вівторок, 14 квітня 2020 р.


Серж Лифар – український геній світового балету
Дорогі користувачі та учасники групи. Гортаючи сторінки історії України  пригадаємо Вам про долю видатних українців, які долучилися своїм внеском до європейської та світової цивілізації. Одним із них був Сергій Михайлович (Серж) Лифар. У 1923-му він 18-річним юнаком емігрував до Парижа, де став зіркою світового балету, і пішов із життя 1986 р. у Швейцарії.
Інформаційно-бібліографічна довідка
До 115-річчя від дня народження
Видатний артист, балетмейстер та хореограф ХХ ст. Понад 30 років художній керівник Паризької Гранд-Опера, на сцені якої здійснив близько 200 новаторських постановок. Ім’я Сержа Лифаря – засновника «неокласицизму» в балеті, у європейському мистецькому авангарді стоїть поряд з іменами Пабло Пікассо та Василя Кандинського у живописі, Олександра Архипенка у скульптурі, Ігоря Стравінського у музиці.
Серж Лифар був президентом Всесвітньої Ради танцю ЮНЕСКО та Французької Академії балету, ректором Паризького інституту хореографії та професором Сорбонни, виховав кілька поколінь першокласних балерин. Як справжній дослідник еволюції мистецтва танцю Серж Лифар заклав перший наріжний камінь хореографічної науки – хореології, сформулював і виклав фундаментальні принципи роботи хореографа.
Народився Серж Лифар у Києві 2 квітня 1905 р. в дворянській родині з глибоким українським козацьким корінням. У родині шанували своїх пращурів, дбайливо зберігали родинні реліквії – пожовклі грамоти українських гетьманів та кошових отаманів Війська Запорізького. У маєтку дідуся поблизу Канева лунали народні українські пісні, дотримувалися поетичні українські обряди. Талановитий хлопчик мав гарний голос (альт), співав у хорі Софійського собору в Києві, добре вчився в гімназії (тепер жовтий корпус Національного університету
Батьки Сержа Лифаря
Серж Лифар – поет руху, який відкрив Душу Танцю. Поль Валері ім. Т. Шевченка), потім у Київській консерваторії за класом скрипки та фортепіано. Через травму руки залишив заняття музикою. Випадково, проте доленосно, потрапив у балетну студію Броніслави Ніжинської. «Я став танцівником, ще не вміючи танцювати» – згадував метр. У Києві родина Лифарів винаймала квартиру в Латинському кварталі на розі вулиць Караваєвської (тепер Толстого) і Тарасівської, біля Ботсаду. Дитинство і юнацькі роки Сержа збіглися з трагічним періодом революції і громадянської війни, які описані в спогадах «Страдныегоды ». Еміграція з Радянської Росії і шлях до світового успіху були
важкими через голод, поневіряння, самовіддану працю і фанатичну любов до танцю. Роки надзусиль зробили з народженого для танцю Сержа Лифаря генія балету. «Я починаю розуміти, що народився Танцівником, що мої щиросердні рухи і польоти спаяні з рухами мого тіла». Неймовірні тріумфи Блудного сина в балеті Сергія Прокоф’єва, Аполлона в балеті «Аполлон Мусагет» та Івана Царевича в балеті «Жар-Птиця» Ігоря Стравінського зробили Сержа Лифаря новою легендою балету після Вацлава Ніжинського. З 1930 р., після виконання і постановки партії Прометея в балеті «Творіння Прометея або влада музики і танцю», Серж Лифар очолив балетну трупу Паризької Гранд-Опера – головного театру Франції. Три десятиліття він створював новий французький театр, не шкодував ані сил, ані здоров’я, ані коштів, навіть не придбав власного житла, жив переважно у готелях.

Афіша балетних виступів 1930-го року
Більшу частину зароблених грошей Лифар витрачав на постановку нових балетів: «На Дніпрі» (1932), «Ікар» (1935), «Олександр Великий» (1937), «Давид-тріумфатор» (1937), «Болеро» (1944), «Лицар і дівчина» (1947)... Французький балет став найкращим у світі завдяки його зусиллям. Серж Лифар – один із найвидатніших хореографів, чиї модерністські концепції постановки балетів здійснили переворот у теорії і практиці балету. «Застигла мить так само рухлива, як мовчання наповнене звуками» – слова справжнього філософа і поета балету. Його мистецтво захоплювало багатьох. Серед друзів і поціновувачів уся тогочасна мистецька еліта: Федір Шаляпін, Чарлі Чаплін, Грета Гарбо, Марк Шагал, Анна Павлова, Марлен Дітрих, Жан Кокто, Олександр Вертинський. Президент Франції пропонував йому громадянство, проте Серж Лифар відмовився і назавжди залишився українцем, киянином, сподіваючись на повернення до Батьківщини. Радянська влада не дозволила приїхати йому навіть на гастролі з французьким балетом.
За заповітом, у Київ повернулися книжки пристрасного колекціонера. Зібрані ним листи Лермонтова, Тургенєва, прижиттєве видання Повного зібрання творів Пушкіна, рідкісне видання Тараса Шевченка «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки», 1994 р. вдова Сержа Лифаря графиня Ліліан Алефельдт передала в дар місту Києву до Публічної Бібліотеки ім. Лесі Українки (відділ мистецтв), з проханням забезпечити їх доступність для читачів. У Національному історичному музеї розгорнута експозиція, присвячена Сержу Лифарю, представлені його особисті речі, сценічні костюми, афіші, нагороди. Серед них і «Золотий балетний черевичок» – найвища міжнародна хореографічна відзнака.
Поштова марка видана до 100-річчя Сергія Лифаря
За свій титанічний труд і вклад у розвиток мистецтва Серж Лифар був удостоєний найвищих нагород Франції: став командором ордена Почесного легіону та ордена Літератури і мистецтва, кавалером Золотої медалі Парижа. У 1977 р. французький монетний двір викарбував пам’ятну медаль на його честь.
Меморіальна дошка на вул. Кастільйоне, № 7 у Парижі.
«Тут з 1955 по 1985 жив Серж Лифар (1904—1986), видатний хореограф ХХ століття, уродженець України, який був головним танцюристом і балетмейстером у Паризькій національній опері»

Помер Серж Лифар 15 грудня 1986 р. в Лозанні. Похований на кладовищі Сен-Женев’єв де Буа біля Парижа. За заповітом, на його надгробку викарбовано всього чотири слова «Serge Lifar de Kiev» –«Серж Лифар із Києва». Ім’я визначної зірки світового балету в Україні довгий час залишалося в забутті і було повернуте на Батьківщину лише за часи незалежності. Його ім’ям названо один з найпрестижніших міжнародних конкурсів артистів балету і хореографів, який став традиційним з 1994 р. У 2011 р. в конкурсі з’явилася молодша вікова група «Петі Серж Лифар» для 12–14 річних танцівників. З 1995 р. також проходить Міжнародний фестиваль балету «Серж Лифар де ля данс». У 2004 р. ім’я Лифаря присвоєно Київській муніципальній академії танцю. Ім’я земляка увічнено в Києві на меморіальній дошці та в назві вулиці.
У 2003 р. на березі Женевського озера (Швейцарія) за кошти Київської міськради відкрито пам’ятник Лифарю у вигляді Ікара («Політ Ікара» танцівник вважав одним із своїх найкращих балетів) роботи киян – скульптора В. Чепелика і архітектора В. Сокольського. На трикутній меморіальній дошці – напис: «Україна – своєму геніальному синові на честь 100-річчя». За сприяння України у 2006 р. у приміщенні Театру опери та балету в Монако також відкрито пам’ятник Сержу Лифарю скульптора А. Валієва.
У 2003 р., з ініціативи Посольства України, в Лозанні урочисто відкрито пам'ятник Сержу Лифарю
Видатного українця сучасники називали «богом танцю», добрим генієм балету ХХ ст. «Серж Лифар привніс у балет ліризм, якого тому бракувало. Він здійснив революцію в танці, перетворивши балет із мистецтва розважального на мистецтво священне» – Домінік Делюш, кінорежисер, дослідник творчості Сержа Лифаря.
Пам'ятна монета України
Могила Лифаря на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа
Рекомендований список літератури

Абліцов, Віталій
     «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» [Текст ]/ Віталій Абліцов — К. : КИТ, 2007. — 436 с.

Балабко О. В.
Київ, Іринінська, Лифарям... : Повість за листами митця [Текст]/ Олександр Васильович Балабко. – Чернівці : Букрек, 2011. – 236 с.

Серж Лифар. Життя для танцю [Текст] / [упоряд. та текст, передм. О. П. Іванової] ; Нац. музей історії України. – Київ : Фенікс, 2011. –
63 с.

Лифар, Серж
     Спогади Ікара[Текст] Серж Лифар. — К. : Пульсари, 2007.

Станішевський Ю.
    Українець Серж Лифар – зірка світового балету : монографія [Текст] / Ю. Станішевський ; Нац. акад. театр опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т мистецтвозн., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Київ. муніцип. акад. танцю ім. С. Лифаря. – Київ : Сучасність, 2009. – 92 с.

Знай наших. Серж Лифар – зірка світового балету [Електронний ресурс] / Телеканал Добродій Dobrodiy / Юрій Журавель // You Tube. – Електрон. відеодані (1 файл : 5:48 хв.). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=O0pl6-9hxbg.

Укладач бібліограф Софія Кіх

Немає коментарів:

Дописати коментар