квітня кожен рік проходить в "столиці гумору" - приморській Одесі. Там влаштовується масштабний фестиваль жартів, проходять концерти, ярмарки та проводяться найрізноманітніші конкурси. По всьому місту люди гуляють з дітьми, скрізь продають смакоту, кульки і сувеніри. В інших українських містах особливого галасу на День сміху не влаштовують, але також всі бажаючі проводять виступи, вечірки і ставлять різні розважальні програми. Величезну популярність День сміху знайшов у 18 столітті завдяки англійцям, шотландцям і французам, які поширили це свято в своїх колоніях. За традицією, в це свято всі жартували один над одним, а також давали безглузді доручення, наприклад, знайти і принести солодкий оцет.

Для того, щоб ознайомити Вас  із  літературною творчістю українських гумористів пропоную переглянути Вам бібліографічний огляд літератури «Гумор в українській літературі ».

Вишня, Остап

   Мисливські усмішки[Текст]/ Остап Вишня. – К. : Фоліо, 2012. – 324с.

Остап Вишня (1889 - 1956) - відомий український письменник. Він писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільшої слави зазнав як гуморист і сатирик. Його "Мисливські усмішки" вже понад півсторіччя веселять читачів - читати їх без сміху неможливо. Найкраще твори Вишні характеризував письменник Олесь Гончар: "Мабуть з часів Котляревського не сміялась Україна таким же життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні". Герой "Мисливських усмішок", який і є оповідачем, - трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому - здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього - не трофей, а спілкування з природою. І головне для нього - не трофей, а спілкування з природою. Нариси і фейлетони з циклів "Зенітка" і "Весна-красна", що увійшли до книжки, також іскряться неповторним "вишневим" гумором.

Вишня, Остап

      Вишневі  усмішки[Текст]/ Остап Вишня. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 416с.

Твори відомого українського сатирика і гумориста Остапа Вишні тішать нас уже понад півсторіччя — читати їх без сміху просто неможливо. Гумор письменника дуже близький до народного анекдоту. Присутній в «усмішках» мудрий, завжди іронічно­усміхнений оповідач вживає «соковиту» народну мову, вдається до лаконічних народних жартів і фразеологізмів. До книжки увійшли найкращі «усмішки» Остапа Вишні. Цікаво, що багато з описаного актуальне і зараз.

Глазовий, Павло

    Гуморески [Текст] / Павло Глазовий. – К. : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2007. – 336с.

Павло Глазовий – видатний український гуморист, автор багатьох веселих оповідок, законодавець сміху та доброго настрою. Його тонкі та влучні гуморески передають вдачу та самобутність українців та так майстерно, що не сміятись просто неможливо. «Гуморески» - збірка жартівливих віршових творів автора на всі випадки життя. На сторінках видання Ви знайдете кумедні ситуації з життя кумів, шкільних друзів, свекрухи та невістки, «тяжкої» долі приймака, сімейних перипетій та ще багато цікавого. Герої гуморесок – то дзеркало українського народу, лише читаючи такі твори можна по-справжньому відчути дух простого буденного життя українців, їх бажання, вдачу, мрії та стремління. Віршові замальовки читаються дуже легко, в них немає ні краплини жорстокості, це справжня добра чуттєва сатира. Особливість гуморесок Глазового – їх повна універсальність. Попри те, що більшість віршів розраховані на дорослу аудиторію, діти також читають їх з превеликим задоволенням. Бо гуморески повчають, показують, що - «добре», а що - «погано», виховують найкращі людські якості. І в цьому справжній геній автора!

Глазовий, Павло

   Дорослі  гуморески і байки[Текст] / Павло Глазовий. – К. :Видавець Стебеляк, 2007. – 320с.

В книжку зібрані пікантні гуморески та байки від класика українського гумору Павла Глазового. Кожна з них - це гостра і влучна шпичка в людські вади та «згубні» пристрасті, які споконвіку ловлять людей в свої сіті та й далі багатьох спіймають. 

Довженко, Сергій

       Гумор народів світу ![Текст] : Гуморески, анекдоти / Сергій Довженко. – К. : Друкарський двір Олега Федорова, 2015. – 72с.

Збірка гуморесок киянина Сергія Довженка. Читач знайде в книжці дві сотні веселих віршів та анекдотів.

Дробот, Леонід

   Усміхнися, Україно! Кумівські частівки[Текст] : Сатира та гумор/ Леонід Дробот . – К. : Дніпро, 2006. – 464с.

Чотиривірші Леоніда Дробота — ці коштовні перлинки, розсипані щедрою рукою автора на безмежному українському літературному полі, додадуть читачеві веселого настрою, оптимізму, снаги і віри у невичерпність творчого таланту нашого народу.

Насипаний, Віктор

     Краєм вуха[Текст] : віршовані гуморески / Віктор Насипаний. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. - 80 с.

У  книжці гумору автора з Тернополя Віктора Насипаного ви знайдете чимало веселих мініатюр та гуморесок для душі. Добрий галицький гумор завжди є запорукою гарного настрою і чудового самопочуття.
Для широкого кола читачів.

Олійник, Степан

    Гуморески [Текст] /Степан Олійник. – К. : ФОП Стебеляк, 2011. – 320с.

Магнетизм добра й мудрості автора, світло в його очах і якась особлива, м'яка посмішка створювали поле, в яке неодмінно хотілось потрапити. Де б він не з'являвся, завжди ставав центром уваги. Не дивно, що ще за життя Сміхотворця, не зважаючи на складнощі тих часів. більшість його творів увійшли до класики українського гумору.

Сенчило, Микола

       Гуморески [Текст]: Вибране/ Сенчило Микола – Лубни: Комунальне видавництво «Лубни», 2019.- 236с.

«Гуморески» - нова збірка гумору та сатири члена Національної спілки письменників України Миколи Сенчила.   Автор дошкульно висміює вади нашого суспільства, особливо чиновників. Гумор поета – не злий, доброзичливий, з вірою в краще майбутнє України! До збірки «Гуморески» увійшли кращі твори з попередніх збірок минулих років, так і сьогодення.

Страшенко, Ольга

    Світ урятувався, бо сміявся [Текст] : гуморески, билиці, спогади (порція перша). / Ольга Страшенко  – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. – 176 с.

У новій посмертній книзі відомої сучасної української письменниці Ольги Страшенко, авторки кількох поетичних збірок, перекладів, прози та драматургії, представлено частину її гумористичного прозового доробку. Тематика гуморесок, билиць, спогадів різноманітна, актуальна – від політики до мистецьких і побутових проблем. Гумористичні замальовки написано в дусі класичної української школи, вони сюжетні та яскраві, зі значним ліричним струменем. Книгу гуморесок, билиць, спогадів адресовано освітянам, учням старших класів, студентам, науковцям-літературознавцям, а також широкому колу читачів.

Українська байка! [Текст] . – Харків : Фоліо, 2014. – 334 с. – (Шкільна бібліотека української та світової літератури).

У книжці українська байка в її кращих зразках – у творчості Г. Сковороди,

П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л. Глібова, М. Старицького,Б. Грінченка.Овіяні народною мудрістю , байки українських письменників в алег ричних образах висміювали несправедливість суддів, зажерливість та хабарництво чиновників, необмежену панську сваволю, із співчуттям зображували безправне становище бідняків, їхні мрії та надії на краще життя, вихваляли кмітливість і дотепну вдачу українського народу. В  цьому їх сила і незгасна, невмируща життєвість.

   УкраЇнський гумор та сатира[Текст]. – К. :Національний книжковий проект, 2013. – 352с.

До видання увійшли вибрані поетичні та прозові твори як класиків українського письменства від епохи бароко до XX сторіччя, так і сучасних письменників, які репрезентують найкращі зразки українського літературного гумору і сатири. Добір текстів обумовлений логікою розвитку літературного процесу, а також шкільною програмою з української літератури та рекомендаціями з по-закласного читання. Додаток до прочитаного містить біографічні й літературознавчі матеріали, що допоможуть читачеві ґрунтовніше ознайомитися з особливостями розвитку українського гумору і сатири.

Укладач бібліограф Софія Кіх

Дорогі користувачі та учасники групи! Продовжуємо знайомити Вас із новими надходженнями літератури  в бібліотеку. До Вашої уваги чотири цікавих книги про видатних особистостей, які своїм талантом та вміннями стали відомими світу. Наразі тільки інформуємо, а після закінчення карантину запрошуємо в бібліотеку! Книги чекають на Вас!

Гільєм, Балаге

       Мессі [Текст] / Балаге Гільєм. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 728 с.

Сьогодні Мессі — володар «Золотого м’яча» і «Золотого бутса», «новий» Марадона, один із найрезультативніших гравців ФК «Барселона» та найкращий гравець сучасності... А починав він як сором’язливий, проте амбіційний хлопець з дефіцитом гормона росту та слабкими фізичними даними. Вже у юному віці він творив щось неймовірне на футбольному полі та обходив гравців, старших за нього. А ще «Блоха», як прозвали Мессі, понад усе мріяв грати у професійний футбол. Заради своєї мети йому довелося емігрувати, розлучитися з сім’єю, пройти дорогий курс лікування, пережити чимало травм та цькування преси, щоб стати тим, ким він є — найкращим футболістом світу.  Ґільєм Балаґе, зібравши коментарі впливових людей зі світу футболу, привідкриває завісу, яким насправді був у житті та футболі Ліонель Мессі, вихідець з бідних кварталів аргентинського містечка Розаріо, якого охрестили генієм футболу.

 

Кравчук, Володимир

           Щоденник вокаліста [Текст] / Володимир Кравчук . – Львів : Апріорі, 2017. – 184 с.

У пропонованому мемуарному видані автор, співак (баритон) Володимир Володимирович Кравчук (1967-2005), уродженець Рівного, випускник Рівненського державного інституту культури (1990, диригентсько-хорове відділення) і Київської національної музичної академії П. І.Чайковського (1995, сольний спів), викладач музично-педагогічного факультету інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету (1995-2005), описує певні моменти періоду свого навчання в Рівненському державному інституті культури (1986-1990), Харківському національному університеті мистецтв імені І. Котляревського (1990-1992). На сторінках щоденника постає образ молодої особистості , від природи наділеної яскравими музичними даними, яка торує нелегкий шлях свого становлення як професійного співака, зустрічаючи на цьому шляху талановитих педагогів, митців, людей, пов’язаних з духовним відродженням України.

Пастух, Роман

     Велет із Нагуєвич [Текст] : До  160- річчя від дня народження Івана Франка / Роман  Пастух. – Дрогобич : Посвіт, 2016. – 240 с.

Пан Роман Пастух , народився в с. Уголні на Стрийщині, зараз проживає у м. Дрогобичі. Він є членом Національних Спілок журналістів (1977), письменників (2004), краєзнавців України (2011). Автор історико-краєзнавчих, документальних, публіцистичних, поетичних книг та буклетів. До 160-річчя І.Я. Франка вийшли з друку дві книги Р.Пастуха «Велет із Нагуєвич» та «Франко здалека і зблизька».  У книзі «Велет із Нагуєвич» Роман Пастух розповів про багатогранну і розмаїту творчість, політичну, культурно-громадську діяльність і сімейне життя великого сина землі української Івана  Яковича Франка.

Форд, Генрі

     Моє життя та боротьба[Текст] / Генрі Форд.- К. : Наш формат, 2015. – 344 с.

Ця книга – це  знайомство  з дуже цікавою,   мислячою людиною, вдалого інженера, персоною в історії виробництва автомобілів, винахідника конвеєра і багато іншого - Генрі Форда! Книгу «Моє життя та робота» Генрі Форда можна умовно поділити на 3 основні розділи, в яких він ретельно та глибоко висвітлює свої думки, факти та досягнення: Бізнес. Виробництво. Суспільство. Генрі Форд пройшов хоч і не простий шлях, зате насичений і цікавий, від створення ідеї до масового виробництва автомобіля. Від певного шоку ринкових відносин, до створення нових ділових та виробничих ідеалів та правил, які б рухали виробництво в прогресивному напрямку. Від марнотратних засобів вирішення питань, до оптимізації.
Його погляди будувались на здоровому глузді та великому досвіді. Можна назвати їх фундаментальними, бо це основи основ. Головною своєю метою він вбачав у служінні людям. А це по суті являється фундаментом цілого людства. Він вбачав в цьому свій поклик та призначення.
І саме така, коректна, реалістична та насичена поштовхом Мотивація Бізнесу і повинна бути. Виробництво для споживання, а не навпаки. «Ми живемо не задля заробляння грошей, а задля самого життя. І Людина, як індивід, важливіша за будь-які гроші, бо люди є рушійною силою у вирішені покладених на людство завдань. А реальне багатство це те, що ми маємо зробити ще краще ніж це є зараз».

Книга для широкого кола читача, але все ж таки її просто must read всім підприємцям, які займаються виробництвом товарів або наданням послуг! Бо там ви знайдете багато корисного досвіду управлінських принципів, ідеологічних міркувань та конструктивні способи мислення! А також коректну мотивацію для бізнесу!

 

Театр високої майстерності

До 100-річчя відкриття Національного академічного

драматичного театру ім. Івана Франка

 Щорічно 27 березня ми вшановуємо Всесвітній або Міжнародний день театру,  як надбання культури і вшанування всіх робітників театрального мистецтва.У 2020 році Україна відзначає 100 річчя відкриття Національного академічного

драматичного театру ім. Івана Франка. Отож, давайте заглянемо у закулісне життя театру…

Інформаційно бібліографічний пошук

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка під керівництвом генерального директора-художнього керівника, народного артиста України Михайла Захаревича — по праву вважається Першою сценою України, яка у 2020 році святкує 100-річчя від дня заснування. 

Непростими, сповненими мистецьких шукань були роки становлення театру, що розпочав свою діяльність 1920 року у Вінниці. Перші кроки створення театру відбулися ще 1919 року, що є символічним для франківців, адже поява Першої сцени України співпала у часі з об’єднанням Лівобережної та Правобережної України, підписанням Акту Злуки. У складних перипетіях 1919 року, коли Україну перетинало кілька фронтів громадянської війни, з колишніх акторів «Молодого театру» склалася нова трупа під керівництвом Гната Юри. Сюди увійшли Олексій Ватуля, Кость Кошевський, Олександр Юрський, Поліна Самійленко, Олімпіада Добровольська, і кілька артистів з інших театрів, серед яких зокрема був Семен Семдор. Гастролюючи у Кам’янці-Подільському, трупа зустрілася з Новим львівським театром під орудою Амвросія Бучми. 

Об’єднавшись, колективи утворили театр імені Івана Франка і 28 січня 1920 року в місті Вінниця зіграли першу виставу («Гріх» за Володимиром Винниченком). Ця дата вважається офіційною датою заснування театру імені Івана Франка. Театр імені Івана Франка очолив видатний український режисер, театральний діяч, актор Гнат Юра.  З 1926 року театр імені Івана Франка працює в Києві.

У 1978–2001 рр. театр очолював Сергій Володимирович Данченко. Йому належить розробка поняття «Національний театр». Театр Високого Стилю, де відверта театральність, вишуканий смак виступають в єдиному синтезі із справжньою народністю. За двадцять три роки керування Сергій Данченко вивів український театр на європейський рівень, примусив говорити про нього в контексті світового, виховав не одне покоління акторів — особистостей, що сьогодні є гордістю національної культури. 

З 2001 по 2012 роки театр очолював Митець, неординарна творча особистість, актор безмежного діапазону Богдан Ступка. Прагнучи розширити художню палітру, він запрошував на постановки режисерів із діаметрально-протилежними творчими засадами, театральними школами. З театром співпрацювали режисери з Польщі, Грузії, Канади. Відкрилася експериментальна сцена — Театр у фойє, яка репрезентувала творчі пошуки молодих режисерів, акторів, сценографів, драматургів.  

У 2012–2017 рр. — художнім керівником театру був Станіслав Мойсеєв. З 2017 року генеральним директором-художнім керівником театру є Михайло Захаревич, який з 1992 року працював генеральним директором колективу франківців. 

Сьогодні в репертуарі театру понад 50 назв, які репрезентують національну спадщину, світову класику, сучасну драматургію. На Основній сцені з успіхом йдуть вистави: «Перехресні стежки» І. Франка, «Річард ІІІ», «Коріолан» В. Шекспіра, «Поминальна молитва» Г. Горіна, «Швейк» Я. Гашека, «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-Левицького, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Наталка Полтавка» І. Котляревського, ««Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка, «Весілля Фігаро» Бомарше, «Грек Зорба» Н. Казандзакіса та ін.

Національний театр імені Івана Франка неодноразово представляв українське сценічне мистецтво на численних міжнародних фестивалях, театральних форумах, гастрольних турне.

Для франківців однією з постійних ланок діяльності є участь у різного роду благодійних проектах. Театр зіграв чимало вистав на підтримку нашої армії, воїнів та ветеранів АТО, дітей сиріт, переселенців та митців, які потребують моральної та матеріальної підтримки. Починаючи з перших днів АТО концертні бригади франківців провели численні творчі зустрічі та концерти в шпиталях, військових частинах.

Театр імені Івана Франка завжди був і залишається в авангарді передових ідей у справі розвитку високої духовності, національної гідності нашого народу.  

Рекомендований список літератури

Вергеліс О. А.

Українська драма [Текст] : епізоди / О. А. Вергеліс ; відп. за вип. Ю. Ковальський ; ред. Ю. Попсуєнко. – Київ : Радуга, 2016. – 455 с.

Вергелис О.

 Билет на вчерашний спектакль: этюды в ностальгических тонах [Текст]  / О. Вергелис. – Киев : Laurus, 2012. – 365 с.

Гайдабура В.

Театральні автографи часу [Текст]  / В. Гайдабура. – Київ : Факт, 2007. – 292 с.

Гайдабура В.

Фрагмент евакуаційної екстреми. З історії Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. 1941–1944 роки [Текст] / Валерій Гайдабура // Мистецтвознавство України : зб. наук. пр. / Ін-т пробл. сучасн. мистецтва НАМ України ; редкол. : А. Чабан (голова) та ін. ; ред.-упоряд. Ю. Іванченко. – Київ,

2005. – Вип. 5. – С. 145–153.

Жежера В. М.

Микола Яковченко [Текст]  / В. Жежера. – Київ : Муз. Україна, 2011. – 240 с.

Кисельов Й.

Поетеса української сцени : життя і творчість народної артистки Наталії Ужвій [Текст] / Й. Кисельов. – Київ : Мистецтво, 1987. – 186 с.

Коломієць Р.

Пристрасті за Богданом (Богдан Ступка) [Текст]  : літ. - худож. вид. / Р. Коломієць. – Київ : Факт, 2006. – 416 с.

Коломієць Р.

Франківці: театр і час, митець і влада, душа і сцена [Текст] / Р. Коломієць ; ред. В. Гайдабура. – Київ : Сабат, 1995. – 301 с.

Кононенко В. І.

    Долі та ролі [Текст] / В. І. Кононенко. – Київ : Мистецтво, 2010. – 160 с.

Мельниченко В.

Майстер (Богдан Ступка) [Текст]  / В. Мельниченко. – Київ : Либідь, 2005. – 392 с.

Мельниченко В. Театральний тандем (Феномен

Данченка-Ступки) [Текст] / В. Мельниченко. – Львів : Акад. експрес, 2000. – 192 с.

Нариси з історії театрального мистецтва України XX століття [Текст] / редкол. : В. Сидоренко (голова) та ін. ; Ін-т пробл. сучасн. мистецтва НАМ України. – Київ : Інтертехнологія, 2006. – 1054 с.

Український театр XX століття: антологія вистав [Текст] / за заг. ред.

М. Гринишиної ; Ін-т пробл. сучасн. мистецтва НАМ України. – Київ : Фенікс, 2012. – 944 с.

Українські обличчя кіно і театру [Текст]  / упоряд. Л. Брюховецька. –

Київ : Задруга, 2012. – 528 с.

Укладач бібліограф Софія Кіх

Біблія – сила, яка сформувала світ

2020 рік оголошено всесвітнім роком БІБЛІЇ. Ми живемо у світі, що потопає в проблемах, хворобах, мільйони людей страждають від голоду. Сьогодні наше життя сповнене суперечностей. Біблія справді є Божим Словом. Читаючи її ви зрозумієте, що тільки Біблія вказує на те, як розв’язати людські проблеми. Однак спочатку розгляньмо декілька фактів, які самі по собі роблять Біблію гідною нашої уваги.

Інформаційно - бібліографічний пошук

Біблія - ​​дивовижна книга хоча б тому, що ось уже понад 2 000 років є твором, найбільш затребуваним людством. Інтерес до Святого Письма не згасає без будь-якої реклами і нікого зі своїх читачів воно не залишає байдужим. Слово «Біблія» походить від давньогрецького «βύβλος» - «папірус, книга». Переважна більшість книг має назву, але Біблія в назві не потребує. Всі люди на землі просто говорять «книга» і їхні співрозмовники відразу розуміють, що мова йде про «Книгу книг».

Біблія є найпродаванішою і найрозповсюджуванішою книгою в історії: загальна кількість її примірників, проданих з 1851 року, перевершує 5 мільярдів книг. За оцінками Гіннеса, за останні 3 тисячі років було продано близько 5 трильйонів примірників цієї Книги книг, хоча точне число встановити неможливо. Приблизно 100 мільйонів копій продають щорічно, завдяки чому Біблія продовжує лідирувати в списку світових бестселерів серед нехудожньої літератури. Вона зрозуміла для всіх людей, бо  правдиво розповідає про реальних осіб та їхні стосунки з іншими людьми і з Богом.

Друкарські верстати були винайдені і удосконалювалися в першу чергу заради видання Біблії! У 1 300 році вартість рукописної книги дорівнювала вартості замка. Друковані в 1 500 році видання коштували, як упряжка породистих коней, а в 1 700 - вже як пара гарного взуття. Нарешті, до 1900 року вартість Біблії досягла ціни декількох десятків яєць і Святе Письмо стало доступним кожному. Над текстами Святого Письма з XV століття до Різдва Христового по I століття після Різдва Христового, тобто протягом 1600 років, працювали понад сорок осіб багато з яких навіть не знали один одного. При цьому в Біблії немає очевидних розбіжностей або невідповідностей.

Біблія повністю або частково перекладена на 2 377 мов і діалектів, а повністю видана вже на 422 мовах (за даними Німецького Біблійного товариства на початок 2005 року). Навіть сліпі можуть читати Святу Книгу шрифтом Брайля на 84 мовах, а для неписьменних і зайнятих людей випускаються аудіо-версії Біблії.

Біблія складається з двох великих розділів: Старого і Нового Завітів. Старий Завіт містить 39 канонічних, тобто визнаних Церквою, книг, а Новий Завіт - 27. Ще 11 книг Старого Завіту в церковний канон не входять, але в слов'янській Біблії присутні. На глави Біблію поділив Кентерберійський єпископ Стефан Ленгтон в XIII столітті, а на вірші в XVI столітті французький друкар Роберт Етьєн, після чого Біблія набула сучасного вигляду і зручності цитування (книга: глава: вірш).

У 1947 році були виявлені Кумранські сувої Біблії, що датуються I століттям. При звірянні з Бібліями X століття вчені виявили, що за тисячу років Біблія не зазнала жодних серйозних змін, які б впливали на її зміст, в той час як багато інших творів з плином часу при переписуванні помітно змінювалися. 

Найменша Біблія (Новий Завіт) була надрукована в кінці XIX століття за допомогою методу фотомеханічного зменшення. В результаті книга вийшла розміром 1,9 * 1,6 см, і товщиною менше 1 см. В обкладинку кожної Біблії було вкладено маленьке збільшувальне скло, щоб читати текст.

   Найдорожчою Біблією вважається Біблія німецького першодрукаря Йоганна Гутенберга, що вийшла в 1456 році. Гутенбергом було надруковано 180 примірників Біблії з яких збереглася лише 21 книга. Різні екземпляри її оцінюють від 25 до 35 млн доларів. 

Найбільшу Біблію в світі виготовив за два роки тесля з Лос-Анджелеса (Каліфорнія, США) Луїс Вейнай. Для свого примірника Біблії Короля Якова він використовував попередньо виготовлений саморобний друкарський прес. Висота книги склала 110,5 сантиметрів, ширина у відкритому вигляді 249 сантиметрів, а вага 496 кілограмів.

Біблія є найбільш переслідуваною книгою. За всю історію не відомо творів, проти яких видавалися б закони, за порушення яких призначалася смертельна кара. Наприклад, в Північній Кореї за читання Біблії можуть стратити. У Радянському Союзі Біблії насильно вилучалися у населення, а ті, у кого екземпляри були виявлені, могли зазнати репресій.

Біблійні вислови, які стали крилатими

Українська мова багата на крилаті вислови. Значна їх кількість була запозичена із         Біблії. Саме вивчаючи Біблію, ми поринаємо в море образної мови, збагачуємо себе, своє мовлення, розкриваємо для себе таємниці історії, релігії, біблійних притч і переказів.

Випити гірку чашу

Образ чаші страждання (гіркої чаші) зустрічається в Євангелії. Вживається він у значенні: перетерпіти всі випробування, всі неприємності, яка б не була важка справа, виконати її до кінця (Пс. 74 (75): 9).

Внести свою лепту

Лепта — це дрібна монета у Стародавній Греції. Багаті люди часто жертвували у скарбницю Єрусалимського храму. Щедрі внески багатих, які жертвують, не зменшуючи свого статку, протиставлені скромному внеску бідної вдови. Вона віддала все, що мала, — дві лепти (Мк. 12:41–44).

Вовк в овечій шкурі

Мало не дві тисячі років тому склався цей вираз і вперше був зафіксований у Євангелії: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас в одежі овечій, а всередині — хижі вовки». Вовк в овечій шкурі — це заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності (Мт. 7:15).

Закопати талант у землю

В Євангелії від Матвія, 25:14–30, читаємо про чоловіка, який кудись поїхав і доручив рабам оберігати його майно: одному рабу він дав п’ять талантів, другому — два, а третьому — один (талант — давня єврейська срібна монета). Раби, які отримали п’ять і два таланти, пустили їх у справу, а той, що отримав один талант, закопав його в землю, щоб не загубився. Хазяїн, коли повернувся, похвалив перших двох рабів, які отримали прибуток, і посварив того, хто не скористався можливістю збагатити господаря. Тепер цей вираз означає не лише невикористання своїх можливостей, грошей, а й здібностей (талантів), втрату їх, а це значить — не догодити Богові.

За сімома замками (печатями)

У Біблії згадується про книгу, яку нікому не вдалося відкрити, щоб подивитися, що в ній написано. Книга ця зберігається за сімома печатями (Об. 5).

У сучасній мові цей вислів уживається на позначення чогось далекого, неприступного, неможливого для користування.

Козел відпущення (цап офірний)

У древніх євреїв існував особливий обряд. У день відпущення гріхів брали двох козлів і, кинувши жеребки, одного з них заколювали. Цим приносилась жертва Богові. А другого, здійснивши над ним церемонію, що означала покладання на нього всіх гріхів єврейського народу, відводили у пустиню для відпущення гріхів (Лев. 16).

Манна небесна

Пророк Мойсей вів євреїв у землю обітовану впродовж сорока років. Він добував людям воду зі скелі, примушував розступитися море, діставав їжу. Люди їли манну небесну, яка кожного ранку падала з неба (Вих. 16).

«Манна небесна» вживається у значенні несподіваних життєвих благ, чогось бажаного, легкодоступного.

Не хлібом єдиним живе людина

Для цього вислову відповідає значення: для людини не головне бути ситою фізично, жити в достатку, бо є в житті інші, важливіші цінності — духовні. «Я є Хліб», — казав Ісус Христос (Ів. 6:51).

Одним миром мазані

Миро — масляниста рослина, дуже ароматична, якою під час церковного таїнства миропомазання благословляють прихожан, змазуючи миром їхні лоби. Коли тіло Ісуса Христа поклали в гробі, то жінки наготували пахощі і миро (Лк. 23:55–56). Про людей, яких об’єднує якась спільна риса (частіше негативна).

Тернистий шлях

Терен — кущ, гілки якого вкриті численними колючками. Тому він і став символом мук, катування. Римські воїни перед стратою Ісуса сплели вінок із терену і поклали Йому на голову. Потім вони били Ісуса по голові палицями (Ів. 19:1–3, Мт. 27:27–30). Вираз «тернистий шлях» означає страждання, дуже тяжкий життєвий шлях, усипаний численними тернинами-колючками — випробуваннями та проблемами.

Умивати руки

Цей вираз походить з Євангелії. Пилат, віддаючи Ісуса для розправи, умив руки і сказав: «Я невинний у крові Його! Самі ви побачите» (Мт. 27:24).

Коли йдеться про ухилення від відповідальності за що-небудь, тоді кажуть: «Я умиваю руки».

Хома невіруючий

В Євангелії розповідається, як один із апостолів, Хома, коли йому розповіли про воскресіння розп’ятого Ісуса, заявив: «Якщо я не побачу на руках Його ран від цвяхів і не доторкнуся рукою до ран Його, не повірю» (Ів. 20:24–29).

Тому «Хомою невіруючим» називають людей, яких важко примусити повірити комусь або у щось. Шануй батька свого і матір свою

Одна із Заповідей Божих (п’ята) гласить: «Шануй батька свого та матір свою, щоб продовжились дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі» (Вих. 20:12).

                 Рекомендований список літератури 

 Барщевський Т.

        Вступ до біблійних наук[Текст]: Конспект лекцій / Т. Барщевський. – Львів: Свічадо, 2006. – 304 с.

     Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту[Текст]: Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. І. Огієнка 1962 р. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2009. – 1151 с.

         Вічне Євангеліє[ Текст] : Український і російський паралельні переклади з грецької доктора теології В. О. Громова. – К.: Publishing house «Esther», 2009. – 859 с.

Головащенко С.

     Біблієзнавство. Вступний курс [Текст] : Навч. Посібник / С. Головащенко. – К.: Либідь, 2001. – 496 с.

Жукалюк М.

         Коротка історія перекладів Біблії українською мовою[Текст]  / М. Жукалюк, Д. Степовик . – К.: Українське Біблійне Товариство, 2003. – 176 с.

       Історія української Біблії [Текст]:   Український біблійний довідник з ілюстраціями і додатком / Під ред. Г. Геллея. – Торонто (Канада): Всесвітня Християнська місія, 1985. – С. 844-848

    

          Новий Завіт Господа нашого Ісуса Христа з додатком Псалмів і Притч [Текст]  / Новий переклад Г. Деркача. – Торонто, Канада: Evangel Bible Translators and Ministries, 1991. – 518 с.

Полонська-Василенко Н.

        Історія України[Текст]  : В 2-х томах / 2-ге видання / Н. Полонська-Василенко. – К.: Либідь, 1992. – Т.2. – 606 с.

       Святе Письмо Старого та Нового Завіту[Текст] :Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами / Пер. І. Хоменка 1963 р.. – Рим: Видавництво оо. Василіян «Місіонер», 2007. – 1475 с.

Степовик Д.

       Київська Біблія ХVІІ століття[Текст]: Дослідження нездійсненного біблійного проекту митрополита Метра Могили/ Д. Степовик. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2001. – 240 с.

Турконяк Р.

      Українські переклади Святого Письма[Текст]:  Конспект доповіді на конференції «Святе Письмо в житті українського народу» / Р. Турконяк. – Рим: Інститут св. Климента Папи. – 19.03.2010. – 9 с.

Укладач бібліограф Софія Кіх