Котилася писаночка з гори на долину, прикотилась прямісінько до нас у гостину,

 а за нею йде Великдень, 

несе білу паску, 

дзвонить в дзвони, 

всім дарує радощі і ласку. 

Дорогі наші бібліотечні Друзі! Прийміть вітання з одним із найголовніших християнських свят, зі Світлим Великоднем. Хочеться побажати миру і доброти, спокою і тепла, світла і гармонії. Хай мир панує у Вашому будинку, нехай любов оселиться у ваших душах. І нехай Господь береже Ваш дім.

До Вашої уваги вірші українських авторів про атрибут Великодня – Писанку.

Катерина Перелісна

ПИСАНКА

Свято Пасхи недалечко, 

Люди звичай бережуть, - 

Розмальовують яєчка, 

Пишні пасочки печуть.

Ми сьогодні рано встали, 

Різні фарби готували:

Із цибулі, із кори,

З ягід, квітів і трави.

Гарна писанка у мене. 

Мабуть, кращої й нема. 

Мама тільки помагала, 

Малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнюсінько ялинку 

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала, 

Зіпсувала п’ять яєць, — 

Та як шосте закінчила, 

Тато мовив: "Молодець!"

Я ту писанку для себе, 

Для зразочка залишу,

А для мами і для тата 

Дві ще кращі напишу.

Марійка Підгірянка

ПИСАНКИ

Спекла мама на Великдень 

Біленькі паски, 

А я куплю собі краски. 

Спишу писанки.

 

Розпишу я на писанках 

Квітки, ялички, 

Розмалюю, роздарую 

Межи сестрички.

 

А братові маленькому

Дам писанки дві, 

Щоби ними карбулявся

В шовковій траві.

Олександр Олесь

ПИСАНКА 

Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках. 

Красу митців несу я, 

Їх славлячи в віках. 

Щоби моїм убранством 

Втішалися малі, 

Мене кладуть на свято

На пишному столі. 

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є, 

Бо писанка багато

Всім радості дає.

 

 Iгор Калинець

ПИСАНКИ

Виводить мама дивним писачком

по бiлому яйцi восковi взори.

Мандрує писанка по мисочках

iз цибулиним золотим узваром,

з настоями на травах i корi,

на веснянiм i на осiннiм зiллi —

i писанка оранжево горить

у фiлiграннiм сплетi лiнiй.

То вже вона, як дивовижний свiт,

то вже дзвенить, як згусток сонця,

буяють буйно квiти у росi,

оленi бродять в березневiм соцi.

I стилiзованi сплiтаються сади

у маєвi густих обрамлень,

мереживом найтоншим мерехтить

геометричний космацький орнамент.

I я поплив у свiт дитячих мрiй

на бiлi колисковi оболонi ...

Котились писанками iзгори

яснi сонця у маминi долонi.

 Дмитро Чередниченко

РОЗМАЛЮЮ ПИСАНКУ

Розмалюю писанку,

Розмалюю,

Гривастого коника

Намалюю.

Розмалюю писанку,

Розмалюю,

Соловейка-любчика

Намалюю.

А сопілка буде грати,

Соловейко щебетати,

А гривастий кониченько -

Славно танцювати.

Леонід Глібов

ПИСАНКА

Маленькії дітки, бувайте здорові,

На крильцях весни я прибув.

Збирайтесь послухать моєї розмови:

Я писанку вам роздобув.

Орлята-синочки, чечіточки-дочки,

Цілісіньку ніч я не спав,

Мережечки всякі, кругом поясочки

Та ще й золотцем малював.

Чудове яєчко, маленький замочок

У дверечки я приладнав,

Не простий білочок, не круглий жовточок

Всерединку я заховав.

Лежать там рядочком дві Божії квітки -

То розум і правда свята.

У першую квітку - голівку вбирайте

І добренько буде вам жить,

А другу до серденька ви прикладайте,

І будуть вас люди любить.

Володимир Таран

ПИСАНКА

В хаті на осонні

Сяду на ослоні.

Сяду я скраєчку —

Розпишу яєчко.

Нумо, пензлю, потанцюй,

Гарно писанку малюй.

Буде небо і земля,

І ставочок, і поля.

Сильний і міцний дубок,

А на ньому — яструбок.

Буде в мене писанка —

Про Вкраїну пісенька.

Леся Храплива-Щур

ЗАЙЧИК ПИСАНОЧКУ НІС

Зайчик писаночку ніс

Через поле, через ліс.

Писанку писав він сам

На Великдень діточкам.

Спотикнувся він об гриб,

Писанка із рук лиш: стриб!

Плаче зайчик: скарб утік!

Впала писанка в потік!

Аж лелека-добродух

Бачить: плаче Довговух...

Полетів притьмом туди,

Витяг писанку з води.

А у клясі зранку рух:

— Гляньте, зайчик Довговух!

Із лелекою, не сам,

І з привітом школярам.

Навіть писанку приніс

Через поле, через ліс!

Роман Завадович

ПОДАРУНОК

Дивне диво, диво з див:

Хтось яєчко загубив

І не в місті, не в селі,

А під лісом у траві,

І не біле — кольорове.

Звірі й птиці із діброви —

Жаби, миші, круки й сови,

Білка, вовк, ведмідь і лис —

Всі посходились під ліс.

«Що воно таке?» — питають,

Вгадують і не вгадають.

Кажуть: «Щоб це не було,

Передаймо у село

Подаруночок на свята

Чемним хлопцям і дівчатам!»

Зайчик кошика узяв,

Писанку туди поклав

І утішно попід ліс

Дітям писанку поніс.

Ігор Січовик

ЧАРІВНЕ ЯЄЧКО

Знесла курочка яєчко -

Звичайнісіньке, просте.

На столі кладе скраєчку:

- Завтра з братиком з'їсте.

Я яєчко не розбила -

З нього писанку зробила.

Вже яєчко не просте -

А як сонце - золоте.

І мені сказала птиця:

- Ти, Оленко, - чарівниця!

Іванна Савицька

НАЙКРАЩА ПИСАНКА

Пише писанки бабуня, 

пише мама, пишу я. 

А чия найкраща буде? 

Я гадаю, що моя.

І бабуня так говорить, 

так і мама каже так теж. 

- Правда, таточку? – питаю. 

Він відказує: - Авжеж. 

Навіть котик щось муркоче, 

видряпавшись на вікно. 

Певно, він сказати хоче, 

що заслуга тут його, 

бо на писанку барвисту 

лапку мокру він поклав 

і доріжку свіжу й чисту 

необачно попсував. 

Пише писанки бабуня,

Пише мама, пишу я.

А чия найкраща буде?

Я гадаю, що моя.

Анатолій Крат

ПИСАНКА

Я

З-за

Столу

Не вставала,

На яєчку малювала

Роду нашого святиню —

Українську берегиню.

Гарна писанка

У мене, бо вона

Для тебе,

Нене

Віктор Терен

ПИСАНКИ

В хаті на осонні

Сяду на ослоні.

Сяду я скраєчку –

Розпишу яєчко.

 

Нумо, пензлику, танцюй,

Гарно писанку малюй.

Буде небо і земля,

І ставочок, і поля.

Сильний і міцний дубок,

А на ньому – яструбок.

Буде в мене писанка

Про Вкраїну пісенька.

Анатолій Камінчук

ПИСАНКА 

Українська писанка, 

Як дитяча пісенька,

Як бабусина казка, 

Як матусина ласка.

 

Сяду собі скраєчку

І розмалюю яєчко.

Хрестик, зоря, віконце –

І стане воно, мов сонце.

 

Святкуємо Великдень разом!

Дорогі користувачі! Підготуватися до Великодня в українських традиціях, нічого не забути і все встигнути вчасно, Вам допоможе  бібліографічний огляд літератури «У мить святого Воскресіння». З цими книгами-порадниками Ви запросто знатимете усі головні обряди на Свято Воскресіння Христового, сплануєте святкове меню з обов’язковими стравами, дізнаєтеся більше про писанкарство і зробите перші кроки у цьому сакральному мистецтві українців.

 Артюх, Л.Ф.

      Звичаї українців у народному календарі [Текст] . - К. : Балтія — Друк, 2012. - 224 с. : іл.

Книжка складається з двох частин, що органічно доповнюють одна одну. У першій частині ви знайдете історико -  етнографічну характеристику святкової та обрядової їжі, а в другій,  опис найхарактерніших для цих подій народних страв.   Пропоную вашій увазі розділи “Великдень”, “Проводи”. Тут ви знайдете цікаві кулінарні рецепти, а також всілякі повір'я, прикмети, легенди, перекази, пісні, приказки та прислів'я приурочені святу та обрядовим діям. Видання стане у пригоді широкому колу користувачів.

Грюн, Ансельм

     Пасхальна радість[Текст] / Ансельм Грюн. - Львів : Місіонер, 2007. - 176 с.

Щоб зрозуміти радість Христового Воскресіння і осягнути її вповні, автор книги пропонує вам щоденні розважання у Пасхальний період.У  книжці Ансельм Грюн наводить деякі ритуали, притаманні західному обряду і які вживаються у Східній церкві або ж вживаються у дещо інший спосіб, як, наприклад, приймання св. Причастя, і т. д.  Для широкого кола користувачів.

        Дорогоцінна енциклопедія українського застілля [Текст] / Укладач С.А. Мірошниченко. - Донецьк. - ТОВ ВКФ “БАО”, 2008. - 672 с.

Застілля — це час, коли радість перемагає нудьгу, сонце сяє яскравіше, а посмішки квітнуть, мов червоні маки. До видання увійшли універсальні матеріали, що допоможуть організувати будь — який урочистий захід — від дня народження до церковних свят.  Пропоную вашій увазі розділ “Великдень”. У якому знайдете інформацію про те, як спекти Паску, фарбувати, фарширувати яйця та приготувати цілий ряд великодніх страв. Видання розраховане для всіх груп користувачів.

Іванишин, Марія

       По білому яйці воскові взори [Текст] : Посібник з писанкарства / Марія Іванишин. - Львів : “Гердан Графіка”, 2006. - 95 с.

 Ця книга — посібник, покликаний допомогти всім бажаючим осягнути мистецтво писанкарства, а також збагнути суть писанки як твору сакрального мистецтва, чудового поєднання народної краси, мудрості, добра і світла, якою є справжня любов, що творить.  У книзі знайдете детальний опис виконання робіт. Зверніть увагу на зауваження, виділені в тексті. Їх варто запам'ятати,  так легше уникнути помилок.        На кольорових додатках, що в кінці посібника, вміщені зразки писанок, виконаних за старовинними зразками.   

Жукова, І. М.

      Корисні й смачні страви з молока і молочних продуктів[Текст] / І. М. Жукова. - Донецьк : ТОВ ВКФ “БАО”, 2007. - 288 с.

Кухня пропонує безліч рецептів, до складу яких входять молоко, сироватка та сир. Завдяки цій книзі ви зможете приготувати безліч дивовижних страв у домашніх умовах.  В  розділі “Запіканки, кекси, паски” ви знайдете оригінальні рецепти випікання Великодніх пасок, а саме : “Шоколадна паска”, “Великодня паска з варенням”, “Медяна паска” та інші цікаві рецепти. Видання адресоване широкому загалу користувачів.

Мельник, В.М.

     Життя і вчення Ісуса Христа [Текст] / В. М. Мельник. - Х. : Фоліо, 2004. - 638 с.

У книзі доступно та з поясненнями автора описується земний життєвий шлях господа нашого Ісуса Христа. Його діяння, вчення, дивовижні зцілення людей, тисячолітні передбачення, пророцтва та Воскресіння Господнє, яке змінило життя цілого людства. Прочитавши цю  книжку легше буде правильно зрозуміти першоджерело — Біблію. В кінці видання подано список використаної літератури. Книга призначена для широкого кола користувачів.

Ренан, Ернест

     Життя Ісуса [Текст] / Ернест Ренан. - К.:Київська організація Спілки журналістів україни, 1991. - 200 с.

  Одна з найвизначніших пам’яток світової літератури, французького письменника і вченого вперше побачила світ 1863 року і ще за життя автора стала бестселером, витримавши не один десяток перевидань. Книга  “Життя Ісуса” написана у вигляді розповіді, опираючись на Біблійні історії. Для того щоб пояснити важко зрозумілі  слова у виданні подаються  примітки. Для всіх груп користувачів.

    Твоя країна — Україна [Текст] : Енциклопедія         українського народознавства / Уклад. Н. Д. Кусайкіна. - Х. : ВД “ШКОЛА”, 2009. - 496 с.

 Ця книга розповідає про культуру українців, їхні звичаї і традиції, свята й одяг, містить повір'я, знайомить із символікою кольорів та квітів, писанок і народних вишивок. У розділі “Календарна обрядовість” на місяць квітень  розповідається, як підготуватися до великого свята — Великодня, про звичаї у поливальний понеділок. Видання адресоване широкому загалу користувачів.

   Українці : Свята. Традиції. Звичаї [Текст] / Уклад. І. Коверець. - Донецьк : Альфа — Прес, 2004. - 304 с.

 У книзі висвітлено національні особливості українських свят, традицій, звичаїв і пов'язаних з ними атрибутики, символіки — з давніх часів до наших днів. У розділі “Календарна обрядовість. Весняний цикл” знайдете цікаву інформацію про свято Великдень. Також можна переглянути ілюстрацію  про освячення Пасок у давнину.  Книга розрахована на всіх, кого цікавить духовне надбання українського народу, важливою складовою частиною якого є традиційно — побутова культура.

 Шкода, М.Н.

       Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу [Текст] / М.Н. Шкода. - Донецьк : ТОВ ВКФ “БАО”, 2009. - 544 с.

   Світ українських традицій нескінченно багатий.  Століттями складалася гармонійна система обрядів та вірувань.   Матеріали з розділу “Народні свята та обряди календарного року” про святкування Великодня не залишать байдужими жодного користувача. Безліч цікавих фактів, захоплива манера розповіді роблять видання справжнім подарунком для всіх шанувальників українських традицій.

Укладач бібліограф Софія Кіх

ГЕТЬМАН, ПОЕТ, ВОЇН, ДИПЛОМАТ

16 квітня - 310 років від дня обрання (1710) гетьманом України Пилипа Орлика.

Пилип Орлик (1672 - 1742) – видатний український державний, військовий і політичний діяч, гетьман України, співавтор Угод та Конституційних прав і вольностей Війська Запорозького.

Навчався Пилип Орлик у Вільнюсі в Єзуїтському колегіумі, згодом — у Могилянській академії в Києві, де вивчав латинську мову, стилістику, риторику, філософію та поезію. З 1707 року він був генеральним писарем Війська Запорозького та найближчим соратником гетьмана Івана Мазепи, а після його смерті став гетьманом Війська Запорозького Правобережної України й автором першої Конституції в Україні, відомої як «Конституція Пилипа Орлика» (1710). Його витончений розум і дипломатичний хист, вишукані манери та незрівнянний стиль публіциста викликали захоплення у європейської політичної та мистецької еліти. Головною метою свого життя гетьман Орлик вбачав незалежність і єдність України, мир і розвиток держави. Серед інструментів зміцнення державності Орлик не в останню чергу бачив військовий альянс із Османською імперією та Кримським ханством. Однак подальший розподіл України був великим ударом для гетьмана: зазнала поразки його мрія про сильну і цілісну Українську державу. До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Пруссії, привертав їхню увагу до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.

2011 року у шведському місті Крістіанстад урочисто відкритий пам’ятник Орлику. У Києві на його честь названо одну з центральних вулиць та розташований пам’ятник гетьманові. Та, безумовно, найвеличніший пам’ятник гетьманові Орлику – його Конституція і ціле його життя, віддане побудові Української Держави. Він – приклад, гідний наслідування і пошани.

ВЕЛИКДЕНЬ ДЗВОНОМ ТРЕПЕТНИМ ЛУНА

Наближається Великдень, або Христове Воскресіння – величне весняне християнське свято. Всі ми чекаємо його з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями, незважаючи на карантин і обмеження. Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!" І в давнину, і в наш час до нього готуються протягом цілого Страсного тижня. В цей час дотримуються суворого посту, прибирають хату, випікають паски, фарбують крашанки й розписують писанки, готуютьсвяткові страви.

Великдень розпочинається Всенічною у храмі. Після освячення страв люди повертаються додому, щоб урочисто розговітися всією родиною. Закінчивши розговіння, на Київщині вмивалися, кладучи в миску дві крашанки та дрібну монету. Воду після вмивання виливали на вогонь або в озеро. На Слобожанщині одразу по обіді ходили на цвинтар – похристосуватися з померлими; на могилах залишали крашанки, які підбирали діти. По всій Україні був звичай серед дня сходитися до церкви, де починалися весняні співи та забави. Великдень настає після Великого Посту, протягом якого в народі не співали жодних пісень, крім постових і весняних. Останні, звані у різних районах веснянками або гаївками, співалися від Благовіщення аж до Трійці; але саме на Великдень біля церкви був суто їхній час. Тому, зібравшися вдень біля церкви, усі охочі дзвонили у дзвони, співали та водили хороводи під лагідним весняним сонцем.Дитячі й молодіжні ігри теж знаходили своїх шанувальників. А загалом цей святковий день був довгожданою нагодою для зустрічі поважних людей, знайомства й залицянь молоді, незабутніх вражень у дітей. Казали, що цього дня навіть сонце в небі “грає”.

Ще однією традиційною розвагою на Великдень були гойдалки. Їх облаштовували скрізь, де тільки можна було; гойдалися всі, хто хотів і міг. Гойдалки влаштовували і в селі, і в місті; біля них зазвичай бавилися в крашанки – “навкотки”, “навбитки” та іншими способами збираючи собі їх якомога більше.

Великодній понеділок на Заході України називають Обливаним – тут цього дня веснянки продовжувалися, і, за звичаєм, хлопці обливали дівчат водою – на ознаку симпатій та щоб здорові були. Давня назва для Великоднього понеділка – “волочільний” – нагадує про звичай, що проіснував в Україні до середини 19-го століття. Цього дня ходили по хатах і співали “волочебні” пісні з побажаннями господарям, за змістом подібні до колядок та щедрівок. На Галичині такі пісні називали ще “риндзівками” – тут вони збереглися довше. Відгомоном “волочільних” звичаїв донедавна було відвідання дітьми своїх хрещених батьків, повитух, священиків, а дорослими – родичів, сусідів, знайомих. При цьому христосувалися, обмінювалися писанками.

Великдень у світі –цікаві традиції

Великдень разом з Різдвом вважається одним з найсвітліших свят усього християнського світу. Але  слід зазначити, що в Європі проживають люди різних віросповідань. І оскільки святкування Пасхи невід'ємно пов'язане з релігійними канонами, то тут є певні відмінності, свої особливі традиції проведення цієї знаменної дати, які в чомусь мають багато спільного. Так давайте відправимося з Вами в захопливий тур великодніми  традиціями.

Коротка інформаційна довідка

Україна

 У всіх християн України існують загальні традиції, пов'язані зі святом: Строгий піст, Чистий Четвер, Вербна неділя, церковна служба. В Світле Воскресіння багато українців намагаються провести свято в колі сім'ї. При цьому на вулицях великих міст також проходять народні гуляння, що прославляють воскресіння Христа, які називаються гаївками. Гаївки – обрядові весняні пісні у супроводі дівочих хороводів. Вони є невід’ємною частиною християнської культури, хоча виникли ще в далекі язичницькі часи. День воскресіння природи у наших пращурів був святом зустрічі Гайбога і богині Гаї. У християнських традиціях гаївки відображають радість весни та Воскресіння Христового. Після Великодня настає найулюбленіший день всієї української молоді – Поливаний понеділок Вулицями бігають хлопці з пляшками, відрами та іншими підручними засобами, наповненими водою, і шукають "жертву". Споконвіку вважалося, що вода у великодній понеділок стає цілющою, приносить щастя та здоров’я. Тому люди обливали не тільки один-одного, а й себе теж. Цей день пов’язували передусім з духовним весняним очищенням.

Англія

У Великобританії святкові дні починаються за тиждень до Великодня у Вербну неділю. Тому в школах і в багатьох компаніях тут канікули. Мешканці Англії святкують прибуття Христа в Єрусалим. У четвер, який тут називається Великий, прийнято подавати милостиню. Традиція ця пішла від королівського двору. У Страсну П'ятницю в Англії печуть рулети з родзинками, прикрашаючи їх хрестом. У день Великодня британці обмінюються яйцями. Причому, останнім часом прийнято дарувати яйця шоколадні або у вигляді сувенірних іграшок. У день Великодня в церквах Англії проводяться святкові богослужіння з органною музикою. Парафіяни освячують святкові кошики з хлібом, яйцями і пасхальним тортом. У деяких провінціях прийнято влаштовувати для дітей розваги з пошуком шоколадних яєць, які заховав великодній Заєць. У деяких містах Англії грають в катання яєць, які важливо не розбити. В інших – влаштовують футбольні турніри, перемоги в яких відзначають барильцем елю і пирогом з кролятини.

Великобританія

Перед Великоднем в Британії всі школи зачиняються на два тижні. З п'ятниці до настання Великодня в церквах затихають дзвони. А в неділю британці відвідують Пасхальну службу, після якої вітають один одного із завершенням посту і початком нового життя. У цей день прийнято вдягати новий одяг, що символізує кінець сезону поганої погоди і настання весни. Церкви на Великдень прикрашають гілками дерев з бруньками, нарцисами та розфарбованими яйцями. На Великодню службу англійці, як і українці, несуть святити кошики, наповнені яйцями, хлібом та іншою їжею. Після церковної служби – проводять час у колі сім'ї. Як і в Німеччині, в Британії діти прокидаються в неділю і бачать, що великодній заєць залишив для них кошики з солодощами, а також сховав яйця, які дітлахи розписували на минулому тижні. Тож малеча береться по всьому будинку шукати ці яйця. Дитина, яка збере найбільше яєць, отримує приз.

Німеччина

Великдень у Німеччині – це дитяче свято. Він розвивається за особливим сценарієм, що побудований на пошуку шоколадних яєць. Їх ховають у дворі і в квартирі. А в самому зникненні звинувачують пасхального Зайця. Дітям потрібно знайти яйця. Для німців це свято вважається також днем початку весни і початку нового, тому в багатьох селах Німеччини прийнято палити багаття, щоб у вогні згоріло все погане. А потім роздають частування. Цікава також традиція готувати в Чистий четвер суп з 7-9 трав, яким тут неодмінно нагодують кожного гостя.

Австралія

Головним символом Великодня в Австралії є не пасхальний кролик, як у багатьох країнах світу, а білбі. Це рідкісна тубільна тварина цього континенту, у формі якої австралійці полюбляють робити святкові гостинці, зокрема шоколадні яйця. Великдень в Австралії святкують на природі. Адже австралійці вірять, що в це свято очищується повітря, а вода в джерелах набуває властивості, схожі до властивостей святої води. Крім того, на Великдень в Австралії щороку відбувається фестиваль великих повітряних куль, зроблених у вигляді великодніх яєць. До слова, відпочивають австралійці на Великдень аж 4 дні.

Італія

Великодні свята тут проходять з особливим розмахом. Причому, особлива увага приділяється релігійній складовій. Всі жителі міст і провінцій намагаються потрапити на урочисту церемонію в Рим, де проходить святкова хода. Костюмована процесія йде від Колізею до Палантини, розігруючи сценки за біблійними мотивами про життя, смерті і воскресіння Христа. На головній площі парафіяни отримують благословення Папи Римського, який сповіщає радісну звістку, що «Христос Воскрес». Після цього жителі Італії ходять в гості, щоб рознести освячений вогонь і крашанки своїм сусідам, родичам. Якщо ви також хочете взяти участь в подібному святі, то не забудьте купити квитки онлайн на автобусний тур.

Франція

У цей день у Франції прийнято влаштовувати пікніки. Так що не дивуйтеся, якщо саме свято нагадає вам великий Ярмарок. Французи люблять збиратися всією сім'єю, грати в ігри. Незмінним атрибутом свята є дзвіночки, що дзвенять звідусіль, сповіщаючи про воскресіння Христа. Примітно, що під час Посту дзвони всіх храмів країни мовчать, уболіваючи про розп'яття.

Польща

У Страсну Суботу в Польщі влаштовують невеличке свято, що символізує похорон пісного супу «жура». У процесі святкування на деревах розвішують оселедець, що символізує наближення кінця поста. Крашанки й писанки в костел приносять в Страсну суботу, а недільний день проводять у колі сім'ї, щедро накриваючи стіл різними стравами. А на третій день відправляються на цвинтар.

Словенія

Тут головним героєм Пасхи є курча, що символізує народження нового життя. Тому в цей день тут можна купити красиві сувеніри у вигляді курчат. Це можуть бути свічки, плюшеві іграшки, листівки, різні солодощі.  Великодні звичаї з фарбованими яйцамі- «Пірха». Крашанки урізноманітнюють святкування Великодня вбагатьох сім'ях. Звичай попадання в яйця вважається одним з найстарішихвеликодніх звичаїв в Словенії і відрізняється від регіону до регіону. Для Доленьске і Гореньска регіонів характерно змагання в потрапляння і биття яєць. При грі треба кидати монетки в крашанки, що знаходяться в кошику, поставленої на відстані щонайменше півтора метра від гравця, або ж треба зігнутою палицею потрапити в яйце з відстані шести метрів. Забавним змаганням є також стукання крашанками по граблях або пральній дошці.

Іспанія

Великдень перетворюється в Іспанії в костюмовані ходи. Найбільші з них проходять в Пальмі-де-Майорці, Севільї, Жироні. Причому учасники карнавалу одягаються в скелетів і монстрів, що туристу може нагадати Хелоуін. Іспанці готуються до свята за тиждень, який в країні неробочий. У ці дні вони готують пальмові гілки, які стають предметом гордості під час релігійної ходи.

Мексика

Великдень у Мексиці святкують майже два тижні. У Страсну п'ятницю стартує Великодній карнавал з розкішними постановками страстей Христових, танцями та феєрверками. Над вулицями розвішують гірлянди зі строкатого паперу. А в суботу розвішують ляльки Юди із пап'є-маше, до яких чіпляють петарди та хлопавки. До кінця дня ці ляльки підривають. На сам Великдень у неділю в Мексиці проводиться богослужіння та святе причастя. А після них проходять фінальні постановки страстей Христових, після чого сім'ї розходяться по домівках або ж танцюють на вулицях. У Мексиці на Великдень розвішують ляльки зрадника Юди.

США

У США на Великдень сім'ї обов'язково відвідують церкву. Служба супроводжується колективним співом на честь повсталого із царства мертвих Ісуса Христа. Після цього дітям дарують кошики від "пасхального зайчика", який наповнив їх кольоровими яйцями та солодощами. Дуже популярною пасхальною грою у США є катання яєць по похилому газону. Так, учасники гри змагаються, хто далі і без зупинки зможе прокатати своє яйце. Найбільше змагання проводиться в неділю на газоні біля Білого дому у Вашингтоні. Сотні дітей приходять зі своїми пасхальними кошиками з яскраво розфарбованими яйцями і катають їх вниз по галявині біля президентського маєтку.

Індія

Великдень святкують і в Індії, незважаючи на те, що кількість християн в цій країні налічує лише 2,5% всього населення. Невід'ємною частиною святкувань в Індії є обмін подарунками, богослужіння та екстравагантні карнавали. Також люди обмінюються кольоровими ліхтариками та пасхальними тістечками. При цьому в Індії немає традиції розфарбовувати яйця, проте їх та великоднього зайця можна придбати у крамницях і на ринках.

Філіппіни

На Філіппінах у п'ятницю перед Великоднем прихильники римсько-католицької церкви проводять ритуал розп'яття Ісуса Христа. Люди прибивають учасників ритуалу до дерев'яних хрестів, а охочих спокутувати свої гріхи б’ють різками. Офіційна католицька церква засуджує розп'яття на хресті і самобичування, проте ритуал став традиційним на Філіппінах.Проте не всі в еликодні традиції на Філіппінах є такими болючими. Окрім них, у країні відбувається барвистий захід: розпускається величезна паперова квітка, пелюстки якої механічно відкривають гігантські іграшкові птахи. У великодній ранок лунають церковні дзвони, і тоді батьки високо над головою піднімають своїх маленьких дітей. Батьки сподіваються, що це принесе щастя малюкам.

Сагач, Г. М. 

        Великдень в Єрусалимі: сім днів на Святій Землі [Текст]: 2000-літтю Різдва Христового присвячується / Г. М. Сагач. – К. : Джулія, 2002. – 64 с.

   Традиції і свята українського народу[Текст]  / М. Н. Шкода. – Донецьк : БАО, 2007. – С. 89–96.