Нова традиція святкування 8 і 9 травня

Мак – це символ пам`яті

Україна розпочинає нову традицію святкування 8 і 9 травня в європейському дусі пам`яті та примирення. Символом цих днів є червоний мак. Про це йдеться в Указі Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70 – річниці перемоги над фашизмом у Європі та 70 – річниці завершення Другої світової війни» і Законі «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років».

Мак – це символ пам`яті жертв війни в Україні – вперше використали торік. За ініціативи Українського інституту національної пам`яті та Національної телекомпанії України розроблено графічне зображення, що є своєрідною алюзією : з одного боку – це квітка маку, а з іншого – кривавий слід від кулі.

Квітка маку в українській міфології має дуже багато значень. Це – символ сонця, безконечності буття і життєвої скороминущості, краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили,  а  також хлопця – козака, крові, смерті. Квітка часто згадується в народних піснях та думах. Особливо козацької доби, Образ маку нерідко символізує козака, котрий героїчно загинув. Боронячи Україну.

Україна. Президент.

    Про заходи з відзначення у 2015 році 70 – ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70 – ї річниці завершення Другої світової війни [Текст] : указ від 24 берез. 2015 р. № 169 / 2015 // Уряд. Кур`єр. – 2015. – 26 берез. – С. 7.

Коваленко, Ірина. Мак – це символ пам`яті [Текст] : нова традиція святкування 8 і 9 травня / Ірина Коваленко // Експрес. – 2015. – 7 – 14 трав. – С. 11.

Українські Січові Стрільці : визвольна ідея і збройний чин

Гей, видно село, широке село під горою,

Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою.

Іде, іде військо крізь широке поле,

Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи!

                                      (Л. Лепкий)

Щоб вшанувати  пам'ять Українських Січових Стрільців, пройтися   минулим і важким історичним часом, який був не легкий для тих людей, які боролися за волю України у Жовківській  ЦРБ було проведено огляд літератури «Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері-України».

Історія України... Забуті імена, викреслені з пам'яті цілі сторінки, зруйновані могили, поламані хрести, понищені церкви. Сьогодні ми хочемо воскресити в пам'яті одну із забутих сторінок нашої історії — про українських січових стрільців.

Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері-України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – життя. Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава. Вони гордо і мужньо підняли національні синьо-жовті знамена, ідучи визволяти з 300-літньої неволі Російської імперії своїх наддніпрянських братів-українців. До цього їх кликали віра, надія, синівська любов. Вони були патріотичними і сміливими, щирими і чесними. Майже роздягнені, босі і голодні, вони, як свідчать очевидці, не вчинили жодного мародерства.

Стрільці - це наша гордість, і наша честь, наша слава.

То хто ж вони, Українські Січові Стрільці Української Галицької Армії, мужні сини і дочки України? Звідки почалася їхня слава, мученицька історія? Звідки почалася вірність присязі, мужність, нескореність, патріотизм і сила?

Мала фотоенциклопедія Українських січових стрільців [Текст] . – Львів : Галицька видавнича спілка, 2004. – 128 с., 311 фото.

За матеріалами Бродівського історико-краєзнавчого музею; у виданні зібрано 311 історичних фотографій українського національного військового формування Австро-Угорської імперії - Українських Січових Стрільців, на яких зображено більше 1000 відомих і невідомих учасників історичних подій. Наведені довідки про учасників Легіону УСС та його історичний шлях. Видання може бути корисним для наукових працівників та усіх зацікавлених цим періодом історії України.

Святослав, Липовецький.  "Обличчя звитяги (Стрілецькі світлини)"[Текст] / Святослав Липовецький. -  Львів, Видавнича компанія "АРС", 2012 р. -  96 с.: іл..

Видання вперше пропонує читачеві широку підбірку фотографій із Віденського (нині Бродівського) архіву УСС. Окрім більш 100 оригінальних світлин, у книзі вміщено біографічні довідки вояків, цікаві зразки документів, спогадів та стрілецьких поезій.

Українські Січові Стрільці, 1914-1920 [Текст ]. – Львів : Слово , 1991.– 160с.

 Фотоальбом, який побачив світ у Львові 1935 року і був підготовлений на відзначення двадцятирічного ювілею створення УСС, містить унікальні фотографії, що супроводжуються детальними науковими коментарями. Ілюстрації дають змогу ознайомитись не тільки з героїчними змаганнями УСС, але й суворими буднями борців за незалежність України.

Хома, Іван. Січові Стрільці. Створення, військово – політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917 – 1919 рр [Текст] / Іван Хома. – К. : Наш час, 2011. – 104 с. : іл..

Книгу присвячено військовому формуванню Січових Стрільців, яке було створене і діяло у складі українських армій за Центральної Ради, Гетьманату та Директорії в 1917—1919 pp. На основі багатого історіографічного і джерельного матеріалу висвітлено створення, організацію командної вертикалі, структуру та всі реорганізаційні процеси. Приділено увагу військово-політичним подіям, які безпосередньо та опосередковано відбувалися за участі стрілецтва і були з ним пов'язані. Розглянуто участь стрільців у боротьбі проти збройної агресії більшовицької Росії, а також протистоянні з російською білогвардійською армією генерала А. Денікіна. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією України.

Сторінками краєзнавчого календаря

Йов  Кондзелевич – художник із Жовкви.

«Йов Кондзелевич належить

До кола найбільших новаторів

За тисячолітню історію

Української ікони»

(Дмитро Степовик, доктор мистецтвознавства)

В історії українського образотворчого мистецтва особливе місце посідає період між 90 – ми роками XVII – 40 – ми роками XVIII ст. То був час могутніх творчих поривань, героїчних дерзань. Вершиною українського живопису є творчість видатного представника Жовківської школи малярства – Йова Кондзелевича. Рядки його біографії дуже скупі, мало дослідженні, але місто Жовква пишається цим видатним майстром пензля, нашим земляком.

Йов Кондзелевич – народився 1667 року в м. Жовква під Львовом. На той час у місті містився польський королівський двір Яна Собєського і при ньому діяла одна з кращих у Європі школа живопису. В ній Кондзелевич проходив складну науку малюнка і композиції. В молоді літа Кондзелевич переїхав на Волинь, до самої смерті жив у Луцьку (де він, можливо, викладав у братській школі), а головним чином — у Білостоцькому монастирі, який засновано у 1636 році луцьким земельним писарем Семеном Гуревичем Воютинським. До XVIII століття цей монастир вважався оплотом православ'я і був єпископською резиденцією. При монастирі існувало училище для дітей. І все ж, основним його заняттям  був іконопис, хоча є деякі намагання приписати йому ряд портретів. В 1710 році в акті обрання єпископа на Луцьку православну кафедру він згадується як ігумен Луцького Хресто-Воздвиженського братства, а в 1713 році його повторно обирають на цю посаду.

Одним із найперших творів митця вважають фрагменти іконостаса Білостоцького монастиря, що складаються із зображень шести апостолів та ікони «Успіння Богородиці».

Іконостас Білостоцького монастиря,

Також Йову Кондзелевичу можливо належить авторство ще двох ікон — «Богородиця-Замилування» та «Зішестя Святого Духа» створенних в 1690-тих рр., які знаходяться в церкві Св. Михаїла в с. Білосток (колишній Білостоцький монастир). У 1696 р. Кондзелевич виконує кіот для Чудотворної ікони Загорівської Божої Матерів для Загорівського монастиря на території Волині із зображеннями «Іоакима та Анни», «Старозаповітньої Трійці», «Хрещення в Йордані», «Мучениці Варвари», «Мучениці Катерини» та «Спаса Нерукотворного» (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького).

Загорівський монастир

Хрещення в Йордані

Успіння Божої Матері

 В 1698–1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скита Манявського. У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою Богородчанський іконостас.  У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий як Вощатинський іконостас), де його пензлю, на думку Бориса Возницького, належить дияконські двері із зображенням Архістратига Михаїла та Ангела-Охоронця, ікони «Різдво Богородиці», «Введення в храм» та «Нерукотворний Спас».

Нерукотворний спас

Останньою згадкою про Йова Кондзелевича, що дає можливість приблизно визначити час його смерті, є інвентар монастиря в місті Дубно, датований 27 січня 1748 року, де йдеться про намісні ікони «руки небіжчика Йова» з іконостаса в монастирській церкві Св. Георгія.[9]. Таким чином можна припустити, що Йов Кондзелевич помер десь між 24 травня 1740 року і 27 січня 1748 року, проживши понад 73 роки багатого на події та мистецькі звершення життя.

ЛІТЕРАТУРА:

Мистецтво України [Текст]. – К, 1997. – С. 314.

Островський, Г. Художні музеї Львова [Текст] / Г.Островський. – Львів, 1978. – 211с.

Український Рафаель [Текст] : про Й. Конзелевича // Відродження. – 1997. – 29 січ. – с. 3.

Козоріз, О. життя і творчість Йова Кондзелевича [Текст] / О. Козоріз // Відродження. – 1991. – 19 лют. – с. 2.

Чорнобиль : трагедія, подвиг, пам`ять.

26 квітня 1986 року почався відлік Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом невідомої раніше біди, наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.

23 квітня в Жовківській ЦРБ відбулася година пам`яті «Чорнобиль : трагедія, подвиг пам`ять», яку підготували працівники бібліотеки спільно з учнями ЗОШ № 2 (вчитель української мови та літератури Л. Р.Жук).Ведучі Т. Гожельник та О. Брень розкрили історію будівництва ЧАЕС, причини та наслідки аварії. 

З хвилюванням слухали присутні виступ ліквідаторів -  жовківчан Петра Дзюньки та Петра Шумила, які розповіли про особисто побачене та пережите в зоні відчуження, про те, як  відбувалася ліквідація аварії.

Учасники заходу Л. Жук, Н. Химиця, С. Камінецька, А. Стегура, М. Ханас, У. Смерека, І. Скоропад  декламували вірші про Чорнобиль.

Пам`ять про всіх тих, хто віддав своє життя заради порятунку інших, вшанували хвилиною мовчання. Під звучання пісні «Мої лелеки» засвітили свічку, яку передавали з рук у руки.

 На завершення бібілограф Софія Кіх представила огляд літератури на тему "Чорнобиль - біль душі людської" .   

Підсумок заходу підвела в. о. керівника відділу культури і туризму Жовківської РДА Г. Фесюк, яка зазначила, що подібна трагедія ніколи не повинна повторитися.   

Бібліографічний огляд літератури
"Чорний біль на серці України"

Безак – Мазур, Ельжбетта, Шендрік Тетяна. Транскордонні проблеми токсикології довкілля [Текст] / Ельжбетта Безак – Мазур, Тетяна Шендрік. – Донецьк : ГП «Информационно – аналитический центр «Донбассинформ»», 2008. – 300 с.

У книзі розглянуто основні антропогенні токсиканти, джерела надходження отрут у навколишнє середовище. Їхні трансформації в різних компонентах біосфери, накопичення в деяких живих істотах. Величезний обсяг пізнавального матеріалу, цікаві дані щодо забрудненості споживчих речовин . Автори книги сподіваються , що вона буде корисною не тільки спеціалістам – екологам, але й пересічним громадянам, насамперед молодим людям, які зможуть з часом перетворити наше недосконале  суспільство на світ, де буде комфортно всім живим істотам.

Біль і тривоги Чорнобиля [Текст] / упоряд. Ю.В. Сафонов. – К. : ВАТ «Вид – во «Київська правда», 2006. – 288 с. : іл.

Книга «Біль і тривоги Чорнобиля» - колективна розповідь про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства, з часу якої минуло вже два десятки літ. Автори – учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами. Їхня розповідь доповнена фотосюжетами про подолання наслідків Чорнобильської трагедії – двадцятилітньої давнини й сучасними. 

Загреба, Михайло. Пропусти Чорнобиль крізь серце [Текст] : Фотокнига / Михайло Загреба. – К. : «Спалах», 2002. – 119 с.

Ця фотокнига – данина пам`яті журналіста, ліквідатора , учасника історико – культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби. Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну , але й під іншим кутом зору  - гуманітарним , і замислитись над тим. Що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях. Правдиву оповідь автора ілюструють його фотографії, - адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.

Під полиновою зорею [Текст] : Фотонарис про історію та культуру  Чорнобильського  Полісся  / упоряд.  Є. Аристов, Р. Омеляшко. – К. : «Артек», 1996. – 160 с. : іл.

Кожен хто уважно перегляне альбом, дійде логічного висновку : людина може бути не тільки геніальним зодчим, але й вандалом – руйнівником, якщо вона порушує закони природи. Трагедія Полісся – найяскравіше тому свідчення. Пропонуємо  переглянути  історико – етнографічний нарис і згадати всіх мертвих і живих, хто так довго й терпляче оберігав для нащадків наше духовне етнічне прикоріння на схилі другого тисячоліття.

Запрошення

Жителів міста та користувачів бібліотеки запрошуємо на годину пам`яті «Чорнобиль : трагедія, подвиг, пам`ять», присвячену 29 річниці аварії на ЧАЕС, яка відбудеться 23 квітня 2015 року о 14 годині в Жовківській  ЦРБ  для дорослих.

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде…

Лиш пам`ять, лиш пам`ять усе пам`ятає.

 Відзначаючи  Великодні свята.

На Великодні свята користувачі  Жовківської  ЦРБ мали змогу завітати та ознайомитись з  книжково – ілюстративною  виставкою – вернісажем  «Дзвонять дзвони Великодні»,  на якій було представлено літературу про свято Пасхи та вироби декоративно – прикладного мистецтва (вишивки, писанки, великодні кошики та композиції).

Під час години цікавої інформації «Святкування Великодня в Україні та світі» присутні  ознайомились з традиціями святкування  Пасхи в різних країнах та розповіли   про свої сімейні традиції.

Великодній подарунок від депутата.

Раді  повідомити користувачів про нові надходження у фонд Жовківської ЦРБ в кількості 40 примірників, які подарував депутат Львівської обласної ради І. Бокало. Іван Васильович постійно допомагає бібліотекам району в поповненні фондів,роботі та відпочинку працівників.

     Серед подарованих видань — художня література, книги з біології, історії, економіки, політології, психології :

- Вільде І. Сестри Річинські;

- Бегбедер Ф. Любовь живет три года;

- Гавальда А. Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав;

- Львівська область : довідник;

- Автомобільна прогулянка Україною : путівник;

- Бойко В., Гаврилюк О. Замки Тернопілля;

- Загайська Р. Писанка : традиції та модерний дискус;

- Економічна теорія та публічна політика;

- Європейська інтеграція і Україна : можливості та перспекти;

- Кіянка І. Громадянська освіта;

- Гук О. І., Колодій А. Ф. Культура та етика демократичного врядування;

та інші, не менш цікаві видання.

 Помічник депутата Ірина Кіянка, вручаючи книги бібліотекарям, висловила сподівання, що ці видання збагатять фонд книгозбірні та сподобаються відвідувачам. Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися із запропонованими  книгами.

Душа твоя піснею стала

31 березня 2015 року у Жовківській ЦРБ для дорослих зібралися шанувальники творчості Ігоря Білозіра – великого українського композитора і музиканта , народного артиста України.

Обірвалась ще одна струна

Музичної еліти Львова.

І не відродиться вона,

І не замінить її нова.

Тебе вже, Ігоре, нема,

Струна твоя також мовчить.

Пісня твоя не замовкає,

Тепер вона гучніш звучить.

Такими словами розпочала літературно – музичний вечір «Душа твоя піснею стала» ведуча - методист відділу культури і туризму Наталія Парамонова. Щиро і проникливо вона розповіла про життєвий і творчий шлях співака, його роль у розвитку та збереженні української пісні. Справжньою родзинкою свята стали пісні Ігоря Білозіра у виконанні Наталі Полоцької та Богдана Бовшика. Улюблені «Мамина світлиця», «Пшеничне перевесло», «Ой, зелене жито , зелене» натхненно співали всі присутні в бібліотеці.

На заході прозвучали вірші у виконанні Богдана Бовшика, Наталії Химиці, Наталії Парамонової. Поділилися своїми спогадами та враженнями від зустрічей з Ігорем Білозіром і ВІА «Ватра» Надія Щур – заступник голови Жовківської РДА, Галина Фесюк – головний спеціаліст відділу культури і туризму, Ольга Калиновська - завідувач сектору молоді та спорту управління освіти, Дарія Висоцька – бібліотекар Жовківської РДБ .З бібліографічним оглядом літератури «Ігор Білозір – недоспівана пісня» ознайомила Софія Кіх.

Поява Ігоря Білозіра для України була не просто так. Він творив, він залишив пласт, він сформував фундамент, щоб повстало нове покоління, яке б любило, шанувало Україну, боролося за неї сьогодні.