Жану-Марі́ Гюста́ву Ле Кле́зіо – 80!

Жан-Марі́ Гюста́в Ле Кле́зіо — класик сучасної французької та маврикійської літератури, лауреат Нобелівської премії з літератури 2008 року.

Народився 13 квітня 1940 року в Ніцці Батько його був англійцем, з сім'ї бретонців, що перебралися в XVIII столітті на острів Маврикій, мати — француженкою. Коли Жан-Марі виповнилося 8 років, родина Ле Клезіо переїхала мешкати до Нігерії. Під час переїзду до Нігерії — подорож тривала місяць — Ле Клезіо робить перші кроки в літературі, написавши свої перші дві книжки «Un long voyage» та «Oradi noir». Завдяки перебуванню в англомовній Нігерії Ле Клезіо з дитячих років виховується в двомовному середовищі, і з однаковою майстерністю опановує як французьку, так й англійську мови. 1950 року родина Ле Клезіо повертається до Ніцци, де молодий Жан-Марі закінчує середню освіту, після чого вступає до Бристольського університету, де протягом 1958-1959 років продовжує вивчення англійської мови. Пізніше, в 1963 році отримує ступінь бакалавра в Institut d’Études Littéraires (Ніцца, Франція). Ступінь магістра Ле Клезіо отримує в університеті Екс-ан-Провансу 1964 року, 1983року захищає роботу з ранньої історії Мексики на ступінь доктора в університеті Перпіньяна. Працює в університетах Бангкоку, Мехико, Бостона, Остіна та Аьбукерке.

До своєї персони як письменника Ле Клезіо привернув вже першим романом «Протокол» (1963), за який того ж року був удостоєний премії Ренодо, французької премії, яка за авторитетом поступається лише Гонкурівській премії. Вихований на традиціях екзистенціалізму та «нового роману», Ле Клезіо майстерно жонглює словами, намагаючися підняти їх над побутовим примітивізмом і надати їм колишню силу для відтворення реальності. Перший роман поклав початок серії творів, яка включала в себе збірки оповідань «Гарячка» (1965) та «Потоп» (1966), в яких він талановито описує загальний страх мешканця сучасного європейського мегаполісу.

Письменник багато подорожує по Південній Америці, Південно-Східній Азії і Африці, де знаходить сюжети для нових текстів. У різні роки він жив в Таїнланді, США, Японії, Нігерії, на острові Маврикій. Здійснюючи велику подорож по Мексиці і Панамі, Жан-Марі Гюстав Ле Клезіо якийсь час жив серед індіанців, де захопився іх культурою і зайнявся перекладом французькою мовою мексиканських міфів. Письменник був двічі одружений; він батько двох дочок. Ле Клезіо опублікував понад 30 книг — романів, збірок новел, перекладів мексиканських міфів, зокрема книги «Пустеля», «Подорожі по ту сторону», «Золота рибка», «Небесні жителі», «Мондо», «Дієго і Фріда» (історія життя і любові Фріди Кало і Дієго Рівери). Твори Ле Клезіо було перекладено англійською, німецькою та іншими мовами, зокрема, і українською.

Цікаві факти про бібліотеки

Дорогі користувачі та учасники групи. Пропоную  Вам переглянути  цікаві факти про бібліотеки. Не секрет, що перші бібліотеки створювалися при храмах релігій. І тоді були бібліотеки – сховища манускриптів, і тільки після того як в життя втілилася мрія про книгу і книгодрукування, з’явилися перші бібліотеки в звичному        для    нас    вигляді....

·        Перша бібліотека виникла майже 8000 років тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалась клин і спосіб письма називався клинопис. Дощечки випалювались, а найцінніші з них вміщувались у спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи знайшли тисячі таких дощечок, які зберігалися в палацах і були розсортовані в залежності від їх тематики.

·        Бібліотеки Давнього Єгипту знаходились у храмах. Їх охороняли священники. Єгиптяни писали на папірусі, який потім згортали в рулон навколо палиці з наконечником і зберігали у скринях або на полицях.

Александрійська бібліотека . Єгипет (від 50 до 700 тис. сувоїв)

·        Найзнаменитіша була бібліотека в Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.

·        Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали величезні колекції книг для себе. До четвертого століття в Римі існувало 28 публічних бібліотек.

·        На початку нашої ери бібліотеки стали невід’ємною частиною церков і монастирів. Ченці читали і переписували книги і багато бібліотек підтримувалось завдяки їх зусиллям.

·        Наприкінці періоду середньовіччя, коли були побудовані величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при соборах.

·        Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа, Флоренції славилися своїми колекціями "прикутих” книг. Книги було так важко робити, що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути крадіжки. З 1400 року Університет в Оксфорді почав збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська бібліотека – найбільша серед університетських бібліотек.

·         Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо сьогодні, існують всього 100 років.

·        Перша бібліотека в Київській Русі була створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в XІ столітті.

·        Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США, яка заснована у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.

·        Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.

·         Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, заснована в 1714 році.

Ватикан офіційно відмінив Індекс заборонених книг

9 квітня  1966 року Ватиканом був офіційно скасований Індекс заборонених книг, що проіснував більше чотирьох століть.У нього включалися непотрібні Церкві твори богословів, учених і белетристів.

ІНДЕКС ЗАБОРОНЕНИХ КНИГ

(лат. «Іпdex librorum prohibitorum») — список творів, читання яких заборонялося віруючим під загрозою відлучення від церкви. Видавався Ватиканом у 1559—1966. В «І. з. к.» включалися тисячі назв, у т. ч. твори видатних мислителів, учених, письменників (напр., «Монархія» Данте, «Декамерон» Боккаччо, твори О. Бальзака, Ж. П. Сартра, праці П. Абеляра, Й. Екхарта, Б. Спінози, І. Канта і багатьох ін.). До 1917 «І. з. к.» складався спец. Конгрегацією індексу у Ватикані, а потім Конгрегацією священної канцелярії. В ост. виданні (1948) «І. з. к.» містив близько 8 тис. назв книг. За ухвалою II Ватиканського собору (1962—65) видання індексу у його поперед, формі припинено з 1966, а цензурні функції передано Конгрегації віровчення і конгрегаціям єпископів. Катол. церква, намагаючись зберегти контроль над духовним життям сусп-ва, використовує ін. форми і методи захисту віруючих перед впливом небезпечних, з її погляду, творів науки, л-ри і мист-ва.

Історія

Перше офіційне видання Індексу заборонених книг було випущено в Римі в 1559 році. Це перше видання було складено інквізицією, під особистим контролем папи Павла IV (Караффи).

Однак історія заборони певних літературних творів почалася набагато раніше. Першим літературним твором, яке було наказано знищити (надати вогню) була поема "Талія" єресіарха Арія. За рішенням Нікейського собору в 325 році поема була спалена.

Пізніше в 405 році папа Інокентій I склав перший список єретичних писань, що підлягали знищенню. До виходу офіційного індексу, складали списки заборонених творів.

Перший такий список був опублікований в Голландії в 1529 році. Венеція і Париж взяли приклад Нідерландів в 1543 і тисячі п'ятсот п'ятьдесят одна роках відповідно. Після створення індексу заборонених книг, всі рукописи проходили перевірку. Автор мав право на захист своєї роботи, а так само міг внести зміни в текст для того щоб заборона була знята. Такі книги позначалися грифом - «donec corrigatur» (заборонено, якщо не виправлено) або «donec expurgetur» (заборонено, якщо не очищено). У 1572 році була сформована Свята Конгрегація Індексу, спеціально призначена для виявлення забороненої літератури.

Книги розглядалися і заборонялися за каноном 1399 (з кодексу канонічного права):

·        Всі тексти священного писання, видані некатоликами.

·        Книги будь-якого автора, що захищають єресь і розкол або прагнуть будь-яким способом зруйнувати самі основи віри.

·        Книги, спеціально спрямовані проти церкви або християнських звичаїв.

·        Книги всіх некатоликів, присвячені питанням релігії, якщо не вказано, що в них немає нічого, що суперечить католицькій вірі.

·        Книги і брошури, в яких йдеться про нові видіннях, явищах, пророцтвах, чудеса або які пропагують нових святих, якщо такі були опубліковані без дотримання канонічних правил.

·        Книги, які оспорюють або висміюють будь католицький догмат; захищають помилки, засуджені папським престолом; скидають авторитет божественного культу; прагнуть зруйнувати церковну дисципліну; навмисне ображають церковну ієрархію або клір і церква.

·        Книги, повчають або рекомендують будь-які забобони, чаклунство, ворожіння, передбачення, магію, виклик духів тощо.

·        Книги, які проголошують законними дуель, самогубство, розлучення і доводять, що масонство і їм подібні організації не тільки не шкідливі, але і корисні для церкви і громадянського суспільства.

·        Порнографічні книги.

·        Літургійні книги, апробовані папським престолом, якщо в них є зміни.

·        Книги, які розповсюджують апокрифічні, або заборонені, або скасовані папським престолом індульгенції. Будь-якого роду зображення Христа, діви Марії, ангелів, святих і інших "божих слуг", якщо вони не відповідають духу і повчанням церкви.

Останнє перевидання Індексу сталося в 1948 році і складалося з 4 000 найменувань різних творів. Серед повністю заборонених авторів були Джордано Бруно, Спіноза, Оноре де Бальзак,Жорж Санд , Декарт, Дені Дідро , Эміль Золя.

За всі ці роки в світ вийшли 32 видання Індексу. 12 з них були випущені вже в XX столітті.

Існував індекс аж до 1966 року, він був скасований Другим Ватиканським собором.

СВЯТО БЛАГОВІЩЕННЯ

Одним з найдавніших свят християнської церкви є свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, яке відзначаємо 7 квітня. Свято присвячене події повідомлення архангелом Гавриїлом Діві Марії про Її обраність Господом на землі.

Діву Марію батьки посвятили Богу і у трирічному віці відвели до храму й залишили Її там на виховання. До свого повноліття (до 15 років) Марія жила у храмі, навчаючись рукоділля, грамоти, читаючи Святі книжки. Настав день, коли Вона за звичаєм мала залишити храм. Священики храму вибирали для своїх вихованок обручників, які надалі опікувалися ними. Марії обрали Йосифа — столяра, жителя Назарету, людину, відому своїм благочестям і порядністю. Марія покинула храм і жила в домі Йосифа, зберігаючи невинність і займаючись домашнім господарством.

Легенди розповідають, що якось Йосиф вирушив на будівельні роботи до іншого міста. Одного весняного дня пішла Марія до колодязя по воду й почула голос: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!» Вона дуже злякалася, бо навколо нікого не було. Прийшовши додому, вона поробила усі справи й сіла прясти, і тут їй з’явився ангел.

Розповідь про цю подію ми знаходимо тільки в одному Євангелії від Луки (1:26–38):

«Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галілейське місто, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви — Марія. Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах. Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. І сказав Їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі й народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престіл Давида, отця Його. І царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця. Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю? Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплідною, бо не буває безсилим у Бога ніяке слово. Тоді Марія сказала: Я — раба Господня. Нехай буде Мені за словом Твоїм. І відійшов від Неї ангел». На Русі свято Благовіщення стали відзначати з Х століття разом з приходом християнства.

На Благовіщення на Русі у давні часи в церквах під час всенощної справляли особливий обряд «чин хлібозаломлення». Під час цього обряду благословляли хліби, пшеницю, вино та єлей. «Подячні» хліби та вино роздавали всім, хто був присутній у храмі під час всенощної. Невеличкі хлібці роздавали цілими, а великий хліб нарізали «округами», тобто великими окрайцями. Вино давали пити з великого кухля усім по черзі, а багатим городянам — невеликими келихами. Існував на Благовіщення і звичай годування жебраків та убогих за кошт церковних громад.

Ідея свята Благовіщення — це надія на спасіння людського роду. Ангел Гавриїл приніс звістку, що незабаром на землю прийде Спаситель. Народить Його нікому не відома галілейська жінка Марія. Саме через Неї відбудеться таїнство народження і пришестя Бога на землю: не війною, галасом чи страхом, а Божим Дитятком, яке принесе у світ Мир, Любов, Злагоду і Спасіння усім, хто дослухається до Нього. Ця Дитина зробить усе зло на землі безсилим. Тому і святкуємо ми на Благовіщення народження надії на наше спасіння. Тому і є стільки добра і світла у цьому величному святі.

Docudays UA стане першим українським кінофестивалем, що відбудеться онлайн

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA переходить в онлайн! Цьогоріч дивитися фестивальні стрічки, брати участь у правозахисних дискусіях і майстеркласах відомих режисерів та режисерок зможуть не лише кияни, а й уся Україна. 17 Docudays UA відбудеться в мережі з 24 квітня до 3 травня.

Фестиваль матиме три основні компоненти:

І. Публічні онлайн-трансляції на сайті docudays.ua правозахисних дискусій програми RIGHTS NOW!, лекцій DOCU/КЛАС, а також розмов про життя і про кіно з режисерами/-ками фестивальних стрічок та кінокритиками/-инями.

ІІ. Віртуальний кінотеатр DOCU/SPACE, де ви зможете переглянути понад 50 фестивальних стрічок з конкурсних та позаконкурсних програм, більшість з яких будуть доступні з 24 квітня до 10 травня.

ІІІ. Ексклюзивні онлайн-події для власників/-ць індустрійних акредитацій DOCU/ПРО. Cеред них: Ukrainian Doc Preview – презентація актуальних українських документальних фільмів на стадії виробництва перед фахівцями/-чинями кіноіндустрії, втілена у партнерстві з Українським інститутом, а також Meet Professionals – цикл онлайн-зустрічей з міжнародними експерт(к)ами документального кіно.

Також глядачі та глядачки зможуть зареєструватися до дистанційного спілкування з «книгами» в Живій Бібліотеці. А підліткам з різних куточків України буде запропоновано участь в Онлайн-студії.

Більше інформації шукайте тут

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

             Книжкова скарбничка здоров’я

Дорогі користувачі та учасники групи! Вітаю Вас з святом Благовіщення Пресвятої Богородиці  та Всесвітнім днем здоров’я, які ми святкуємо 7 квітня. Здоров’я чи то душевне чи фізичне –  найбільший скарб людини.  Про здоров’я і здоровий спосіб життя у народі є чимало прислів’їв і приказок, а також багато друкованих джерел. 

Бажаю всім Вам міцного здоров’я і пропоную ознайомитись з бібліографічним оглядом літератури :

Москоні, Ліса

    Їжа для мозку. Наука розумного харчування [Текст] / Ліса Москоні. - К. : Наш формат, 2019. – 336с.

Наш мозок — особливий орган. Його робота безпосередньо залежить від їжі, яку ми споживаємо. Однак поради, які ми щодня бачимо в інтернеті, часто суперечливі й непослідовні. Одного дня ми читаємо, що треба за будь-яку ціну уникати холестерину, а наступного — що він навпаки підтримує здоров’я мозку. Проблема таких сенсаційних заяв у тому, що лише мізерну їх частку було ретельно перевірено. То якою має бути їжа для мозку? Чи здатна лише сама оливкова олія врятувати від «Альцгеймера»? Яка глюкоза потрібна нашому мозкові? І як зробити свій корисний раціон не лише поживним, а й смачним? нига для всіх, хто цікавиться здоровим способом життя, хоче покращити свій режим харчування, дізнатися більше про роботу мозку.

Мотта, Джузеппе Бертеллі

     Біблійні трави. Теравпетичні поради[Текст] / Джузеппе Бертеллі Мотта. – К. : Свічадо, 2015. – 144с.

Рослини та трави нашої землі містять активні речовини, які можуть бути лікарськими або ж токсичними для людей. Господь подарував людині розум, який дозволяє їй пізнати користь та шкоду рослин, які нас оточують. Ця книга допоможе тим, які хочуть покращити своє здоров'я і зберегти силу духа за допомогою природних засобів. У ній описані найвідоміші та найчастіше згадувані у Святому Письмі рослини з чітким посиланням та конкретними рецептами їх практичного застосування. Знайомство з цією книжкою – чудова нагода зрозуміти лікарські властивості рослин, яким уже понад 2000 років.

Корж, Валерій

     Здоров'я нам бджола дарує [Текст]/  Валерій Корж.-Київ. : «Книгоноша»,  2017.-176с.

У книзі "Здоров'я нам бджола дарує" автор розглядає всі відомі на сьогоднішній день продукти бджільництва. Останнім часом люди все частіше шукають альтернативні традиційні медицини, адже хімічні препарати хоч і допомагають лікувати безліч захворювань, але виявляють негативний вплив на інші життєво важливі системи організму. На жаль, ціни на аптечні засоби часто ростуть, що робить їх недоступним лікуванням для багатьох людей. Застосування продуктів бджільництва для загального оздоровлення організму, профілактики та полегшення перебігу захворювань та стає досить актуальним в наш час.

Лелюх, Наталія

      Відверта розмова про жіноче здоров’я [Текст] : Просто про головне / Наталія Лелюх. – К. : « Клуб сімейного дозвілля», 2018. – 256 с.

Автор, популярна блогерка і прекрасна лікарка, доктор Наталя, прагне зруйнувати вкорінені у свідомості кількох поколінь стереотипи про жіноче здоров’я. Дотримуючись цих стереотипів, жінки в кращому випадку не досягають прогресу, а в гіршому — завдають собі шкоди. Просто й доступно, з невичерпним оптимізмом і повагою до читача доктор пояснює складні та важливі речі: що необхідно знати сучасній жінці про лікарів і пацієнтів, мікрофлору й гормони. Автор зазначає, які нюанси допоможуть установити точний діагноз, які аналізи його підтвердять, а на які ви просто викинете купу грошей; як лише з одного погляду на рецепт визначити, що перед вами непрофесійний та недобросовісний лікар, та ще багато іншого про вагітність, менопаузу,       замісну       гормональну         терапію…...

Перевозченко,   Ігор

      Шукайте лікаря в природі [Текст]  : довідникове видання / Ігор Перевозченко, Тетяна Андрієнко, Борис Заверуха. - К. : Урожай, 2002. - 210 с.

В книзі описано лікарські рослини, поширені на території України. Розповідається про їх використання у народній медицині та лікування на практиці. Дано рекомендації щодо збирання і сушіння сировини, а також культивування цілющих рослин на присадибних ділянках.
Для широкого кола читачів.

Попова, Елена

    Лікувальна гімнастика- Ваш сімейний лікар [Текст] / Елена Попова. – К. : БАО, 2008. – 256с.

Рух — це життя! Настав час застосувати цей чудовий афоризм на практиці.
У виданні описані основні види гімнастики — загально-зміцнювальної, відновної, лікувальної. Книжку упорядковано таким чином, що всі бажаючі, незалежно від віку, статі й стану здоров’я, знайдуть для себе корисну інформацію. Скориставшись пропонованими рекомендаціями, ви засвоїте найефективніші вправи, які допоможуть вам стати бадьорішими, активнішими, здоровішими. Видання адресоване широкому читацькому загалу.

Чепига, Михайло

      Стимуляція здоров'я та інтелекту [Текст]  : Навчальний посібник про енергетичні засади використання музики, кольору, запахів і навколишнього середовища для навчання і оздоровлення/ Михайло Чепига. – К. : Сполом, 2001. – 193 с.

У посібнику підібрані відомості про оздоровлення, стимулюючий вплив на навчання і працездатність енергетики музики, запахів, кольорів, довкілля. Вперше ця проблема висвітлюється під енергетичним кутом зору і в одній публікації. Адресований вчителям та учням, педагогам і студентам і всім, хто хоче підвищити свою працездатність та активізувати життєві сили організму.
Матеріали посібника можуть використовуватись при вивченні курсу ''Основи валеології'', ''Основи безпеки життєдіяльності'', ''Людина та її здоров'я'', ''Загальна гігієна людини'' та ''Стимулятори інтелекту'' в школах інтелектуалів.

  Цілюще дихання. 100 способів лікування усіх хвороб [Текст] .- К. : БАО, 2019. – 368с.

У книжці розповідається про системи цілющого дихання й техні¬ки нетрадиційного лікування. Ви познайомитеся з індійською, тибетською та китайською дихальними системами, а також із західними практиками ребефінгу, холотропної терапії. Крім того, ви знайдете у книжці рекомендації, адресовані тим, хто збирається практикувати систему дихальної гімнастики Стрельникової. До видання включено тільки ті методики і вправи, які можна виконувати самостійно в умовах сучасної міської квартири. Книга адресована широкому читацькому загалу.

Укладач бібліограф Софія Кіх 

Великий князь київський Володимир Мономах

Дорогі користувачі та учасники групи! Давайте сьогодні заглянемо у сиву давнину нашої історії та зануримося в події, які відбувалися у цей день. 4 квітня 1103 року на річці Сутінь - зараз річка Молочна в Запорізькій області, відбулась битва руських дружин на чолі з переяславським князем Володимиром Мономахом з половцями.

Історично-бібліографічний екскурс

Володимир Всеволодович, прозваний Володимиром Мономахом (1053-1125) − Великий князь Київський (1113–1125), державний і політичний діяч, письменник. Син князя Всеволода Ярославича і візантійської княжни Марії (за іншими даними − Анни) з роду Мономахів. Хрещене ім’я Василь.

З кінця ХІ століття половці - "люди полів", племена переважно тюркського походження із північно-східного Казахстану нападали на міста, грабували і палили їх. У 1093 році половці захопили три міста - Прилук, Пісочин та Переволоку та спалили багато сіл по обидві сторони Дніпра. Переяславський князь Володимир Мономах і київський князь Святополк Ізяславич домовилися виступити спільним походом проти половців. До них приєдналося ще кілька князів. Чисельність війська руських князів, ймовірно, була від 10 до 30 тис воїнів. Це був найбільший похід на половців від часу їхньої появи на Русі.

«Долобський з’їзд »князів — побачення князя Володимира Мономаха з князем Святополком»

31 березня 1103 року військо виступило в похід під командуванням полководця Володимира. Дружини вирушили вниз по Дніпру: в човнах пливла піхота, кіннота йшла берегом. Половці готувалися до бою. Через чотири дні руське військо зустріло половецькі загони поблизу річки Сутінь. У центрі військ Мономах поставив пішу рать, кіннота була зосереджена на флангах. Піший лад витримав натиск половецьких вершників, а кінні дружини ударом з флангів розгромили ворогів. Мономах застосовував прийоми, які використовували лицарі армій Європи - робив ставку на важку кінноту.

Руські воїни вбили 20 половецьких князів, а полоненого хана Белдузя Мономах стратив - його розрубали на частини. Половців розграбували і "повернулися на Русь з полоном великим і зі славою". Переможцям дісталася величезна здобич – скарби, невільники, отари овець, худоби, коней, та навіть верблюдів. Це була перша велика перемога руських князів глибоко в степу.

Мономах відпочиває після полювання. Віктор Васнєцов, 1900 р.

Престол великого князя Київського 60-літній Володимир Мономах посів у 1113 році після смерті Святослава. Правив 12 років. Це був найкращий для Київської Русі час. Через натиск Володимира та його синів, половці змушені були відійти за Дон, а потім і взагалі за Волгу. Вони не повертались у степи Причорномор'я майже 40 років.

Князь Володимир Мономах незадовго до своєї кончини 1125 року "на санях сидячи» писав своє «Повчання дітям»" . Володар Русі так намагався підкреслити, що він уже старий і відчуває наближення смерті. Але чому "на санях сидячи"? Бо померлих у Київській Русі, крім лодії, ховали також у санях. На них везли труну на цвинтар, незважаючи на пору року. Так, коли в липні 1015-го помер князь Володимир Великий, "на сани возложили його, і повезли, і поставили його в церкві Святої Богородиці, яку він сам і збудував".

Саркофаг Володимира Мономаха у Софіївському соборі Київ

Поміж давніми князями дотатарського періоду після Ярослава ніхто не залишив по собі такої гучної слави, як Володимир Мономах, князь діяльний, сильний волею, князь, який вирізнявся здоровим глуздом посеред своєї братії, князів руських. Довкола його імені обертаються майже всі відомі події руської історії в другій половині XI та в першій половині XII століття.

 Пам'ятна срібна монета номіналом 10 гривень, випущена Національним банком України, присвячена великому київському князю Володимиру Мономаху  (1113-1125)

Рекомендований список літератури

Акимович Є. О.

     Українська культура в історичному вимірі (IX - XVII століття)[Текст] / Є. О. Акимович. – О. : Маяк, 2009. – 495 с.

Аркас, Микола

     Історія України-Русі [Текст] / Микола Аркас. – К. : Історичний клуб «Холодний Яр», 2015. – 436с.

Кулаковський В. М.

        Володимир Мономах [Текст]: історичний роман  /  Віталій Михайлович Кулаковський. – К. : Укр. письменник, 1992. – 313 c.

       Малий словник історії України/ відпов. ред. В. А. Смолій— К. : Либідь, 1997. — 464 с.

Махун С.

      1000 великих полководців, XI - початок XVIII століття [Текст] : історична література / С. Махун. – К. : Школа, 2005. – 239 с.

Піддубний, Сергій

     Великий код України-Русі [Текст] / Сергій Піддубний. – К. : , 2017 – 512с.

Подволоцкий, Андрей

      Правдива історія Київської Русі : про що мавчать підручники історії [Текст] / Андрей Подволоцкий. – К., 2014. – 368с.

Ричка, Володимир

      Володимир Мономах [Текст] / Володимир Ричка. – К. : Фоліо, 2019. – 120с.

Сушинський, Богдан

      Князі та полководці стародавньої України [Текст] : Кн у2-х Т.- Т.1 / Богдан Сушинський. – К. : Арій, 2016. – 472 с.

Толочко П.П.

       Київська Русь / П.П.Толочко. — К.: Абрис, 1996. — 360 с.

Укладач бібліограф Софія Кіх