Як народилася слов'янська абетка

Дорогі наші бібліотечні Друзі! 24 травня українці разом з усіма іншими слов’янськими народами  відзначають День слов’янської писемності й культури. Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка, і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки.

Історична довідка

Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богослужебні книги. Ось як, наприклад, писав Аврелій Августин, відомий як Августин Блаженний (354-430 р. н.е.): "Те суб'єктивно розумне, що існує в нас, тобто те, що розумом обдароване й розумно-об'єктивне творить чи керується ним, пов'язується певними природними зв'язками спілкування з тими, з ким у неї цей розум спільний. Але оскільки людина не могла б установити надійного спілкування з іншою людиною, якби вони між собою не розмовляли і таким чином не передавали одна одній свої почуття й думки, то це об'єктивно-розумне знайшло потрібним позначити предмети словами, тобто певними звуками, що є знаками...".

Аврелій Августин, відомий як Августин Блаженний (354-430 р. н.е.)

У багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор'ї, археологи не раз знаходили на кам'яних плитах, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим. Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.

Учений-чернець Чорноризець Храбр

Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.

Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.

І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт. 

Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського. Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.

Глаголиця

Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.

Кирилиця

Молода європейська держава Україна із здобуттям своєї незалежності також вшановує слов'янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню й української писемності. Під час присяги першого президента України Леоніда Кравчука на вірність народові України поряд з Конституцією та Актом проголошення незалежності України лежала розкішно оздоблена рукописна книга. Це було Пересопницьке Євангеліє – перший відомий дотепер з перекладів євангельського тексту літературно-писемною мовою переклад, який зробили Кирило і Мефодій.

Пересопницьке Євангеліє

Брати Кирило і Мефодій стали символом слов’янської культури в усьому християнському світі. Ми вшановуємо пам’ятьі віддаємо подяку цим святим братам.

Рекомендований список літератури :

Брайчевський, М

     Походження слов'янської писемності[Текст] / М . Брайчевський. – К. : Академія, 2002. – 154 с.

Дорошенко Д. І.

     Слов'янський світ у його минулому й сучасному [Текст] / Дмитро Дорошенко. - Ужгород : Ґражда, 2005. - 400 с.

     Київ і слов'янські літератури [Текст] : збірник / упоряд. Д. Айдачич. - Київ : Темпора, Београд : SlovoSlavia, 2013. - 430 с.

Купчинський О. А.

      Найдавніші слов'янські топоніми України як джерело історико-географічних досліджень [Текст] : географічні назви  / О. А. Купчинський ; АН Української РСР, Ін-т сусп. наук. - Київ : Наукова думка, 1981. - 250 с.

Орос О. М.

    Грушівський монастир і початки кириличного слов'янського книгодрукування : штрихи з історії українського друкарства[Текст]  / О. Орос. - Ужгород : Закарпаття, 2001. - 268 с.

Попов П. М.

     Початки друкарства у слов'ян [Текст]   / П.М. Попов. - К. : Київ-Друк, 1924. - 35 с.

Станівський , М. Ф.

     Старослов’янська мова [Текст]   /  М. Ф. Станівський. – К. : Вища школа, 1983. – 264 с.

 Укладач бібліограф Софія Кіх