субота, 23 травня 2020 р.


Вбивство Коновальця - теракт, що змінив хід визвольних змагань
Дорогі користувачі! 82 років тому, у травні 1938 року у місті Роттердамі в результаті спланованої радянської операції загинув лідер Організації українських націоналістів Євген Коновалець – людина, яка своєю невтомною працею і натхненням могла ще багато зробити для України, яка  боролася за ідеї української соборності. 23 травня об 11.30 год. Коновалець прийшовши на зустріч та отримавши подарунок від колеги не знав, що на нього чекає підступна смерть…То ким же був таємничий незнайомець, який убив полковника?

 14 .01 1891 р.- 23 .05. 1938 р. село Зашків на Жовківщині 

Краєзнавчо- бібліографічна довідка
(23 травня – День Героїв України)
Протягом 1920-х років відбулося декілька замахів на Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. 1933-го розпочалася реалізація останньої операції з убивства Провідника під кодовою назвою «Ставка», яку розробляли у Москві під особистим наглядом Йосипа Сталіна. Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов.  Про спецоперацію інформували особисто Сталіна.  У листопаді 1937-го Судоплатова прийняв Йософ Джугашвілі й поставив задачу розробити план «нейтралізації» керівництва ОУН. За тиждень у Кремлі  Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесено Смертний вирок. 
Павло Судоплатов (1907–1996 рр.) 
Загибель    полковника
Після від'їзду до СРСР Павло Судоплатов бачився з Коновальцем лише тричі. Це була продумана тактика термінових, незапланованих зустрічей, на яких Судоплатов начебто передавав таємні відомості і звітував про діяльність провіднику. Перша така зустріч відбулася в Генті наприкінці вересня 1937 року. Друга зустріч Судоплатова з членами ОУН відбулася в Роттердамі на початку лютого 1938 року. Того разу він розповів про ситуацію в радянській Україні. Потім Судоплатов наполіг на розмові з Коновальцем віч-на-віч. Приблизно протягом трьох годин, із 21.00 до півночі, вони гуляли містом.
Ця зустріч зміцнила довіру Коновальця до Судоплатова: виглядало так, що Судоплатов не є небезпечним для провідника. На згадку про себе він подарував своїй майбутній жертві коробку цукерок. Третя зустріч відбулася 23 травня 1938-го. Того дня операція "Ставка" успішно завершилася.
Отже, перед візитом у Роттердам Павло Судоплатов прибув у Берген, звідки телефоном повідомив Коновальцю про приїзд у Голландію. Імовірно, що агент саме в Бергені отримав бомбу від представників "Ліги Волльвебера".
"Ліга Волльвебера" – диверсійна радянська агентурна група, очолювана німецьким комуністом Ернстом Волльвебером, яка діяла на території Норвегії, Швеції, Данії, Фінляндії та Німеччини. "Ліга" спеціалізувалася на терактах із застосуванням вибухівки. Цілком імовірно, що саме в Норвегії Судоплатову виготовили бомбу для вбивства Євгена Коновальця. Адже везти бомбу із СРСР було небезпечно. Але повернемося до зустрічі в ресторані готелю "Атланта" і смертельного подарунку Судоплатова. 

Готель «Атланта»(фото 1935 року)
На сьогодні є кілька версій, якою саме була бомба. Те, що був годинниковий механізм, безсумнівно. Але є різні здогади щодо його розмірів. Сам Судоплатов стверджує у спогадах: "Урешті-решт вибуховий пристрій у вигляді коробки цукерок було зроблено, причому годинниковий механізм не треба було приводити в дію особливим перемикачем. Вибух мав відбутися рівно за півгодини після зміни положення коробки з вертикального на горизонтальне. Мені потрібно було тримати коробку в першому положенні у великій внутрішній кишені свого піджака. Передбачалося, що я передам цей "подарунок" Коновальцю і покину приміщення до того, як бомба спрацює".
Отже, коробка мала бути дуже малих розмірів, щоб поміститися в кишені піджака. Можливо, це були не цукерки, а пачка цигарок, оскільки Коновалець був курцем. Але тоді вибух не був би настільки сильним, щоб поранити перехожого, який опинився за кілька метрів від провідника.
Місце загибелі Коновальця. Фото: Архів Центру досліджень визвольного руху
Є й інша версія, що ґрунтується на свідченнях офіціанта в ресторані "Атланта", який обслуговував жертву й кілера. За його свідченням, коробка, яку передали Коновальцю, була схожа на коробку для взуття. Так стає зрозуміло, чому вибух був настільки потужним. Адже очевидець повідомляв, що вибух розірвав тіло Коновальця на шматки, поранивши двох перехожих, один із яких перебував від убитого на відстані п'яти метрів. Усе відбулося за планом НКВС. За кілька хвилин пополудні Судоплатов передав Коновальцеві коробку із вбудованим вибуховим пристроєм. Унаслідок вибуху   провідник         і        загинув.
Перша шпальта газети «Свобода» про вбивство Євгена Коновальця
Поховано Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк у нідерландському місті Роттердамі на лівому березі річки Ротте.  Віддаючи шану, могилу часто відвідують українці, відбуваються урочисті заходи пам'яті за участі українських дипломатів та військовиків.
На думку українських націоналістів та їхніх прихильників, мети вбивства Коновальця — підриву діяльності ОУН шляхом фізичного усунення її лідера — радянські органи держбезпеки так і не досягли. «Навіть знищивши Голову ПУН, Совєти не зуміли знищити саму Організацію, і це вони відчули під час Другої світової війни, коли націоналісти розгорнули свою діяльність як політичну, так і військову», — писав Дмитро Андрієвський у статті «Навколо Роттердаму». Такої ж думки дотримувався Степан Бандера.  
25 травня 1958 року, виступаючи на мітингу біля могили Коновальця у Роттердамі, він зазначив, що «знищити Організацію Українських Націоналістів, зупинити її боротьбу не вдалося большевикам навіть убивством її Вождя» і що «визвольна боротьба триває».
Рекомендований список літератури

Жовківщина [Текст] : Історичний нарис. Т.1. - Жовква — Львів — Балтимор. - 1994. - 326 с.

Життя і смерть полковника Коновальця [Текст]. – Львів : «Червона калина», 1993. – 323 с.

Борис, Мотник
    З історії села Зашків [Текст] / Борис Мотник, Ігор Селецький. – Львів, 2001. – 54 с.

Гумницька, Зоряна
    Пам`ятати, вшановувати і вчитися [Текст]: фестиваль «Зашків – земля героїв» / Зоряна Гумницька // Відродження. – 2013. – 2013. – С. 1.

Косик, Володимир
    Спецоперації НКВД-КГБ проти ОУН: боротьба Москви проти українського націоналізму 1933–1943. Дослідження методів боротьби[Текст].— Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2009.— 160 с.

Подільчак, Ю. М.
   Мій Зашків [Текст] / Ю. М. Подільчак. – Львів : Сполом, 2003. – 224 с.

Слука ,Віталій
  «… У боротьбі народ перетворюється на націю» [Текст] : фестиваль в с. Зашкові до 124 – річчя в. д Євгена Коновальця / Віталій Слука // Відродження. – 2015. – 18.черв. – С.1, 2.
 Укладач бібліограф Софія Кіх

Немає коментарів:

Дописати коментар